CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 30
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 30
???????
CITY PEOPLE
Мольфар без тіні
CITY PEOPLE
Європейська королева брасу
CITY SOCIETY
Диво Господнє
Станіславські янголи
???? ??????
Я ТАК ТЕБЕ ЛЮБЛЮ
CITY STUDY
Спіймати думку в пастку парадокса
«Я з Тернополя, але родом з Німеччини!»
Не забувайте канапку, або Гастраномічний лібералізм українського студентства
CITY HISTORY
Безцінний свідок
Де Німеччина, Китай - Волинську порцеляну вибирай
CITY FAMILY
Скелі Довбуша
Де гуцул, там і кінь...
Красунями не народжуються...
CITY ART
Воїн Євгенія Гапчинська
«Gorky Park»
Кава-party з Олегом Огородником
Нестрибний Якубек
CITY LIBRARY
«Фіміам од єдиного слова»
???? ??? CITY
???????:
N2(30) Лютий 2007     ???? ??????: Я ТАК ТЕБЕ ЛЮБЛЮ
??? ? ???????
CITY FAMILY
Красунями не народжуються...

Коли дівчинці було дванадцять років, про щось конкретне, пов’язане з майбутньою професією, вона не думала. Якось, прогулюючись містом, зустріла свого хресного з незнайомим чоловіком. Він виявився директором місцевої школи моделей «Вікторія» Павлом Заровецьким, який професійним оком відразу помітив струнку поставу і високий, не за віком, зріст дівчини, тому й запросив її до своєї агенції.
«Яка школа, які моделі?» — подумала тоді Інна, але подивитись на заняття у студії погодилась. Спочатку трохи ніяковіла, бо була наймолодшою вихованкою, та у «Вікторії» їй сподобалось. Мама Алла Сергіївна, здійснивши розвідку і поспілкувавшись з паном Павлом і його дружиною Мар’яною (керують школою моделей разом), підтримала вибір доньки.

Перший вихід на сцену панянка здійснила у тих же дванадцять років під час міського концерту. Демонструвала одяг від спортивного магазину, і це стало для Інни неабиякою подією. Так із виступами на заходах та святах в обласному центрі минуло два роки.
У 2004-му телеканал «Інтер» започаткував проект для майбутніх юних моделей «Шанс. Model. ua». Відбірні конкурси проходили у дев’яти найбільших містах України. Спробувати свої сили вирішили четверо вихованок «Вікторії», які вмовили Інну поїхати разом з ними до Львова.
— Найперше, що вразило, — це неймовірно велика кількість учасниць, — пригадує Інна. — Стало страшно не за себе, а за журі. Уявлення не мала, як воно дасть раду з вісьмома сотнями гарних дівчат. Мене помітила стиліст і креативний директор журналу «L’Officiel» Наталя Радовінська. Я мала на собі заплічну сумку, через що вона звернулась до мене як до «дівчинки з чорним рюкзаком». Протягом дня ми брали участь у різноманітних конкурсах, і зрештою нас залишилося всього тринадцять. Був пізній суботній вечір, дівчата з «Вікторії», наш директор і я страшенно змучились, всі хотіли додому, бо ж на завтра — Великдень. Саме через це я не знала, що робити, але вирішила залишитись. В неділю нас підняли о шостій ранку на фотосесію. Ото була картина: у церквах дзвони дзвонять, а ми дефілюємо Львовом. Тішило те, що всім учасницям дали джинси і лише мені — яскраво-помаранчеве плаття. Журі розглянуло фото і «відсіяло» ще шістьох. Потім була демонстрація одягу, після якої нас залишилось четверо. В цей момент надійшли результати глядацького голосування, і нас стало ще на одну менше. Так я увійшла до трійки переможниць конкурсу. За мною приїхали батьки, дорогою до Івано-Франківська я кілька разів перепитувала маму, чи я дійсно перемогла...
На завершальному етапі національного конкурсу «Шанс...», який відбувся у Києві, Серпуховітіна увійшла до дванадцятки найкращих, встигла перезнайомитись з телеведучими «Інтеру», колишньою «Міс Україна» Олександрою Ніколаєнко, відомими естрадними співаками (Віталій Козловський дуже вболівав за землячку).
Ось таким вдалим видався для Інни старт у модельне майбутнє. Їй продовжувала допомагати Наталя Радовінська, яка розгледіла в юній іванофранківчанці великий потенціал. «Шансове» портфоліо Інни потрапило до організаторів всесвітньо відомого модельного конкурсу «Elite Model Look», засновником якого є однойменна паризька агенція. Дівчина отримала запрошення на всеукраїнський відбір для участі у цьому конкурсі. Після кастингу до національного фіналу Міжнародного професійного конкурсу моделей «Elite Model Look 2004» було допущено всього шістнадцять українок. Оцінювала їх представниця уже згадуваної паризької агенції — Мікаела Годар. Та мадам так і не змогла вибрати одну найкращу, тому на всесвітній фінал конкурсу до Шанхаю поїхали аж дві наші представниці — Наталя Рускіх з Маріуполя та Інна Серпуховітіна. На той час Інні було всього чотирнадцять років, та разом із дитячим захопленням від перемоги в столиці до неї прийшло майже доросле усвідомлення відповідальності за те, що десь далеко вона буде представляти Україну.

До Шанхаю з’їхалось вісімдесят красунь з шістдесяти країн світу. Всім одразу видали валізки з одягом і аксесуарами, не дуже муштрували виснажливими репетиціями, натомість часто возили на екскурсії. Члени журі, серед яких була Вікторія Бекхем, дружина відомого англійського футболіста, усюди супроводжували конкурсанток.
До фіналу увійшло двадцять учасниць, серед яких — обидві українки.

— Перемогти в такого рівня конкурсі дуже престижно, але навіть участь у ньому, не кажучи вже про потрапляння до фіналу, відкриває великі перспективи, оскільки дівчата відразу попадають в поле зору потенційних роботодавців, — розповідає Інна. — Ще напередодні поїздки до Шанхаю мене запросили для зйомок представники журналів «Pink» та «Fleur d’Orange».
— А як виглядає процес запрошень і пропозицій у модельному бізнесі?
— Я безпосередньої участі у ньому не беру. На мене «працює» особисте портфоліо, в якому вміщена інформація про те, в яких конкурсах я брала участь, де перемогла, для яких журналів знімалась, що рекламувала. Опікується цим фактажем київське представництво «Elite...», яке після попередніх домовленостей зв’язується зі школою «Вікторія» і моїми батьками.

— Роботодавці і замовники реклами беруть до уваги твій вік?
— Думаю, що так, бо чогось неприйнятного для мене ніхто не пропонував. «Найнепристойнішими» були хіба що покази і реклама купальників. Навіть коли знімали шлюбні сукні, мені дали роль не нареченої, а весільної ляльки. Коли співпрацюю з ресторанами, демонструю тістечка або салати. Був, правда, один випадок у Лівані. Першого разу я приїхала взяти участь у зйомках для каталогу одягу. А коли запросили вдруге, то з’ясувалось, що моє фото має бути на обкладинці журналу для батьків. Уявіть собі: п’ятнадцятилітня мама з кучерявим немовлям-арабчиком на руках. Але знімок мені дуже сподобався, бо насправді вийшов дуже милим.
— Які ж модель має мати заслуги, щоб потрапляти на титульні сторінки журналів?

— По-перше, не так уже й часто я знімаюсь для обкладинок. По-друге, знову ж таки дізнаюсь про це з конкретної пропозиції, по-третє — медаль завжди має дві сторони. Наприклад, журнал «Мах» проводив кампанію, в якій модель для зйомок, і на обкладинку в тому числі, мали вибрати сім найвідоміших фотографів України. Поталанило мені. Здавалось би — круто, але спробуйте вгодити сімом професіоналам, у кожного з яких своє бачення і свій стиль. І це добре, коли вони зрозуміло пояснюють, чого хочуть. Трапляється і таке, що фотограф каже: «Ну, давай, зроби щось...» Тоді те, що і як робити, мусиш вибирати сама.

У своєму професійному лексиконі керівники «Вікторії» не використовують прикметників «гарна», «красива», віддають перевагу слову «сильна». За два роки виступів (до слова, у модельних конкурсах можна брати участь, починаючи з чотирнадцяти років, а у конкурсах краси — тільки з шістнадцяти, стільки уже знаній топ-моделі виповнилося лише у березні минулого року) Інна Серпуховітіна навчилася бути сильною. Тому на конкурс «Міс Івано-Франківськ 2006» організатори її не представили. І не через зовнішні дані Інни, а в першу чергу через її чималий досвід. Адже звичайним ученицям та студенткам було би важко з нею змагатися.
Натомість Інна прийняла запрошення до участі у 8-му національному конкурсі краси «Міс Україна — Захід 2006», який відбувся 20 грудня у Чернівцях. На ньому дівчина виборола найпочесніший титул — «Міс Західна Україна 2006». І разом з ним право на участь у Всеукраїнському конкурсі «Міс Україна 2007», який відбудеться 2 березня у Києві.
Щодо звичайного життя, то у Інни дуже мало вільного часу, оскільки доводиться самотужки надолужувати пропущений у школі матеріал. Потрібно обмежувати себе і у різних смачностях, бо, на думку дівчини, вона вже перестає рости (наразі зріст Інни — 179 см, а об’єм талії — 58 см). Мріє добре закінчити школу і вступити до інституту туризму Прикарпатського національного університету. Хоче здобути освіту і цікаву професію, бо прекрасно розуміє, що постійно не зможе перебувати у модельному бізнесі. Про особисте та сумне говорить неохоче. З прикрістю згадала лиш те, що після перших її перемог деякі подруги перестали з нею спілкуватися. Зате залишились дійсно справжні друзі, які й досі поруч. Для неї є важливим тільки те, що про неї думають найближчі, найрідніші і найдорожчі люди. Після перших поїздок за кордон Інна зрозуміла, як добре мати хороші стосунки з батьками і як сильно вона їх любить...

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
  Скелі Довбуша
  Де гуцул, там і кінь...
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: