CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 33
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 33
???????
???? ??????
Просто Ніна
CITY SOCIETY
Той хто не хоче бути Богом
Променад із Дон Кіхотом
Реставратор міського простору
CITY HISTORY
Галичанські амбіції Болехова
Вишнева гора Барона
CITY HISTORY
Оманлива тиша архівів
CITY FAMILY
Світло Писанки
Два крила одної мрії
CITY ART
«Віртуальний джем» - вибір покоління PEPSI
«Мертвий півень» - жвавіше за живих!
CITY ART
Все в... кераміці
Віднайдений рай
Образи... Образи... Й образи
CITY ART
Слова і звуки «Замкової тіні»
CITY LIBRARY
Жінка, що мріє про сонце
???? ??? CITY
???????:
N0(33) Травень 2007     ???? ??????: CITY PEOPLE
??? ? ???????
CITY ART
«Мертвий півень» - жвавіше за живих!

- Місько, які у тебе враження від нашого міста? Я знаю, що ви встигли тут поблукати.
— «Майдан» — абсолютно фантастичне місце. Складається враження, що ось зараз ти завернеш у наступний зал і побачиш щось цілком нове, несподіване. Ще вразив будиночок, який скульптор спорудив над річкою (луцький «будинок з химерами» — прим. авт.). Зустрічати таких диваків — це кайф. Такі люди є по всій Україні, і в Луцьку, виявляється, є свій. Це, власне, було відкриттям.

— Після перших відвідин Луцька ви від’їжджали з режисером театру «Арабески» Світланою Олешко до Польщі. Наскільки мені відомо, в одній із авторських шкіл Кракова ви відвідуєте майстер-класи з режисури...
 — У Кракові тоді був фестиваль документального кіно. А ми разом із Світланою час від часу займаємося документальним кіно. Альбом «Пісні Мертвого Півня» також збираємося продукувати у Польщі. Разом з «Арабесками» плануємо прем’єру нової вистави «Радіо Шансон» за останніми поезіями Сергія Жадана. Це робота, яка тепер повністю мене поглинула, адже я пишу музику до цієї вистави. Вісім історій про Юру Зойфера — дивовижного персонажа. Він насправді існував. Єврей, народжений у Харкові. У дитинстві родина до Відня переїхала, і він став лівацьким автором політичного кабаре.

— А як Андрухович ставиться до вашої багаторічної співпраці? Існує думка, нібито він навмисне написав останню збірку верлібром для того, щоб то неможливо було покласти на музику...
— Та Андрухович і раніше писав верлібром (сміється). Просто тепер це інші вірші.

— А з чого розпочалася ваша співпраця?
— Вона триває вже близько п’ятнадцяти років. Ми любимо Юрка, у нього справді хороша поезія. А минулоріч так склалося, що збірка поезій «Пісні для Мертвого Півня» перетворилася на альбом «Пісні Мертвого Півня». Достатньо актуальні тексти, є і «стьобні», і серйозні. Власне, такі, як і ми сьогодні, трохи доросліші, але все ще розбишаки. Насправді Юрко нам ніколи нічого спеціально не писав. Хоча ми з ним — хороші друзі. Так склалося, що ми багато читаємо. Причому переважно те, що наповнене змістом (у «Півнів» є пісні й на вірші Олега Лишеги, Юрія Позаяка, Сергія Жадана, Віктора Неборака, Наталі Білоцерківець, Тараса Григоровича Шевченка, на власні вірші — прим. авт.).

— Виходить так, що багатопланова поезія ще й лягає на музику. Ти ніколи не мав такої думки, що люди будуть більше слухати і зважати на тексти, а музика опиниться на другому плані?
— Можливо, але особисто я не бачу в цьому нічого страшного. Люди по-різному сприймають нашу творчість. Власне, тому цей альбом є таким різноманітним, зрештою, як і всі наші пісні, альбоми. Це було для нас цікаво, такий собі експеримент. Ми з’їхалися до Харкова і записали альбом протягом шести днів. Зранку сходилися в кафе «Остання барикада», брали з собою інструменти, барабанні палички, пили каву, спілкувалися. Це все відбувалось до обіду, а ввечері йшли на студію записуватися. Така спільна творчість. Кожен щось окремо уявляв: чи я, чи наш басист Джон Сук, чи новий гітарист Мар’ян, чи Ромко Чайка, а потім це підхоплювалося усіма і містично-дивовижним чином складалося докупи. Я жартома називаю склад нашого гурту «збірною України з футболу». Колектив фактично працює у трьох містах — Львові, Києві і Харкові. Ми живемо у різних середовищах, і це дає свої результати. Я б хотів розширити географію: Токіо, Париж, Нью-Йорк... У нас достатньо великий досвід виступів за кордоном.

— І як сприймають?
— Дуже навіть нормально. Іноземці нам кажуть: «Так, ви граєте рок, але це ваш рок. Ми не можемо так грати і співати». У 1993 році у нас був виступ в Берліні, в одному культовому клубі. Серед слухачів не було жодного українця. Були німці, австрійці, американці, італійці, китайці, але коли нас після концерту тричі викликали на біс, я зрозумів, що це, з одного боку, успіх, а з іншого, що наша музика цікава не тільки нашим людям, тому що вони розуміють тексти. Хоча тексти у нас, безперечно, хороші.

— Попри це, вас практично неможливо почути десь на радіо чи телебаченні.
— Ми не є формат. Люди, які дозволяють собі робити те, що хочеться. Зараз це цікаво, бо країна змінюється... Виступ у Харкові одного разу закінчився матеріалом в якійсь із газет, де одна з глядачок констатувала: «Это же МУЗЫКА, это же хорошая музыка, мы не отдадим такую музыку только «оранжевым». На що їй зауважували: «Але вони таки «оранжеві». — «Ну, и что? Это нормальная музыка», — відповідала дівчина. Ми робимо те, що хочемо робити.

— «Мертвий Півень» називають клубним гуртом. На великих майданчиках також подобається виступати?
— Я не люблю визначення «клубний гурт». Хоча мені особисто приємніше виступати у клубі, де є безпосередній контакт з публікою. Після концерту можна вийти в зал і там знайти якусь симпатичну дівчину, поспілкуватися з нею…

— А вдома яку музику слухаєш?
— Ой, її дуже багато. Є два визначення музики: хороша і погана. Якби не було поганої, я б не знав хорошої музики. Чомусь саме зараз пригадався ранній Девід Боуї. Як на мене, це феноменальна постать. Історія Боуї — це історія всієї музики ХХ століття, не класичної, безперечно. Це те, що перше спало на думку, але зараз я поїду в Польщу і буду слухати польську музику. Ми взагалі її не знаємо.

— Місько, ти вже певний час захоплено інсценуєш у харківському театрі «Арабески». Наразі у тебе на першому плані музика чи театр?
— Цей театр найкращий в Україні, бо він живий. У хорошому сенсі експериментальний, але професійний. Тут цікавляться усім новим, що відбувається в світі, а не тільки тим, що було у минулому столітті в російській імперії, і для мене це страшенно важливо. Я кайфую, що мене туди запросили. Я актор, який час від часу виконує роль вокаліста, часом журналіста, часом Ірода, часом ще когось… 

Передати враження від концерту «Півнів» просто неможливо. Своєрідне музично-театральне дійство, синтезоване на талановитих поезіях Юрка Андруховича і нестримній енергії музикантів. Ці «птахи» — не просто гарні музиканти, вони по-справжньому вільні у своєму шуганні небом. Кожен знайшов себе ще в чомусь. Місько — актор сучасного театру «Арабески», захоплюється режисурою. Ромко Чайка — успішний журналіст «5 каналу». Юрко Чопик — один із засновників «Видавництва Старого Лева», одного з найкращих в Україні за рівнем, стилем і якістю видавництв літератури для дітей. Олег (Джон) Сук зараз знайшов себе ще й у керівництві гуртом «Ґорґішеллі», де грає не на бас-гітарі, а на клавішних. Про свою співпрацю з дівчатами відповідає, загадково посміхаючись: «Ще не відомо, хто ким займається: вони мною чи я ними». Обіцяє привезти своїх підопічних до Луцька. Ярка Якуб’як зараз за кордоном, але вона так багато зробила у «Півнях», що залишиться з ними назавжди. І ми таки сподіваємось, що залишиться. А ще віримо у довге творче життя «Мертвого Півня»!

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
  «Віртуальний джем» - вибір покоління PEPSI
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: