CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 27
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 27
???????
???? ??????
Скрипка хоч куди козак
CITY SOCIETY
Місто-легенда
Марія Зубрицька: «Туристом у культурі бути не можна»
Нові архітектурні ритми: від класики до хард-року
CITY SOCIETY
Юрій Поліщук: орієнтація на місцевості
CITY SOCIETY
У серця закони, яких розум не знає
CITY STUDY
«HOSTEL» у нас і в них
CITY HISTORY
За друге життя
Гошівський монастир
CITY HISTORY
Таємниці, сховані в табакерках
CITY FAMILY
А-ля Люксембург
CITY FAMILY
Світові бандуристи
CITY ART
Перед словом стоїть, як на сповіді
У жінку на ім'я графіка я закоханий віддавна
CITYLIBRARY
«Українська мова - моє тіло»
???? ??? CITY
???????:
N10(27) Листопад 2006     ???? ??????: Скрипка хоч куди козак
??? ? ???????
CITY FAMILY
Світові бандуристи

Тарас Силенко

— Кому ви завдячуєте своїм вибором у житті?
— Усе завдяки мамі. Вона свого часу потрапила в коло поетів, літераторів, що відчули в ній поетичний хист. Завдяки тому в неї створився свій особливий світ, і, звісно ж, той світ був і моїм. Той відбиток ліг на усе моє життя, і своїх дітей я іншими не уявляю, в нас уся сім’я така. І дружина, і донька теж виступають, співають. Дружина займається також композиторською діяльністю. А на бандурі я граю з дитинства, кобзарське товариство мене відразу сприйняло з повагою. Багато пам’ятних хвилин пов’язано з моїми виступами, тому це вплинуло на мій вибір у свідомому віці, я подумав, що, може, і я послужу своїй країні.

— А чому ви вирішили перейти на старосвітську бандуру, адже вона відрізняється від академічної?
 — Ще до вступу до капели бандуристів я був знайомий з Миколою Будником, який майстрував бандури, грав на них і взагалі був неймовірною людиною. Він об’єднав бандуристів, створивши Кобзарський цех. Я просто допомагав йому майструвати у вільний час.
Якось увечері прийшов до мене Микола і запропонував готуватися до огляду виконавців, що грають на автентичних інструментах. Довелося впродовж місяця займатися майже цілодобово. І на огляді я вже міг пристойно виконати кілька пісень. Практично то був мій перший такий виступ. Потім були різноманітні фестивалі. На міжнародному конкурсі в Румунії я заробив першу вокальну премію.

— Старосвітська бандура — задоволення не з дешевих?
— Звісно. Робиться вона лише майстрами в Україні. За життя Миколи Будника це було більш поширеним явищем, а зараз трохи стихло. Моя бандура була незавершеною, я ще рік над нею працював, аби довести до ладу. Якщо все зроблено правильно, то вона буде дуже легенькою: інструмент можна втримати на мізинці, а дерево, якщо подивитися на світло, має просвічуватися. І робиться він з кількох порід дерев, приміром, низ формується з клену та верби, а верх — з хвойного дерева. Та майстри часто експериментують: липа, груша... За правилами, низ класичної старосвітської бандури має робитися з цільного дерева.

— Коли така бандура вперше з’явилася?
— Точного року чи навіть століття тут не назвеш. Єдиною чіткою точкою відліку є 1794 рік. У Петербурзі зберігається бандура, виготовлена в цьому році майстром Недбайлом. Це найстаріший такий інструмент, що дійшов до наших днів.

— Як ви підбираєте для себе пісні?
— Шукаю у книжках, архівах... Пісні, що є традиційними, але не були використані кобзарями, нерідко пропонують люди старшого віку. Я добре опанував свій інструмент, наразі ще граю на дримбі, сопілці, гуслях. Хотів би ще більше інструментів освоїти.

— Багато часу витрачаєте на щоденні репетиції?
— Уже ні, а на початку навчання з бандурою спати лягав, прокидався з нею.

— На яких фестивалях побували?
— Останнім часом був на «Мазепі-фест». На ІV всесвітньому форумі українців виступав з сином. Дуже було приємно й корисно послухати інших і себе показати на фестивалі «Країна Мрій». До речі, Олег Скрипка зазначив, що найбільше розкупилися компакт-диски кобзарів та бандуристів. Зараз відчувається зближення між музикантами різних напрямків.

— Музику інших народів слухаєте?
— Так, теж автентику — японську, приміром, чи фінську.

— Ви не раз бували за кордоном. Що найбільше вас вразило в інших країнах?
— У Кореї я відчув тоталітаризм радянського часу. Там людей досі діймає дефіцит продуктів харчування, відсутність будь-якої інформації...
Ніколи не забуду, як на вулицях Берліна довелося грати на академічній бандурі пісню про зруйнування Січі. Німці слухали уважно, дарма, що не розуміли жодного слова. А у нас часто бачиш зовсім протилежне. Своїм, українцям, того не треба, ба більше, зневажливість якась відчувається.

— Який ваш ідеальний слухач?
— Люблю у селах виступати, у школах, навіть у наших, київських. У дітей такі ясні очі, вони не бояться показувати свої емоції. Та найбільшу насолоду отримую, коли співаю на історичних місцях — на могилі Сірка чи на батьківщині Калнишевського.

— Сцена — природне середовище для старосвітського бандуриста?
— Взагалі-то ні — це може бути і школа, і вулиця. Головне, щоб люди відчували музиканта та твір, який він виконує. Останнім часом люди не так сприймають бандуру, як це було на початку 90-х років.

— З ким із відомих людей ви б хотіли зустрітися?
— З людьми з минувшини... З ними було б цікаво мені поговорити. На жаль, нічого іншого не залишається, як спілкуватися з цією категорією людей крізь призму їхніх творів.


Святослав Силенко

— Пам’ятаєш свій перший виступ?
— Так. Це було на вечорі Романа Коваля, який презентував свою книжку. Тоді мені виповнилося шість років.

— У тебе справжній козацький «оселедець»...
— Зачіска — то батькова ідея. «Оселедець» у мене з дитинства. І він мені дуже подобається. Деякі однокласники також хочуть мати таку зачіску, як у мене. У школі часто запрошують виступити.

— Ким хочеш стати?
— Актором чи режисером. Цікаво було б писати сценарії до фільмів. А музика мені, я думаю, буде лише у поміч. Наразі я опановую гру на фортепіано, а бандуру беру до рук у вільний час. Навіть написав музику до віршів Івана Франка та на історичну пісню про Гонту.

— А в футбол поганяти, почитати щось чи на «компі» «позависати»?
— Я люблю усі хлопчачі забави. Віддаю перевагу художній та науково-популярній книжці.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: