CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 34
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 34
???????
???? ??????
Богдан Бенюк: На біс
CITY SOCIETY
Вуличний кобзар
Дуб, який бачив князя Ігоря
Тепло «Лемківські ватри»
CITY SOCIETY
Гуцулія
CITY STUDY
«Університет-Луцьк» у суперлізі!
CITY HISTORY
Храм землі
Буде Станіславський узвіз
CITY HISTORY
Затятий мрійник
CITY FAMILY
Яка коса - така й краса
Птах мрії у небі дитинства
Вічна зернина
CITY ART
Кава-party з Миколою Тинкалюком
Кого Бог поцілував?
Допоки горить вогонь
CITY LIBRARY
Запрограмований на щастя
???? ??? CITY
???????:
N0(34) Червень 2007     ???? ??????: CITY PEOPLE
??? ? ???????
CITY ART
Кого Бог поцілував?

Подібною прикрою втратою могла стати для України й Ірина Маланюк, якби не своєчасна дослідницька робота мистецтвознавців і не ентузіазм колективу Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, який за підтримки Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури і туризму України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації та обласної ради, міського голови та виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради організував навдивовижу масштабне свято класичного співу. Адже заявки на участь у ньому подали понад 60 виконавців із 15 міст країни: від Ужгорода аж до Сум, від Києва — до Одеси. Бо ж, погодьтеся, велика честь і чудовий шанс для початківця — показати себе у творчих змаганнях, які судять зірки першої величини. А до складу журі конкурсу входили такі корифеї оперної сцени, як  народна артистка України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка, солістка Національної опери України Марія Стеф’юк, народний артист України, соліст Вашингтонської опери Степан П’ятничко, заслужена артистка України, лауреат міжнародних конкурсів Наталія Дацько... Зрештою, вони не тільки виносили вердикт учасникам першого конкурсу Ірини Маланюк, а й дали їм своєрідний майстер-клас — концерт: нехай, мовляв, молодь знає, до чого їй прагнути.

У наш час дорогу на велику сцену дедалі частіше торують гроші, й навіть естрадні співаки невисокого ґатунку більш відомі у країні, аніж талановиті виконавці класики. І хоч конкурс — це свято, за його кулісами йшлося саме про таку невеселу правду життя, з якої складаються будні митців. Голова журі Марія Стеф’юк добре пам’ятає початок своєї кар’єри, тому щиро дивується стрімкій зміні пріоритетів:

— Знаєте, коли я прийшла в консерваторію, то мала одну спідничку і дві кофтинки на переміну. І мене це не бентежило, а хвилювало те, що бракує знань, які вже мають мої колеги — старалася здобути їх для себе. А зараз дівчата думають, що отримають вищу освіту — через п’ять років одягнуть концертну сукню й будуть співачками, проте нічого для того не роблять. Хоча це, повірте, пекельна праця! Що, питаєте, потрібно, аби досягти успіху? Насамперед — величезне бажання співати. Я знала виконавців з невеликими голосами, які, проте, були знамениті на весь світ. Бо вони себе так розвинули! Цього треба прагнути. А вже від прагнення йдуть працездатність та інтелект. Пригадую, як один великий диригент сказав мені: «Я вчив диригувати 100 чоловік. І вчив чесно. Але диригує тільки один — кого Бог поцілував». Те саме і в мене: маю в класі семеро дівчат, але тільки одна справді співає. Решта просто не має дару, не має голосу, не має душі, яка б горіла в пісні. Талант треба шукати.

— Хто ж його побачить і де, якщо він живе, скажімо, у селі й не має академічної освіти?

— Колись давно цим займалося Міністерство культури. Шукали і знаходили, наприклад, в художній самодіяльності. От звідки взялася я? Також з художньої самодіяльності. На концерті мене почув професор консерваторії і запропонував навчатися, хоч я про це й не думала. А нині? В селах немає клубів, навіть на весіллях уже не співають, а слухають записи, по телебаченню не те що арію — українську народну пісню не почуєш. Оперу треба рекламувати, популяризувати. Натомість це мистецтво так затирається, що дивитися боляче. От сьогодні ми згадуємо Ірину Маланюк, яку добре знають у світі. Але ж і зараз є співаки, які прославляють нашу державу, однак їхні імена не відомі пересічному українцеві. Враження таке, що ми не потрібні: запрошують з-за кордону якогось співака і йому платять гроші, а свого — не бачать.

Бути побаченим, почутим, поміченим і гідно поцінованим — що важливіше для співака, навіть досвідченого? А молодого — тим більше. «Заявити про себе» — зовсім не прагнення моральної сатисфакції, а радше — визначення орієнтирів на майбутнє. Недарма заступник голови журі конкурсу, народний артист України, лауреат міжнародної премії Національної спілки театральних діячів України, професор, завідувач кафедри сольного співу Львівської державної музичної академії ім. М.Лисенка Володимир Ігнатенко застеріг конкурсантів — не тішитися першими і другими місцями, аби раптом не подумати, що відбулося їх становлення як митців: у вигіднішому становищі, хоч як дивно, можуть виявитися не відзначені нагородами виконавці, бо матимуть стимул до зростання. І побажав усім — переможеним і переможцям — «бачити перед собою ту творчу вершину, до якої треба прагнути, і ніколи до неї не дійти. Бо тільки в поступі, в динаміці, в постійному русі можна чогось досягнути. Тоді як здобувши певну висоту, доводиться спускатися». Тим не менше, багато хто з нинішніх конкурсантів, на думку метра, вже стоїть на досить високому професійному щаблі:

— Майже на кожному подібному конкурсі трапляються свої відкриття. Були вони й цього разу. Наприклад, володар Гран-прі Станіслав Куфлюк, я би сказав, — зрілий  співак, який може працювати і в Україні, і за кордоном. Дуже хороший тенор — Василь Садовський. Загалом чоловічий склад конкурсантів виявився потужнішим. І якби тут були присутні директори театрів, режисери, то вже когось обрали би для себе. Зрештою, в тому і є основна мета конкурсу — виявлення молодих талантів, адже кожна нація презентує себе у світі передусім культурою, мистецтвом. І хочеться, аби воно давало більше паростків на згарищі отої печерної музики, якою нас «частують» телебачення і радіо. Коли вмикаєш телевізор, то на екрані з’являється стільки «зірок» естради, що, здається, гаснуть зірки й на небі. Втрачається цінність справді вартісних речей.

Але є надія, що серед полови не загубиться чисте зерно талантів, відкритих Першим Всеукраїнським конкурсом молодих вокалістів Ірини Маланюк. Принаймні кращим із них (вихованцям закладів I-II рівнів акредитації) дирекція Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника має намір запропонувати навчання у себе на пільгових умовах — поза конкурсом. І це не єдина цікава новина для майбутніх студентів. Від директора інституту, заслуженого діяча мистецтв України, кандидата історичних наук, професора Анатолія Грицана журналісти довідалися, що ректорат Прикарпатського університету запросив очолити кафедру сольного співу славетну Марію Стеф’юк. Чи погодиться оперна примадонна покинути Київ і переїхати на рідну Івано-Франківщину — наразі не відомо. Та, поза всяким сумнівом, це би дуже піднесло виконавський рівень прикарпатських співаків.

Зрештою, вони відзначились і цього разу. Якщо перше місце в номінації «Молоді виконавці навчальних закладів I і II рівнів акредитації» поділили Катерина Бурік і Тарас Різняк, представники Донецька та Львова (в чому присутні угледіли певний оптимістичний символізм), то перше місце в номінації «Молоді виконавці навчальних закладів III і IV рівнів акредитації» здобули вихованці Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету Іванна Челяк та Микола Сисак, а Гран-прі — Станіслав Куфлюк. Що ж, кажуть, вдома і стіни допомагають. А ще, схоже, надихає приклад славетної землячки Ірини Маланюк, яка завжди вважала, що життя — це обов’язок, і треба працювати, щоб обов’язок став радістю.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
  Кава-party з Миколою Тинкалюком
  Допоки горить вогонь
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: