Село Трач Косівського району на Івано-Франківщині. Родина вчителя. У хаті за столом третьокласник з дитячим журналом у руках. Він ще тільки готується заглибитись в оповідання «Лицар без тіні і без плями», герой якого — генерал УГА Мирон Тарнавський — стане для нього головним кумиром його дитинства. Хлопчик наразі ще не знає, що відразу по прочитанні намагатиметься спіймати на стіні свою тінь і шепотітиме: «Буду без тіні і без плями». А згодом, з відстані часу, уже сивочолий чоловік напише у спогадах: «Ці слова дитячої обіцянки були при мені все моє життя. Чи вдалося пройти незаплямованим? Здається, так. Але не янголом — янголи на землі не живуть».
Коли це вже містика, то не жахлива, а прекрасна. Подумати тільки: вісімнадцятирічна рівнянка Анна Хлістунова двічі поспіль ставала чемпіонкою Європи з плавання брасом на дистанції сто метрів — у серпні в Будапешті (Угорщина, 50-метровий басейн) і в грудні 2006 року в Гельсінкі (Фінляндія, 25-метровий басейн). Це друга після Яни Клочкової «золота рибка» України. Таємничо пов’язана тисячами нитей зі своїм покликанням.
«Ми знаємо, що найбільші генії науки поєднували віру в Бога і наукову діяльність... Віруємо в існування світу духовного, віруємо всім серцем, глибоко переконані в тому, що, окрім світу матеріального, є безмежно, незмірно вищий світ духовний... Коли щось заперечуємо у науки, то це її право відкидати духовне... Бо духовний світ не можна дослідити науковими методами, якими ми досліджуємо природу матеріальну».
Одна річ — зізнатися в коханні тет-а-тет, а зовсім інша — публічно сказати: «Я так тебе люблю». Подружжя народних артистів України Білоножків цими словами «протикає» глядачів на кожному концерті. Навіть складається враження, що Світлана співає лише для Віталія, а Віталій — для Світлани (а зала так, ні до чого, хіба що для антуражу). Артисти навіть придумали фестиваль «Мелодія двох сердець», який часто називають символом мистецької родини.
Її світ насичений осінню, соковитими плодами щедрих садів, еродумками і яблучними триптихами. Вона не любить, коли її надто часто цитують, витягуючи з віршів фрази і роблячи з них крилаті вислови. В житті є людиною-оптимістом, а в поезії... рибою, що пірнає «по той бік дощу...», «куди часом перебігає вузенькою кладкою слів»...
Його творча спадщина належить чотирьом народам: білоруському, польському, литовському, українському. В Польщі він відомий як «великий поляк». В Білорусі йому поставили пам’ятник. На жаль, в Україні його доробок сьогодні відомий тільки у вузькому колі істориків, мистецтвознавців, краєзнавців. У лютому 2007 року виповнюється двісті років з дня народження художника, композитора, піаніста Наполеона Орди.
Скелі Довбуша — пам’ятка природи державного значення. Унікальний скельно-флористичний резерват українських Карпат, розміщений на території Поляницького лісництва Болехівського держлісгоспу. Його площа — 100 гектарів.
Колись харків’янка, а нині мешканка столиці Євгенія Гапчинська здобула своє місце під сонцем, відкривши власну галерею у центрі Києва, будучи задіяною у безлічі проектів. Вона зуміла не розгубити зворушливої дитячості своєї натури. Це те, що надає її роботам особливого чару, а її особистості — неповторного шарму. Те, що виводить із себе усіх її недоброзичливців і заздрісників, але й те, що робить їх безсилими перед нею.
Майже тридцять літ знаю Олександра Ірванця. Щоразу він приходить несподівано, так само раптово зникає. Але в товаристві, де чути його голос, завжди панує жвава розмова. Іноді здається, що в Сашковій голові вміщаються усі томи усіх енциклопедій... Там, де він виринає, пахне кавою впереміш із ароматом доброго тютюну. І далеко чути його... заразливий сміх. Олександр завжди відвертий, прямий, не лукавить, може, тому декому видається надто їдким і дошкульним.
iнформаційний журнал
