CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 27
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 27
???????
???? ??????
Скрипка хоч куди козак
CITY SOCIETY
Місто-легенда
Марія Зубрицька: «Туристом у культурі бути не можна»
Нові архітектурні ритми: від класики до хард-року
CITY SOCIETY
Юрій Поліщук: орієнтація на місцевості
CITY SOCIETY
У серця закони, яких розум не знає
CITY STUDY
«HOSTEL» у нас і в них
CITY HISTORY
За друге життя
Гошівський монастир
CITY HISTORY
Таємниці, сховані в табакерках
CITY FAMILY
А-ля Люксембург
CITY FAMILY
Світові бандуристи
CITY ART
Перед словом стоїть, як на сповіді
У жінку на ім'я графіка я закоханий віддавна
CITYLIBRARY
«Українська мова - моє тіло»
???? ??? CITY
???????:
N10(27) Листопад 2006     ???? ??????: Скрипка хоч куди козак
??? ? ???????
CITY FAMILY
А-ля Люксембург

Люксембург — колишня південна провінція Нідерландів. Ця розкішна, хоч і маленька (всього 2,5 тисячі квадратних кілометрів) країна — одна з найзаможніших у сучасній Європі, вона «розбагатіла» завдяки видобуванню руди. Тут 222 закордонні банки з досить високою процентною ставкою (німці полюбляють тримати свої заощадження саме тут), безліч торговельних представництв великих компаній зі світовим ім’ям.

Люксембург називають маленьким Парижем, маленькою Швейцарією. Столиця — теж Люксембург — «маленька фортеця», місто на скелях, що просто-таки нависають над долинами рік Петрус та Альзет, на плато, на вершині скелі — з чаруючими око пейзажами, величною архітектурою, дорогими магазинами, спокійними, врівноваженими перехожими (і чому вони нікуди не поспішають?) і неймовірною (просто-таки нереально-стерильною) чистотою! Місто ніби спеціально зведене для кінозйомок середньовічних сюжетів! До речі, як зауважив наш гід (усе той же одесит Михаїл), перша фортеця у Люксембурзі була збудована ще у 963 році.
Населення столиці — всього 340 тисяч. Три державні мови — люксембурзька, французька (найчастіше звучить на вулицях) та німецька. Люксембург — колишнє графство, нині — Велике Герцогство, де ось уже декілька поколінь править династія Носауських. У країні запроваджена конституційна монархія, діє однопалатний парламент.

Столиця багата на мости та місточки — їх майже тисяча (порівняйте з Венецією, де їх усього 700!). Архітектура нової частини міста — сучасна, модерна. Переважно у центрі зосереджені великі банки, страхові компанії, «сталеві» концерни. Центральна частина Люксембургу (як і Брюсселя) — це скло, сталь, алюміній, бетон. Але цьому засиллю сучасних «проривів» протистоїть «вічна» класична архітектура.
Цікавим є той факт, що у вихідні дні готелі Люксембургу дешевші, аніж у будні, чим і приваблюють незліченних туристів з усього світу. Люксембург визнано одним із найбезпечніших та найспокійніших міст світу!

Надзвичайна розкіш Герцогства не заважає милуватися не менш вражаючими пейзажами — архітектурними шедеврами на тлі «королівської» природи. Усі, хто хоча б раз побував у Люксембурзі, назавжди запам’ятають Собор Богоматері (Cathedrale Notr-Dame de Luxembourg), Площу Зброї, Палац Герцога Люксембурзького, церкву Св. Михаїла та Св. Іоанна і, безперечно, вражаючий вигляд з висоти оглядового майданчика, або, як кажуть знавці, найрозкішнішого балкону Європи, на старовинний акведук (міст через ріку). Під цим «балконом» — чудернацький килим з квітів, «витканий» талановитими флористами, що своїм дивним візерунком та багатством кольорів стає прикрасою скелястого міста й трохи облагороджує його сірий колір. Столиця перебуває під охороною ЮНЕСКО (до речі, Львів теж внесено до реєстру цієї високоповажної організації). Численні замки Люксембурга ХІ століття, романські капели, базиліки, готичні церкви ХІV-ХVІ століть, ратуші у стилі ренесанс, собори у стилі бароко не створюють відчуття еклектики, навпаки — вчувається благородний наліт старовини, нашарування часових пластів, перегук поколінь.

Ще один оглядовий майданчик дозволяє милуватися старовинним монастирем та казематами в долині річки Альзет, мальовничими терасами з зеленню, що, ймовірно, є монастирськими грядками, на яких наше пильне око помітило уже достиглі і такі знайомі нам гарбузи. Про розкішну зелень, квітники, палісадники, оранжереї на подвір’ях, балконах, лоджіях я уже не згадую, оскільки вони є невід’ємним атрибутом цивілізованої чепурної Європи. Стає прикро: невже ми не можемо прикрасити свій побут, своє помешкання, свої балкони квітами, перетворити їх на місце відпочинку, а не складські приміщення? Пригадалася фраза з улюбленої мною книги сучасного українського письменника, есеїста Юрія Андруховича «Дезорієнтація на місцевості», у якій він пише: «Ми не вміємо співіснувати з квітами, деревами, птахами…» Є в цьому гірка доля правди. Чомусь вони уміють, а ми — ні. Чому?

Після тривалої пішохідної прогулянки по вулицях Верхнього та Нижнього міста, що супроводжувалася незмінними «фотосесіями» та зйомками на відео, нам вдалось перепочити в одній кав’ярні з романтичною назвою «Brioche Doree» на одній із затишних вуличок Люксембурга. Цікаво, що зелений чай вам подадуть неодмінно у симпатичних чайничках, аби цей тонізуючий напій не охолов упродовж вашої неквапливої бесіди, а до чаю скуштуйте смачні круасани або спокусливі тістечка з фруктами! Це вам обійдеться у 4-5?, але втіхи, задоволення і спогадів — поза край! Можна відвідати винний ресторанчик із знаменитими мозельськими винами, перед одним з таких («L’Entracte») ми уздріли (очевидно, як рекламу) велику дубову бочку з пропозиціями меню та винною картою.

одо гастрономічних уподобань люксембуржців, то варто зазначити їхні досить вибагливі смаки. Вишукані страви задовольнять найгоноровіших гурманів: форель, смажені окуні, щуки, по-особливому приготовані раки. І далі (відчуваю, як потроху прокидаються ваші інстинкти і працюють рефлекси): знамениті арденські окороки (як іспанський хамон), копчений свиний хребет з бобами, запашна кров’янка, заливні молочні поросята… Може, досить цих гастрономічних надлишків? Але це ще не все! Запиваються ці панські (даруйте, герцогські) страви вином, найчастіше це сортове вино марок «вормелданг», «кремен», «келих», «матеум». Популярними серед населення є також різноманітні лікери «кірш», «кетш» (смородинові, грушеві, яблучні, сливові).

Надзвичайної радості завдали звуки знайомих мелодій — це муніципальний оркестр, розважаючи жителів та гостей міста на центральній площі Люксембургу, награвав попурі з українських народних пісень! Це пробудило на якусь мить ностальгію у моєму серці і приємно потішило моє національне самолюбство. Знай наших!
На центральному майдані (у старому місті) звично розташувався так званий Trodel (хто був у Німеччині, знає, що це таке) — «барахолка», або, як кажуть брати-росіяни, «блошиний ринок». Саме тут можна вдовольнити найнезвичніші туристичні вибрики та забаганки, віднайшовши «справжню родзинку», щось таке, чого не знайдеш у звичних сувенірних крамничках, те, що відображає традиції, побут, менталітет, ремесла народу, який веде свою історію від давніх кельтських племен, римських легіонерів, племен франків.

Щоразу, подорожуючи містами старої Європи, мене дивувала їхня культура в усьому, а особливо — зовнішній вигляд… каналізаційних люків! Це ж справжні шедеври, витвори мистецтва! Назбирала цілу колекцію фото цих самих люків (Бонн, Трір, Кельн, Брюссель, Амстердам). Ось і Люксембург не став винятком, увіковічнивши себе у моїй колекції. Європейці, напевне, не здогадуються, що оці самі люки можна використовувати не за призначенням, а саме — експропріювавши вуличний шедевр, застосувати цю красу у себе на дачі чи у приміському будиночку…

Повертаючись із Люксембургу до Німеччини, неодмінно зупиніться на кордоні і завітайте до крамнички, що розташована на території Люксембургу. Вас приємно здивують ціни на вино, каву в зернах і тютюн. Ощадливі німці приїжджають сюди, аби вкотре зекономити і потішити себе деякими гастрономічними слабостями. Каву (500 г) тут можна придбати за 2-3?, що значно дешевше, аніж у Німеччині, пляшку доброго сухого вина — від 2 до 5?. Та й бензин тут дешевший. Хоча вивозити все це не дозволено, але Європа тепер — один спільний дім, кордони прозорі, то хто зважає на заборони?
Подорож до однієї з найкрасивіших столиць Європи завершилася. Приємні спогади ще не раз будуть повертати мене туди, де доброзичливі, акуратні, відповідальні європейці, де чисто й затишно і куди ще хочеться приїхати й відпочити.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: