CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 34
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 34
???????
???? ??????
Богдан Бенюк: На біс
CITY SOCIETY
Вуличний кобзар
Дуб, який бачив князя Ігоря
Тепло «Лемківські ватри»
CITY SOCIETY
Гуцулія
CITY STUDY
«Університет-Луцьк» у суперлізі!
CITY HISTORY
Храм землі
Буде Станіславський узвіз
CITY HISTORY
Затятий мрійник
CITY FAMILY
Яка коса - така й краса
Птах мрії у небі дитинства
Вічна зернина
CITY ART
Кава-party з Миколою Тинкалюком
Кого Бог поцілував?
Допоки горить вогонь
CITY LIBRARY
Запрограмований на щастя
???? ??? CITY
???????:
N0(34) Червень 2007     ???? ??????: CITY PEOPLE
??? ? ???????
CITY HISTORY
Буде Станіславський узвіз

Це про неї писав у своєму «Щоденнику» в 1672 році німецький мандрівник Ульріх фон Вердум: «Фортифікація складається з шести правильних земляних бастіонів, нижче яких — частокіл з поставлених сторч цілих дубів. Головна лінія бастіонів має 150 стіп довжини. Пан Франсуа Корассіні з Авіньйона, підполковник у гвардії воєводи (Андрія Потоцького — прим. авт.), побудував ці фортифікації».

Інший сучасник на початку XVIII століття повідомляв, що місто Станіслав «оточували червоні з цегли фортифікаційні мури, глибокі і широкі переколи відділяли місто від передмість, і лише довгими через канави мостами можна було дістатися до двох фортечних брам, званих Галицькою і Тисменицькою, а також вузькими і довгими мостами можна було увійти до міста через малу хвіртку, призначену для прогулянок, звану Вірменською». Фортечні рови заповнювалися водою з Бистриць. З півдня доступ до фортеці ускладнювався Чорним лісом та смугою суцільних боліт.

Таким чином, подорожній міг потрапити у Станіслав у світлу пору дня лише через західні — Галицькі або ж східні — Тисменицькі ворота. За допомогою ручного великого коловороту, зі скрипом, подзвонюючи ланцюгами, опускався перекидний міст, відкривалася брама. Тривалий час фортеця надійно захищала польську шляхту і місцеве населення від набігів турецьких і татарських орд.

Заступник директора Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею Михайло Паньків розповідає, що у 1676 році з боку Кам’янця-Подільського, завойованого Магометом IV, на Покуття вторглася турецько-татарська армія Ібрагіма-паші, якого прозвали шайтаном. До цього впали фортеці Чорткова і Бучача. Доля нашого краю залежала від Станіславської фортеці. Кілька днів війська Ібрагіма-паші штурмували Станіслав. Була знищена північно-східна частина передмістя. Однак гарнізон фортеці під проводом Яна Домнемарка з честю витримав облогу. Місто затримало біля своїх стін нападників і таким чином дало можливість зібратися з силами польській армії, яка й перемогла Ібрагіма-пашу. А наступного року Варшавський сейм звільнив мешканців Станіслава від податків за героїзм, який вони проявили під час облоги.
Роботи щодо зміцнення Станіславської фортеці продовжувалися до середини XVIII століття. В 1679-1682 роках інженер Кароль Беное удосконалював фортецю у напрямку новозбудованого замку-палацу Потоцького. Тоді твердиня набрала поздовжнього вигляду. В 1734-1750 роках на остаточне завершення і реконструкцію фортеці магнати Потоцькі витратили кільканадцять мільйонів злотих. Частокіл замінили на камінь і цеглу, а арсенал повністю перебудували. Мури були збудовані з цегли, а брами — Галицька і Тисменицька з Вірменською хвірткою — з каменю.
Можна уявити, як день у день, від зорі до зорі жителі передмістя (бо міщани — патриціанська верхівка — були звільнені від роботи) і феодально залежні селяни виконували трудомісткі фортифікаційні роботи за рахунок панщини, шарварків: випалювали цеглу, звозили каміння, плити з-над Дністра і Бистриць, дерев’яні балки, зруби, тягли дубові колоди з Княгининого бору і місцевої дубової діброви, викладали мури, бастіони, оборонні вежі, висипали вали, копали рови. Це була тяжка, рабська робота.

На території фортеці і замку були споруджені окремі будівлі спеціального призначення як для оборони міста, так і для послуг воєводи та його челяді: комендатура, казарми для гарнізону, генеральське приміщення, будинки для челяді й адміністрації маєтків, стайня, возівня. В арсеналі зберігалося багато видів зброї. У 1754 році тут налічувалося 123 гармати, завезені сюди з інших фортець магната — Ланцута, Бродів, Богородчан, були також різні види ручної зброї, гаківниці, янчарки, мушкети, пістолі, карабіни, патрони до гармат, бомби і різного роду токарське, ковальське, стельмахівське знаряддя.
Потоцькі призначали комендантів фортеці із середньо заможної шляхти. Вони командували гарнізоном так званих смоляків для оборони міста. До їх обов’язків входило пильно стежити за антифеодальними рухами на Прикарпатті. Так, у середині XVIII століття комендантом фортеці був ротмістр Пшелуський — той самий, що за наказом коронного гетьмана і власника маєтків п’ять років ганявся за загоном «збуїв» народного героя Карпат Олекси Довбуша. Під замком знаходилися підземні каземати, в яких під пильним наглядом тримали ув’язнених народних повстанців-опришків. Тут же тяглися підземні переходи, які з’єднувалися з головними оборонними бастіонами, брамами, підвальними приміщеннями ратуші.

Тож укріплення Станіслава не поступалися таким великим містам, як Львів і Краків. Але після загарбання Галичини Австрійською монархією Габсбургів у 1772 році, а також з припиненням набігів кримських татар і турків Станіславська фортеця поступово втратила своє оборонне значення. Почалося природне руйнування покинутих гарнізоном фортечних споруд, які жителі міста змушені були розібрати на початку XIX століття як аварійні. Фортечні рови поступово були засипані, по них прокладені вулиці, які в основному збереглися до наших днів у центральній частині міста. Активне знесення фортечних мурів продовжувалося до 20-х років XIX століття. З їх каменю та цегли викладено чотири площі, 24 вулиці та вимурувано чимало кам’яниць.
Із колишніх укріплень збереглися тільки залишки валів та Фортечний провулок завдовжки 100 метрів, який тягнеться від закритої будівлею банку «Прикарпаття» вулиці Галицької до початку вулиць Бельведерської та Новгородської. Висота цегляної кладки — до 10 метрів, ширина — до 20 метрів. Це рештки бастіону, який охоплює праву частину Фортечного провулку і впритул прилягає до новозбудованого Катехитичного центру собору Святого Воскресіння та подвір’я морфологічного корпусу медичної академії.

По-різному бачать перспективу цього старовинного куточка Івано-Франківська архітектори міста. «Мені здається, майбутнє Фортечного провулку буде дуже гарне, — говорить директор Івано-Франківської філії Науково-реставраційного проектного інституту «Укрзахідпроектреставрація» Зіновій Соколовський. — От Київ має Андріївський узвіз. Я собі уявляю, що тут буде Станіславський, або Івано-Франківський узвіз, де, думаю, розмістяться крамниці сувенірів, картинні галереї. Вулиця освітлюватиметься. Тут єдина збережена у нашому місті фортечна стіна. Фортеця мала вали, один з яких зберігся в цьому районі. Ми вважаємо, що насамперед цей вал потрібно облагородити. З внутрішньої сторони валу є майданчик. Це територія Івано-Франківської медичної академії. Ми пропонували зробити на цьому майданчику місце для виступів артистів. Кілька років тому приїжджав театр «Воскресіння», який показав феєрію на майдані Шептицького. Зібралося багато людей, але фактично її бачили лише ті, хто був ближче до акторів. Це було дуже видовищно, я отримав величезне задоволення, але це не місце для таких вистав. Я вважаю, що територія біля Фортечного провулку якраз і призначена для таких видовищ, тим паче, що поблизу немає житла. Крім того, ми пропонували викласти з плитки контури Станіславської фортеці, як вона колись виглядала. Люди, які будуть на валі, бачитимуть це згори. Це ідея архітектора Володимира Ідака. А мрія мого життя — побудувати кавальєро. Це вежа, яка завершує кут фортеці. Думаю, що міська влада відгукнеться на такі наші сентименти, і кавальєро стане своєрідною візиткою нашого міста поряд із ратушею». 

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
  Храм землі
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: