CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 34
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 34
???????
???? ??????
Богдан Бенюк: На біс
CITY SOCIETY
Вуличний кобзар
Дуб, який бачив князя Ігоря
Тепло «Лемківські ватри»
CITY SOCIETY
Гуцулія
CITY STUDY
«Університет-Луцьк» у суперлізі!
CITY HISTORY
Храм землі
Буде Станіславський узвіз
CITY HISTORY
Затятий мрійник
CITY FAMILY
Яка коса - така й краса
Птах мрії у небі дитинства
Вічна зернина
CITY ART
Кава-party з Миколою Тинкалюком
Кого Бог поцілував?
Допоки горить вогонь
CITY LIBRARY
Запрограмований на щастя
???? ??? CITY
???????:
N0(34) Червень 2007     ???? ??????: CITY PEOPLE
??? ? ???????
CITY FAMILY
Птах мрії у небі дитинства

—Театр — це відображення душі, думок, ідей, — розповідає співорганізатор фестивалю Наталка Преподобна (цю чарівну рівнянку «CITY LiFE» уже представляв читачам у жовтні минулого року — авт.). — Театр і актори оточують нас на кожному кроці. А діти — це театральна інтерпретація дійсності, яка перебуває на межі вигадки і реальності. Завдяки їм дорослі з легкістю поринають у світ простоти і мистецтва, що лине з глибини дитячого серця на поверхню усіма можливими шляхами. Ми проводили І позаконкурсний дитячий театральний фестиваль «Птах», аби привернути увагу громадськості до важливості та необхідності дитячого театру. Адже це не просто гарне видовище, спосіб розважитись. Тонке поєднання музики, звуку, слова, дії розвиває дитину всебічно і водночас дає можливість важливим життєвим істинам, пропущеним крізь живе волокно емоцій, оселитись у дитячому серці назавжди.

Ми часто недооцінюємо силу театру. Довіряємо наших дітей телевізору, комп’ютеру, іншим «винаходам цивілізації». А це не найкращі вихователі. Любов, свобода, мир, совість, чітке розмежування добра і зла, розуміння і співпереживання — ці прості поняття представлені у театрі, діти обіграють їх у яскравих ситуаціях у виставах, етюдах. Кожна нова емоція, отримана дитиною у такому досвіді, стає цеглинкою розбудови творчо мислячої та свідомої особистості і в перспективі вільного та свідомого суспільства.

— Ми давно виношували план театрального фестивалю для дітей, — ділиться думками Наталка. — Адже порівняно із загальною кількістю фестивалів в Україні проводиться дуже мало дитячих. У нашій країні взагалі мало робиться для дітей. До того ж фестивалі найчастіше конкурсні, що створює напругу, сковує, ранить. А для нас важливо подарувати дітям незабутні миті радості, живого спілкування у колі друзів, атмосферу взаємодопомоги. Це все для того, аби учасники, перезнайомившись між собою, отримавши позитивні враження від спілкування та необхідний досвід, зав’язали одне з одним тісні контакти.
До речі, серед учасників «Птаха» був театральний колектив «Гуцулик» Вільшанського будинку дітей-інвалідів, що у Хустському районі Закарпатської області. Нині в ньому проживають і лікуються 185 діток, серед яких є хворі на олігофренію, ембіцильність, церебральний параліч, діти з іншими фізичними вадами розвитку. Здебільшого це сироти, залишені батьками діти. Зараз у цьому інтернаті діє 6 дитячих майстерень, де щоденно займаються 50 вихованців. Саме вони й стали центром уваги фестивалю, адже ці діти, як ніхто інший, потребують уваги і підтримки з боку суспільства.

Показово також, що колективи, які брали участь у фестивальній програмі, змогли зацікавити сільських дітей театром та можливостями особистісного розвитку.
Творчий підхід до вирішення проблем можна застосувати абсолютно всюди — у науці, освіті, економіці, у повсякденному житті. Про те, як саме це зробити, розповідали учасники фестивалю «Птах» на майстер-класах у різних галузях театрального мистецтва. Драматургія, контактна імпровізація, пластичне виховання актора та розвиток креативних елементів творчої особистості — це неповний перелік усього, про що розповідали одне одному педагоги, поки їхні вихованці знайомилися, насолоджувалися казковою атмосферою фестивалю та краєвидами Закарпаття. Цікавим виявився педагогічний семінар «Елементи театральної педагогіки в загальноосвітніх школах». Його прочитали Віктор Опанасик, викладач Рівненського державного гуманітарного університету, та Ірина Запольська — викладач історії мистецтв у Київській дитячій академії мистецтв. Майстер-клас із написання драматургії та застосування інтегративної психотехнології у формуванні креативної особистості провів голова психологічного центру Рівненського міського палацу дітей та молоді, викладач інституту «Слов’янознавства» Юрій Паскар.
— Театр сприяє цілісному розвитку дитини, — вважає пан Юрій. — Це запорука адекватного входження дитини в соціум. Завдяки театру формується розуміння себе та свого місця у світі, а також, звісно, розуміння літератури, музичні вподобання.
 
Майстер-клас з організації творчого процесу в дитячому театральному колективі провів керівник театр-студії «Ми» Володимир Попов із Києва. А улюблені дитячою публікою «знавці таємниць боді-арту та орігамі» «унаочнили» майстер-клас з розвитку креативності KLANZA, KLAWIS та Ірини Тадри з Рівного.
Поки діти по-фестивальному розважалися («боді-артили», «орігамили», ліпили маски з гіпсу, гралися, веселилися, що, варто зазначити, теж входило до фестивальної програми), їхні наставники обмінювалися досвідом та радилися, як би це свято творчості не завершувати, а перенести його у повсякденність.
— Діти — це наше життя, — резюмувала керівник програм «Дім» та «Равлик» Ірина Запольська. — Діти знають відповіді на всі запитання, але дорослі не хочуть їх слухати. Завдяки театральному фестивалю «Птах» усі — і дорослі, і малеча — стали єдиним цілим. Усіх об’єднали спілкування, емоції, що вирували навколо. Спільне свято, спільна радість і спільне щастя. А що ще потрібно дитячим серцям?

Валентина Голосюк, театр-студія «Не плач» (м. Здолбунів):
— Фестиваль «Птах» для мене як майбутнього режисера — неабияка практика та досвід в організації театрального колективу для спільної активної роботи незалежно від обставин. Особливо вразив виступ дітей-інвалідів з Вільшан. Ці діти довели, що в житті все можливо, і будь-які перепони можна подолати. Адже кожна людина є творцем. Тільки не потрібно боятися бути сміливим! А ще фестиваль асоціюється в мене з величезною активністю. Це так чудово, коли постійно в русі, без зупину і втоми, бо втома ця — приємна.

Інночка Пригара, театр-студія «Чіга-Біга» (с.Нижнє Селище):
— У театрі я не граю ролі. Я живу театром. Намагаюся відчувати те, що притаманно моєму герою, переживаю ті емоції та почуття. Я бачу, що театр і «Птах» змінили мене як особистість і допомагають впевненими кроками прямувати в реальність.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
  Яка коса - така й краса
  Вічна зернина
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: