CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 30
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 30
???????
CITY PEOPLE
Мольфар без тіні
CITY PEOPLE
Європейська королева брасу
CITY SOCIETY
Диво Господнє
Станіславські янголи
???? ??????
Я ТАК ТЕБЕ ЛЮБЛЮ
CITY STUDY
Спіймати думку в пастку парадокса
«Я з Тернополя, але родом з Німеччини!»
Не забувайте канапку, або Гастраномічний лібералізм українського студентства
CITY HISTORY
Безцінний свідок
Де Німеччина, Китай - Волинську порцеляну вибирай
CITY FAMILY
Скелі Довбуша
Де гуцул, там і кінь...
Красунями не народжуються...
CITY ART
Воїн Євгенія Гапчинська
«Gorky Park»
Кава-party з Олегом Огородником
Нестрибний Якубек
CITY LIBRARY
«Фіміам од єдиного слова»
???? ??? CITY
???????:
N2(30) Лютий 2007     ???? ??????: Я ТАК ТЕБЕ ЛЮБЛЮ
??? ? ???????
CITY PEOPLE
Європейська королева брасу

«Звідки ти взялася, Аню?»

Легенда світового плавання, чотириразовий олімпійський чемпіон росіянин Володимир Сальников, вітаючи спортсменку, здивовано запитав: «Звідки ти взялася, Аню?» Він же знає, що навіть у Києві немає сучасного басейну для спортивних тренувань. Що вже казати про Рівне...
До речі, Яна Клочкова до міжнародних змагань на «короткій воді» завжди готувалася за кордоном. А в Гельсінкі не вийшла на старт — фахівці пояснили: через те, що в Україні неможливо підготуватися до континентальної першості.
Володимиру Сальникову не могло навіть таке приснитися — щоб фантазія тренерів з плавання у Рівному сягала надприродного рівня. Звісно, тренажера для підготовки юних спортсменів вони не мали. Тому просто були змушені придумувати всілякі додаткові навантаження для дітей. «Фішка» такої самодіяльної не тренажерної методики — плавання в одязі...
Аня — учениця обласної школи вищої спортивної майстерності, студентка другого курсу педагогічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету. Свою першу перемогу вона здобула в 11-річному віці у Запоріжжі на дитячому чемпіонаті «Веселий дельфін». Упродовж трьох останніх років дівчину не брали в національну команду — лише на збори. А після чемпіонату України крига скресла — вона вперше потрапила на континентальну першість.

— Аню, хто вперше привів тебе у басейн?
— Батьки. Мій тато чудово плавав. У дитсадку, який я відвідувала, був басейн. І мені також подобалося плавати. Очевидно, «спрацювали» гени. Коли була маленькою, то не відчувала особливого прагнення підкоряти якусь вершину в спорті. Плаванням займаюся впродовж вже майже десяти років. Мій перший тренер — Світлана Волошина. Нині працюю з Сергієм Бондарем.

— Чому ти обрала саме брас? Чи, може, це брас обрав тебе?
— Брас обрав для мене тренер. Це від нього залежить, яким способом мені плавати. Передбачалося, що на чемпіонаті Європи у Будапешті я стартуватиму комплексом на 400 метрів — це моя коронна дистанція, на ній здобула перемогу на першості України у липні 2006 року. Щоправда, у Будапешті мені не пощастило потрапити у фінал. Тренер Сергій Воронцов наполіг, щоб я стартувала на 100 метрів брасом. Ризик був очевидним: я не перемагала цим різновидом плавання на всеукраїнських змаганнях...
 
— Ось так з першого разу ти «виловила» золоту медаль чемпіонки Європи. І що, жодних особливих секретів?! Просто, як у казці.
— У Будапешті я почувалася досить розкуто. Не боялася авторитетів. Це на відомих плавців усі звертали увагу. Скажу чесно: не сподівалася, що переможу. Коли потрапила до фіналу, то дуже закортіло завоювати медаль. Я багато думала про це, навіть не змогла вночі заснути. Так смішно вийшло: після фінішу подивилася на табло, і чомусь здалося, що на ньому плутанина в іменах і доріжках. Подумала, що здобула «бронзу». Радію... Потім ще раз подивилася на табло. Не могла повірити своїм очам: я перша! Не уявляєте, що зі мною коїлося! Несподівано для всіх я встановила рекорд Європи. Просто ніхто не чекав, що можливо відразу настільки поліпшити спортивні результати. В мене це вийшло — дуже багато працювала.

— Фахівці переконували, що це був твій перший і останній успіх. І, здавалося, вони мали рацію: на дистанції 200 метрів брасом Хлістунова посіла лише п’яте місце.
— На 200 метрів тоді я плила перший раз у житті. Так що виступ у фіналі і п’яте місце на чемпіонаті — це також мій великий особистий успіх. А всілякі нездорові чутки щодо мене породжує конкуренція серед спортсменів: молодші вже починають тіснити старших. На чемпіонаті Європи у Гельсінкі я довела, що моє чемпіонство — не випадковість!

— Безперечно! Драматизм обставин на ньому лише підливав масла у вогонь. Уже в перший день змагань у Гельсінкі під час розминки ти зіштовхнулася головою зі шведським спортсменом, який плив на спині. У тебе, як розповідав тренер, почалася кровотеча з носа...
— На зимовому чемпіонаті було важко не так фізично, як морально. Ніхто не ставив завдання, щоб на ньому я перемогла. Коли мене запитали, як намагатимуся виступити, я відповіла, що не підведу своїх уболівальників.
Мої головні конкурентки добре підготувалися до змагань. Як правило, досвідчені спортсмени у 25-метрових басейнах мають перевагу. Адже на «короткій» воді більше поворотів, тому важче відпрацьовувати техніку цього важливого елементу запливу. З тренером ми вирішили перестрахуватися: поберегти сили лише для стометрівки, а у фінал на 50 та 200 метрів не виходити.

— Після першої половини дистанції ти посідала лише п’яте місце. І, правду кажучи, не вірилося, що зможеш наздогнати суперниць.
— Проте я знала, що обов’язково буду першою! Я виконувала установку тренера: не вириватися з перших метрів уперед, а додати швидкості на другій половині дистанції. Серед усіх фіналістів я була наймолодшою. Довелося показати себе бійцем. Знову ж таки я не лише виграла останню золоту медаль на тому чемпіонаті, а й установила європейський рекорд у плаванні брасом на дистанції 100 метрів! Майже на секунду я випередила британку Крісті Белфур. Додам, що, крім мене, «золото» для нашої команди у Гельсінкі виборов лише Олег Лісогор — він переміг на двох дистанціях.

Мій хлопець — не 50-метровий басейн

За підсумками цього сезону Європейська федерація плавання визнала Анну Хлістунову «Відкриттям року». На честь дворазової чемпіонки континенту в Рівненській облдержадміністрації влаштували урочистий прийом. Усі поцмокували: ох, і красуня, ох, і спортсменка. Відчувалося, що до такої уваги дівчина ще не звикла. Проте вона трималася, як королева брасу.
Голова Рівненської обласної ради Олександр Данильчук вручив чемпіонці значок Майстра спорту України міжнародного класу. Заступник голови РОДА Олег Торкунов подарував їй ультрамодний мобільний телефон Nokia N93. За «золото», здобуте влітку в Будапешті, Аня раніше отримала ноутбук, телевізор. Міська влада пообіцяла забезпечити спортсменку однокімнатною квартирою. Тренера Сергія Бондаря відзначено премією за підготовку спортсменки.

— Ну, і як, Аню, діє на тебе слава?
— Я просто розгублююсь, коли мене запитують, як вдалося досягти такого успіху. За цим стоять постійні тренування, збори, змагання. Ще й турботи близьких мені людей. Вважаю, що кожному спортсмену потрібна підтримка при організації сучасної підготовки до стартів. Я вже не кажу про важливість вирішення фінансових питань...

— Це новина для мене: виходить, вони «дістають» і королеву брасу. Але ж я читав у газетах, що Хлістунова отримала мішок доларів за свої дві золоті медалі.
— Мій тренер розшукує журналіста, який написав таку нісенітницю. Однак він здимів. За виступ на офіційних змаганнях грошей нам не платять. І у Будапешт ми їздили практично за свої кошти.

— Кажуть, Хлістунова відмовилася від пропозицій росіян прийняти громадянство Росії і виступати за збірну цієї країни. Ніби у Санкт-Петербурзі їй обіцяли квартиру та високу зарплату.
— Я нікуди не збираюся їхати. І наголошую, що залишаюся працювати в Україні зі своїм тренером. Мене дуже порадувало те, що у Рівному я зможу отримати квартиру. Бачу, що влада все ж таки має намір допомогти мені. Спортсмен лише тоді може зосередитися на здобутті медалей високого ґатунку, коли його не турбують жодні проблеми.

— То ти вже думаєш про майбутні старти?
— Аякже! Мрію успішно виступити на чемпіонаті світу і Олімпійських Іграх. Звичайно, мріяти легко, та потрібно самовіддано працювати. Взагалі у житті можна всього досягти, потрібно лише захотіти.

— Тобі буде приємно, якщо я тебе назву другою «золотою рибкою» України?
— Звичайно! Однак скажу чесно: якщо хочеш досягти особливих результатів у плаванні, то на жодну «золоту рибку» не варто рівнятися.

— На що витрачаєш свій вільний час?
— Розумієте, він у мене дуже обмежений через напружений графік тренувань та виступів на змаганнях. По закінченні європейської першості в Гельсінкі практично без перерви доводиться вирушати на чемпіонат України до Харкова, після цього буде турнір в Іспанії, потім — відкрита першість Японії, чемпіонат світу...
Тренувальні збори відбуваються у Броварах Київської області, оскільки там хороша тренувальна база. Щоб добре підготуватися до чемпіонату світу, мені потрібно на тренуваннях пропливати не менше вісімнадцяти кілометрів. Доводиться кидати все, що заважає спорту. Адже плавці ведуть боротьбу на межі своїх можливостей за досягнення високих результатів. Минулого року я лише сім днів була у Рівному. Траплялося, що читала якусь книжку, гортала журнали. Стривайте, я ще трохи постояла на кухні, готуючи улюблену печену курку.

— Що й казати: дуже вже «мокре» твоє життя. А чи було так, що ти не могла дивитися на воду?
— У квітні 2006-го я чотири рази «кидала» плавання. Так діймав відчай через неможливість готуватися до змагань у нормальних умовах. У Рівному особливо не потренуєшся: довжина доріжок єдиного басейну школи олімпійського резерву — 25 метрів. Мені хотілося випробувати себе на «великій» воді. А вона була тільки на зборах.
 
— А коханий у тебе є?
— Є!

— Часом твій хлопець — не 50-метровий басейн?
— Ні, що ви! Він справжній принц.

— Не переживає, що ти від нього упливеш?
— Ні! (сміється)

P.S. Коли верстався цей номер журналу, стало відомо, що Аня Хлістунова стала чемпіонкою України (брас — 100 м, «комплекс» — 400 м), і її включили до складу збірної команди, яка виступатиме на чемпіонаті світу у Мельбурні.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: