CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 33
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 33
???????
???? ??????
Просто Ніна
CITY SOCIETY
Той хто не хоче бути Богом
Променад із Дон Кіхотом
Реставратор міського простору
CITY HISTORY
Галичанські амбіції Болехова
Вишнева гора Барона
CITY HISTORY
Оманлива тиша архівів
CITY FAMILY
Світло Писанки
Два крила одної мрії
CITY ART
«Віртуальний джем» - вибір покоління PEPSI
«Мертвий півень» - жвавіше за живих!
CITY ART
Все в... кераміці
Віднайдений рай
Образи... Образи... Й образи
CITY ART
Слова і звуки «Замкової тіні»
CITY LIBRARY
Жінка, що мріє про сонце
???? ??? CITY
???????:
N0(33) Травень 2007     ???? ??????: CITY PEOPLE
??? ? ???????
CITY HISTORY
Галичанські амбіції Болехова

Назва міста, ймовірно, походить від східноподільського племені «болохівці», що були розбиті королем Данилом Галицьким у 1256 році й змушені осісти на цих землях. Перша письмова згадка про Болехів датована 1371 роком.

Історію Галичини неможливо уявити без міста, яке відіграло таку важливу роль в економічному становленні краю, налагодженню торговельних зв’язків з країнами Європи, розвитку промисловості. Випало на його долю чимало. Війна за панування на цих землях тривала між польським королем Казимиром ІІІ та литовським князем Любартом, пізніше землі перейшли у володіння угорського короля Людовика. Угорська королева-мати Ізабелла подарувала болехівські землі Данилові Дажбоговичу за вірну службу (1371), а її син Луї Угорський заселив галицькі міста (в тому числі й Болехів) угорськими урядовцями та військовими, заохочував до торговельної справи євреїв з Німеччини. Далі історія не менш цікава. Польсько-литовські війська під командуванням литовського князя Ягайла, що був одружений на дочці Казимира ІІІ, вигнали угорців з Галичини.

В кінці XV століття розпочато спорудження Болехівського замку, основним призначенням якого була оборона. XVI-XVII століття — період спустошливих набігів кримських татар та турків на землі Галичини. Шлях кочівників пролягав і через Болехів. Досі у цій місцевості є свідчення того, що турки й татари тривалий час перебували на цих землях: специфічні онтологічні ознаки належності до іншої нації чи народності зустрічаються у жителів Тисова, Княжолуки, Солукова.

Гонору місту надає Магдебурзьке право — королівський привілей, наданий йому у 1603 році польським королем Сигізмундом ІІІ Вазою. Це право надавалось місту, яке мало замок, ратушу й ринок, де проживало чимало ремісників, проводились щорічні багатоденні ярмарки. Магдебурзьке або «німецьке» право повинно було сприяти швидкому розвиткові економіки міста, його розбудові. Такі міста ставали фортецями на випадок нападу ворога, а також торговими центрами, де відбувалась оптова та роздрібна торгівля. Згідно з королівським указом, купці, що їздили зі своїм крамом старим торговельним шляхом Львів-Жидачів-Болехів, були зобов’язані зупинятись у кожному такому місті й торгувати. Галицькі ж купці постачали до Західної Європи, Криму, Молдавії, Туреччини, Угорщини сіль, віск, мед, шкіряне взуття, полотно, залізо, худобу, коней. Додому привозили екзотичний крам — шовк, скло, ювелірні вироби, прянощі, дорогу зброю, арабських скакунів.

У 1546 році вперше згадується солеварня Емілії Гросовської. Нині на гербі міста Болехів гордо позують три соляні гірки, які перейшли з герба Потоцьких, що раніше «тримали» солезавод.
Середина XVIII століття — селянські повстання на чолі з легендарним опришком, народним героєм Олексою Довбушем. Ім’ям цього героя місцеві жителі назвали природний заповідник поблизу Болехова — «Скелі Довбуша». У кінці XVIII століття у Болехів прибувають перші колоністи-місіонери з Німеччини, вони заселяють землі Буковця, Козаківки, Кривого (Яммерсталь, Пехерсдорф). Нащадки німецьких колоністів і зараз відчувають свою родинну причетність, генетичну спорідненість з представниками арійської раси (Блєхінгери, Гауптмани). Етнічну розмаїтість Болехова доповнюють чехи, євреї, поляки, що мирно уживалися, незважаючи на політичні та історичні баталії.

В 1852 році Галичину відвідує молодий цісаревич Франц-Йосиф І. Про перебування австрійського вельможі й нині свідчить посаджений ним обабіч дороги Моршин-Болехів дуб.
Історія Болехова була б неповною без згадки імен високоосвічених галичан — родини Озаркевичів, Наталії Кобринської, Івана Франка, який у 1884 році проголосив у місті реферат про Самійла Кішку.

Болехів — один з найвідоміших центрів видобування солі, переробки шкіри, деревини. Він і сьогодні продовжує давні традиції. Ремесла, що з діда-прадіда передаються нащадкам, не полинуть у Лету. Працьовиті руки болехівчан додають краси помешканням не лише Прикарпаття. Столярні вироби «made in Болехів» — меблі, балясини, елементи декору — цінуються в Україні й за кордоном. Місцеві жителі живуть дарами лісу. Гриби тут збирають з ранньої весни до пізньої осені, а в теплу зиму — до Різдва.
Навколо Болехова — справжні заповідні зони, що приваблюють своєю незайманістю, первісною красою: Поляницький ландшафтний парк, ботанічні заказники «Магура», «Федів», загально-зоологічний заказник «Гирява», ботанічні пам’ятки природи «Резерват дуба», «Алея модрини», «Тис ягідний», заповідні урочища «Танява», «Басарабка», «Спалений дуб», парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Арборетум». Край буків, смерек, модрин, стрімких гірських річок (у яких водиться форель), скель, бескидів — казковий край!

Духовну ауру місцини наснажує діючий чоловічий монастир у Гошеві, що за три кілометри від Болехова. Жителям цього заповідного «раю» властиве якесь магічне відчуття природи, спорідненість із нею, «злиття душ». Вони живуть лісом, його красою, багатствами, вміють помітити незвичайне у буденному, створити свій особливий світ. Гостинність і щедрість жителів Прикарпаття вражає щораз. Приїжджаючи сюди до родини, до тих нащадків Блєхінгерів, для яких Галичина стала другою батьківщиною, дивуєшся шанобливому ставленню до мови, культури, історії, традицій свого краю, трепетному ставленню до родових генеалогічних дерев, до того духовного начала, яке відрізняє бойків, лемків, гуцулів, усіх жителів наймальовничішого українського краю — Прикарпаття.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
  Вишнева гора Барона
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: