CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 34
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 34
???????
???? ??????
Богдан Бенюк: На біс
CITY SOCIETY
Вуличний кобзар
Дуб, який бачив князя Ігоря
Тепло «Лемківські ватри»
CITY SOCIETY
Гуцулія
CITY STUDY
«Університет-Луцьк» у суперлізі!
CITY HISTORY
Храм землі
Буде Станіславський узвіз
CITY HISTORY
Затятий мрійник
CITY FAMILY
Яка коса - така й краса
Птах мрії у небі дитинства
Вічна зернина
CITY ART
Кава-party з Миколою Тинкалюком
Кого Бог поцілував?
Допоки горить вогонь
CITY LIBRARY
Запрограмований на щастя
???? ??? CITY
???????:
N0(34) Червень 2007     ???? ??????: CITY PEOPLE
??? ? ???????
CITY ART
Допоки горить вогонь

Бачив трудолюбивий бог-коваль Сварог із небесної висі, як тяжко люди працюють, щоб здобути собі хліб щоденний. Не раз спостерігав за тим, що їхні робота і старання не завжди винагороджуються так, як годилося б. І захотілося йому полегшити їхню працю. Отож, послав він людям на землю кліщі та навчив своєму ковальському ремеслу, заодно підказавши, як легко і просто добувати вогонь кресалом.
Насамперед показав, як викувати плуг, як ним орати землю і як підкови для коней робити. А коли на хліборобів-українців напали із диких степів кочові племена, Сварог відкрив ковалям таїну кування броні та мечів.
Та на цьому добрі справи покровителя не завершились. Це він викував для Лади її головний знак — першу у світі весільну обручку. І став охоронцем сім’ї, завівши серед українців звичай одружуватись тільки з однією жінкою.

з урочистого відкриття монументальної композиції (спільної роботи минулорічного фестивалю) «Букет майстрів»  розпочалось «Свято ковалів». Точніше з його копії, бо оригінал поїхав до Донецька, але місцеві майстри вирішили не позбавляти рідне місто такої краси і викували дублікат. Далі усі перемістились на Майдан Шептицького, з якого уже зранку долинав дзенькіт і брязкіт.
З кого б почати знайомство? А очі так і розбігаються від розмаїття облич, посмішок, мов… Вирішила з сусідів, росіян.
Володимир Сохоневич, викладач Петербурзької академії мистецтв імені Мухіної на кафедрі художньої обробки металу, визнає тільки ручну роботу. По тому, як студент рухається кузнею, як підходить до ковадла, безпомилково визначає, який з нього буде коваль. Усіх колег по фаху вважає своїми братами:
— Я знаю, що приїду в будь-яке місто нашої планети, знайду там одного коваля — і все, не потрібно ні грошей, нічого, бо він мені допоможе і все вирішить. Це уже перевірено.

Російське ковальство і досі тримається на ентузіастах. Пан Володимир розповів, що щось схоже на наш фестиваль вони хотіли зробити і в себе, але їм не дуже вдається: «Пітер велике місто, і це нікого не цікавить». А ще сказав, що у нашого дійства дивовижна назва, бо слово «свято» походить від святий. І рівень його відповідний, нічим не гірший, ніж в Америці чи в Італії. Звідки знає? Бував...
Далі шукаю бельгійців. Звістка про те, що один з їхніх відчайдухів на фестиваль мотоциклом промчав дві тисячі кілометрів, уже встигла облетіти весь майдан. Їхня делегація представлена сімома майстрами. Підходжу до них і руками показую, хто мені потрібен, і хлопці здогадуються — Херв Ванхут. Це він здійснив таку неймовірну подорож на своєму ВMW, щоб більше побачити, адже в Україні він вперше. Сподобалось все, особливо люди. Брав участь у багатьох подібних фестивалях, але вражений, що у нашому місті їхнім ремеслом цікавляться не тільки ковалі, і показав на величезну кількість глядачів, які із захопленням спостерігають за тим, що робиться у павільйонах.

А тут і дивуватись нічому. На собі переконалась. Як підійшла до французів, так і прикипіла поглядом до магії вогню і металу. Найфантастичнішим було те, що цей квартет кував спільно якусь невеличку річ абсолютно мовчки. «Говорили» тільки їхні руки, одна пара з яких належала жінці. Вона і схопила кліщами розпечену до червоного драконячу голову і занурила її у воду. Та зашипіла, загартувалась і заспокоїлась. Тоді і я спам’яталась, що треба працювати. І пішла на смачні пахощі, які стелилися майданом.

Мене збив з пантелику ковбойський капелюх. Розпізнавального бейджика на незнайомцеві не було, нагайка за халявою високих чобіт також нічого мені не сказала, і я прийняла його за іноземця. Через що й осоромилась. Зрештою сама винна, бо треба було не тільки чоловіка роздивлятись, а й глянути, що він робить. А цей красень-здоровань посеред майдану у двох казанах і величезній пательні готував страви, які вказували на його українську ідентичність: куліш, юшка з когута, поросяча голова, ратиці і піджарка. Куди там їхньому барбекю?

— Скільки років їхньому капелюху? — запитує і сам відповідає коваль з Донеччини Сергій Каспрук. — Може, дві сотні. Наш бриль набагато старший. То хто кого копіює? У нас всього на Україні досить свого. Тільки б трішечки підправити — і все буде гаразд, інші обзаздряться... Чому я куховарю, а не кую? Тут усі знають, що вміє Каспрук робити. Он моє рукоділля стоїть, — показує на ковані стіл, пальму і козу. — А на таких заходах всі завжди дуже голодні. Ось ще покують трошки і збіжаться. Важка праця потребує підкріплення.

Проте сам Сергій Федорович свою роботу тяжкою не вважає. Каже, що ця справа не під силу лиш тим, хто її не любить. А він кохається в ній. Як зайде в кузню, то про все забуває і дуже нервує, коли його відволікають. Та ковальство не єдине чоловіче уподобання пана Сергія — він ще й старшина Війська Запорізького. Козак зі справжнім оселедцем на голові.

У складі голландської делегації справжня екзотична «перлина» — мулаточка Шартелла Сантьяго. 20 років живе в Голландії, але з гордістю розповідає про те, що вона з Курасави (Антильські острови). Коли вперше прийшла до ковалів, чоловіки не повірили, що зможе щось робити своїми тендітними ручками. Але жінка опанувала справу не гірше за них і довела, що ковальські шедеври можна творити навіть з таким манікюром, як у неї. Що й демонструвала на фестивалі у парі з Хубертусом Сенсен. Він є живою легендою. У кузні працює з 14 років і каже, що це його життя. Брав участь у понад 30-ти міжнародних фестивалях і виставках, але зізнався, що від івано-франківського у нього «серце розривається в грудях від щастя». На «Святі ковалів» Хубертус уже вдруге і завжди приїжджає заздалегідь, бо дає ще майстер-класи кування дамаської сталі для студентів місцевого училища і тішиться з того, що цьогорічних учнів було уже 20.
Ще одна фестивальна дивовижа, яку я просто не можу обминути (про себе почала називати їх гномиками), — двоє хлопців, що вирізнялись незвичним одягом та взуттям. Вони прибули з Фінляндії. Але Самі Карккайнен і Яркко Вайсанен називають її ніжно і загадково — Суомі. Виявляється, що в чистій фінській мові літера «ф» фактично відсутня. Вона зустрічається тільки в англійських словах. Слід зазначити, що дивування було двостороннім. Фіни також вперше на Україні і настільки були усім захоплені, що один фестивальний день повністю присвятили фотографуванню з нашими дівчатами і демонстрацією того, як вони вміють залпом пити пиво зі справжнісінького рогу. В одного з них на шиї висів символ бога грому і ковальства Тора. І хоча сам є християнином, все ж дуже вірить у допомогу цього покровителя вікінгів.

Час поспішати на площу перед Ратушею, бо там ось-ось розпочнеться лицарський турнір. Вже традиційно його демонструють на фестивалі кримські ковалі. Їхнє цьогорічне представництво дуже потужне — 26 чоловіків. І голова Кримського республіканського відділення спілки майстрів ковальського мистецтва України Олег Криворученко розповів, що для того, щоб виготовити такий повноцінний обладунок древнього воїна, лишень одного вміння кувати замало. (До речі, така робота займає десь місяць часу плюс два тижні тільки на зброю. Важить такий «костюм» до 35-ти кілограмів.) Майстер повинен ще й бути добре обізнаним в історії, що й було продемонстровано. Лицарі Англії, Генуї, воїни кримських татар і вільного князівства Феодори продемонстрували своє вміння володіти зброєю, нападати і захищатися. Цього разу усе обійшлось без кровопролиття.

Другий фестивальний день помалу завершувався, тільки «Великоднє сонечко» зовсім не поспішало за обрій. Навпаки, під вечір воно тільки розквітло і засяяло в своїй довершеній красі, бо стало результатом спільної ковальської праці. Це диво, заввишки 3 метри і діаметром 1м 70см, монтувалося у всіх на очах, за участю десятків майстрів, які долучали до загальної композиції шматочок своєї оригінальної роботи, а ще серця, душі та бажання обов’язково приїхати до Івано-Франківська наступного року. Мрію закріпили символічним киданням монеток у фонтан, які збирали у не менш символічний величезний вареник «зліплений»-скований львівськими ковалями.

Щось позитивне, добре і оптимістичне так і проситься на завершення. Я не є ковалихою і вже точно нею не стану, але, як на мене, те, що відбувалось в рідному місті, вийшло далеко за рамки ковальського ремесла. Деякі іноземці зізнались, що колись думали, що на кордоні Румунії та Польщі закінчується цивілізований світ, і були просто шоковані від гарного міста, рівня доброзичливого спокою і безпеки у ньому, а ще від наших чудових і усміхнених людей. І я собі тоді подумала: якби ті, від кого залежить українське членство в Євросоюзі, побували на Прикарпатському фестивалі, то би прийняли Івано-Франківщину в унію першою і окремо взятою областю.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
  Кава-party з Миколою Тинкалюком
  Кого Бог поцілував?
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: