CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 32
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 32
???????
???? ??????
Секрет Ані Лорак
CITY PEOPLE
Кшиштоф Зануссі: "Не втомлюйтеся вчитися безупинно"
CITY SOCIETY
«Отче Наш» для «ЯЙЦЯ-РАЙЦЯ»
Променад з Дон Кіхотом
CITY STUDY
Освіта за кордоном
CITY HISTORY
«Наша Леся»
Холмська Богородиця
CITY FAMILY
Дияволенята
Математика кохання
Життя для Багірової - це казка
CITY ART
Кава-party з Євгеном Комаровим
Всесвіт Миколи Мазура
На межі світла і тіні
CITY ART
Неформатний королівський розмір
Кому Вниз
Патріарх бардівської пісні
CITY LIBRARY
Приватне скородинство Мар`яни Савки
???? ??? CITY
???????:
N0(32) Квітень 2007     ???? ??????: CITY PEOPLE
??? ? ???????
CITY STUDY
Освіта за кордоном

Кембридж. Оксфорд. Массачусетський технічний інститут. Солодкі мрії, широкі перспективи, престиж, виділений курсивом у резюме. Багатообіцяючий старт.
Ще десять років тому освіта за кордоном вважалась привілеєм обраних, а зараз чи не кожен студент, обираючи вуз, пильно придивляється до його відділу міжнародної співпраці: чи є тут квиточки у щасливе закордонне майбутнє. Може, колись закортить скористатися можливістю…
Сьогодні через зміцнення зв’язків між країнами та збільшення прозорості кордонів кожна молода людина за наявності свого (або ж батьківського) бажання має шанс отримати омріяну освіту за кордоном. Питання «навіщо?» ставиться не в усіх випадках, та коли все ж ставиться, відповідь для кожного різна. Для когось це перш за все якісна освіта, визнання диплому, кваліфікації світовою спільнотою та вимогливими батьками. Когось цікавить додаткова або вузькоспеціалізована освіта, яку в нас отримати важко. Іншого — розширення власного кругозору, авантюра подорожі, побачення тет-а-тет з «іншою культурою». Ще комусь конче потрібен урок самостійності… Іншому — урок самотності. Так-так, самотності, бо мало хто, пакуючи валізи, думає про те, що прямує до місця, де завжди буде чужим, бо його навіть найпростіше ім’я звучатиме принаймні дивно, а проблеми будуть тільки його тягарем.

Факти

Сьогодні за кордоном навчаються 35 тисяч українських громадян. Такого «буму» Україна не знала навіть у радянські часи, коли, зауважте, наші студенти навчалися в дружніх країнах на безкоштовній основі.
Шляхи, на яких вишикувалися черги бажаючих потрапити до Європи, Америки чи «екзотичних» країн, умовно можна поділити на три групи: навчальні програми міжуніверситетського обміну, програми культурного обміну та стипендії для навчання й наукових досліджень.
Обмінні програми між університетами в основному платні. Та не дивлячись на те, що для середньостатистичної української родини вартість навчання в європейських країнах або США досить висока, переважна більшість наших громадян здобуває там освіту за власний кошт або за гроші спонсорів, якщо вдасться таких знайти. І, як стверджують фахівці, практично всі вони залишаються там працювати. Лише ті, хто їде до США, повертаються: в документах зафіксовано, що після закінчення навчання студент зобов’язаний повернутися на батьківщину і протягом двох років не має права в’їзду до Штатів.
Культурні обміни — це або поєднання навчання та роботи, або просто робота, або участь у волонтерському русі на користь країни перебування. Ці програми цікаві, корисні і, що важливо, не так відчутно б’ють по гаманцях! Адже, як запевняють в освітніх агентствах, якщо ти їдеш «підробити» і вивчити мову, то найчастіше витрати повністю або частково відбиваються заробітком. Волонтерські ж програми обходяться їх учасникам чи не безплатно.
Щодо третьої можливості, то зараз в Україні діє багато закордонних програм, які надають гранти або стипендії різних держав для здобуття освіти. Так, США щорічно виділяють нашим громадянам близько 1000 стипендій.
Програми «Акт на підтримку свободи», АЙРЕКС, обміни Фулбрайта та Маскі давно популярні серед молоді. Тестування здобувачів стипендій проводять представники програм у Києві та регіонах, а конкурс сягає сотень чоловік на місце. Тести складні, для їх успішного складання потрібен дуже високий рівень знання англійської мови.
Добре себе зарекомендувала програма «ДААД», яку надає служба академічних обмінів Німеччини. Також уже три роки в Україні діє програма «Еразмус-Мундус» — для країн, котрі не входять до ЄС. Ми посідаємо третє місце за квотою участі в ній.
Польща, Болгарія, Чехія та Словаччина організували програму Вишеградського фонду, вона діє в нас уже третій рік поспіль, надаючи Україні щороку по вісім стипендій для магістрів та бакалаврів від кожної з країн. Уже шостий рік функціонує Колегіум польсько-українських університетів у Любліні. Між іншим, аспіранти, які навчаються в ньому, отримують 400 доларів на місяць стипендії. Звісно, більшість цих стипендій розраховані на короткий термін навчання — від 3 до 10 місяців. Рідше це рік або два.
Можлива ще й така формула навчання за кордоном: «робите» бакалавра в Україні, спеціалізуєтесь у вузькій галузі, паралельно цікавлячись, які «світила науки» за кордоном займаються цією темою і чи потрібні їм студенти (для котрих у них знайдеться фінансування, ясна річ). Далі підтягуєте англійську (чи іншу за необхідністю) мову і на останньому курсі надсилаєте профільним професорам за кордон листи, в яких пишете, що давно цікавитесь такою-то темою і хотіли би працювати над нею саме там-то. Одна коротка співбесіда по телефону (рівень мови тут — не головне), і професор бере вас на свою кафедру на MSc, та ще й зі стипендією. Цю формулу вигадали недурні студенти, і вряди-годи вона таки діє.

Суспільна думка

Над питанням «освіти за кордоном» протягом останніх кількох років плідно попрацювала суспільна думка. У результаті маємо кілька стереотипів, кілька міфів та не одну легенду, які хоч і прикрашають дійсність, все ж не дають тверезо оцінити ситуацію, назвати речі своїми іменами та допомогти тим, кому дійсно потрібна інформація. Отож...

Міф перший «Я — не дитина мільярдера!»

Навчання в університетах за кордоном платне і до того ж досить дороге. Можна примудритись отримати фінансову допомогу на навчання, яка надається на конкурсній основі приблизно 5-10 відсоткам кращих студентів чи аспірантів. Скласти тести так, щоб увійти у названі відсотки, дуже складно. З одного боку, батьки втішаються тим, що в усьому світі освітні послуги платні. На ринку точиться жорстка боротьба, де кожен намагається ухопити якнайбільше, а лідером у цій сфері є США, де нині навчаються 560 тисяч іноземних студентів. Коли взяти до уваги вартість навчання у США (від 20 до 40-50 тис. доларів на рік), можна уявити собі колосальні прибутки від цього бізнесу. Та, з іншого боку, цілеспрямовані, розумні та працелюбні студенти мають цілком реальний шанс потрапити на навчання за кордон, обійшовши ці всі круглі суми іншим шляхом.
Наприклад, секретар Фундації ім. Фулбрайта в Україні Лариса Носенко стверджує, що навчання у програмі безкоштовне. Квитки, візова підтримка, проживання у гуртожитку, медичне та соціальне страхування, навіть гроші на підручники — все передбачено програмою. Стипендії, яку отримують студенти за кордоном, вистачає «з головою», а ті, хто, культивувавши в собі таку національну рису, як заощадливість, продовжував її плекати, навіть додому привозять. Стипендії Фулбрайта для студентів передбачають здобуття вузькоспеціалізованої освіти, але є цікавий момент: поряд із нею молода людина може прослухати та отримати відповідний сертифікат також і з додаткових курсів, які її цікавлять, наприклад, з мистецтва фотографії чи дизайну. Програма дуже популярна серед молоді, не дивлячись на конкурс 20-30 чоловік на місце. Хто відмінно володіє англійською та має певні досягнення у своїй галузі, вміє подати себе та налаштований на працю і співпрацю, неодмінно приверне до себе увагу комісії і таки сяде за парту в котромусь із престижних закордонних університетів.

Міф другий «Я вірю в те, що можна вирватися з цієї країни, тільки не знаю, з чого починати. Підкажіть, будь ласка!»

Такий відчайдушний крик про допомогу чути в нас частенько. Питання про те, чому так багато молодих людей усім серцем хочуть залишити Україну, безперечно, цікаве і ніби суміжне з нашою темою, та все ж, якщо почати над ним роздумувати, легко втратити основну думку та збитися на маргінеси.
Вирватися з цієї країни можна. Вона нікого не тримає. Тільки програма для навчання за кордоном — не найлегший і не найкоротший шлях це зробити. Едуард Балашов, директор Відділу міжнародної співпраці Національного університету «Острозька академія» запевняє:
— Програми для навчання за кордоном зараз презентовані у наших вузах достатньо широко, але таких, які б передбачали можливість залишитися в країні перебування, мало. Якщо країна фінансує іноземних студентів, а це, як правило, фінансування у рамках допомоги у встановленні демократії, гендерної, расової та релігійної рівності у суспільстві, свободи слова, то, відповідно, організатори програми зацікавлені, щоб молоді люди поверталися на батьківщину, вливались у суспільство та інтенсивно використовували отримані знання. Крім того, тим, хто понад усе хоче просто «вирватися звідси», варто знати, що вас швидко «розкусять» в університеті, до якого ви потрапите. Якщо ви не будете виявляти сумління до науки, вас не просто виключать з програми та депортують з країни — а зобов’яжуть повернути витрачені на вас кошти. А це, повірте, буде кругленька сума.

Міф третій «Їм потрібні наші студенти тільки як дешева робоча сила або як генії,яких їм так бракує»

Ця поширена думка стосується перш за все культурного обміну або навчальних програм, де студентам дається можливість підробити. Оскільки далеко не всі батьки спроможні оплатити навчання за кордоном, кількість охочих потрапити у програму «Навчання — робота» збільшується з року в рік. Власне, зараз програми типу «WorkandTravel USA» у Сполучених Штатах Америки, «AU Pair» у країнах Європи чи «Work Expirience» у Британії є найпопулярнішими серед молоді, адже це хороша можливість вивчити мову, трохи заробити та «побачити світ».
Момент студентського «заробітчанства» давно встиг обрости чутками про «чорну роботу», «привезені додому копійки»… Ольга Зубик, супервайзер волонтерської програми «Канада-Світ-Молодь» розповідає, що наших студентів за кордоном ніхто не «використовує безбожно», як прийнято вважати:
— Волонтерський рух дуже поширений у цивілізованому світі, — розповідає Ольга. — І для молодих українців це чудова нагода подивитися, що і як там, за межами батьківщини, підтягнути іноземну мову і просто набути цікавого досвіду та нових вражень. Щодо заробітку: незнайомим із «кухнею» програми справді може видатися, ніби українців за кордоном використовують для «непривабливої» та «непрестижної» серед населення роботи, але це не так. Адже подорож, проживання, харчування, відпочинок та інші «дрібнички» студентам фінансувалися не з їхньої руки. І, до слова, сьогодні графа про волонтерський досвід може додати «родзинки» до будь-якого резюме.

Питання, що залишаються відкритими

Навчання заради навчання, навчання заради престижу, навчання заради роботи чи навчання з цікавості — не дивлячись на те, про що думається за кордоном, час повертатися на батьківщину таки приходить. І тут також є багато цікавих деталей.
Той, хто одержав диплом за кордоном, повинен, повернувшись у рідні пенати, пройти процедуру нострифікації документа, тобто прирівнювання його кваліфікаційного рівня до нашого. Якщо 75% дисциплін і годин, заявлених у дипломі, збігаються — все гаразд, якщо ні, то магістрові можуть сказати, що його звання прирівнюється до нашого... бакалавра, наприклад.
Крім нострифікації, «закордонних» випускників підстерігає на батьківщині чимало інших труднощів: доводиться пристосовуватися до наших умов праці, законодавства, рівня зарплат. Важко у це повірити, але в Україні престижний закордонний диплом чи відмітка про стажування або волонтерську роботу не завжди справляють на роботодавців очікуване враження. Всьому є своє пояснення, і проблема робочих місць для молоді — це ще одна велика тема, безвихідь і безглуздість якої навіть окреслювати зараз не місце.
Цікавий момент: в Україні немає своїх державних стипендій для навчання громадян за кордоном. Міністерство освіти і науки вже кілька років поспіль вносить проект Указу Президента «Про запровадження стипендії Президента України обдарованим студентам і молодим науковцям для навчання в елітних або престижних університетах і наукових центрах», але його досі не підписано. І це на фоні тисячі стипендій для навчання іноземних громадян в Україні.
Наші студенти вчаться за кордоном, повертаються працювати та піднімати батьківщину, і добра половина з них, розчарувавшись як у цій справі, так і у батьківщині загалом, починає шукати можливостей тепер уже справді «вирватись». Тривалі стажування та контракти поступово переростають у право на постійне проживання, а в окремих випадках — і в отримання громадянства. Це стосується молодих учених та галузевих фахівців, висококваліфікованого технічного персоналу, спортсменів, які нам так потрібні, але які продовжують виїжджати через неефективну мотиваційну політику у своїй країні на всіх рівнях. Уже сьогодні за кордоном працює до 30% українських вчених. Втрати у сфері науки, зумовлені «відпливом мізків», оцінюються експертами у понад 1 млрд. доларів США на рік.
У контексті приєднання України до Болонського процесу загроза втрати людського капіталу в процесі навчання, стажування та різних форм освітнього обміну потребує все більшої уваги. А відтік студентів та молодих викладачів і вчених з України тим часом може збільшитися в кілька разів, адже міжнародні фонди і гранти на розвиток освіти будуть переважно спрямовуватися в країни Болонської співдружності.
Таким чином, навчання за кордоном — явище, яке має свої плюси та мінуси і, як багато чого у галузі освіти, страждає від недостатньої уваги з боку держави. Оскільки на навчання за кордоном є попит, є безліч сумнівних агентств, у яких напоготові «надзвичайно вигідні» пропозиції, які залишать вас ні з чим — і без грошей, і без мрії.
Тож перш ніж зважитися на «дальню подорож» відстанню у кілька років, пильно вистежте свої мотиви та цілі і переконайтеся, що ваші посередники варті довіри, щоб уникнути зайвих проблем та розчарування. А в іншому... прагнення до знань завжди вважалося благородною мотивацією.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: