CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 26
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 26
???????
???? ??????
Чічка
CITY SOCIETY
Випускний бал Кубка
CITY SOCIETY
Це магічне слово «Тустань»
CITY SOCIETY
Митець, який заперечує натхнення
Лялька-мотанка
CITY SOCIETY
Африканствували у Луцьку
CITY STUDY
5 обов`язкових років
Автостопом у людські серця
CITY HISTORY
Львівські палаци
Король Ядвіжка
CITY HISTORY
Загадки старого підземелля
CITY FAMILY
Цей шокуючий Брюссель
CITY ART
Територія вільних муз
CITY ART
Карпатський вернісаж
???? ??? CITY
???????:
N9(26) Вересень 2006     ???? ??????: CITY PEOPLE
??? ? ???????
CITY STUDY
5 обов`язкових років

Як відомо, Україна офіційно приєдналася до Болонського процесу, зобов’язавшись внести відповідні зміни у національну систему освіти та приєднатися до роботи над визначенням пріоритетів у процесі створення єдиного європейського простору вищої освіти до 2010 року. Відтак запрацювали міністерські протоколи і накази. Перед національною доктриною постала низка непростих проблем: як «звести» спеціаліста і магістра, куди віднести бакалавра і як бути з доктором філософії... Поза увагою, видається, залишилося найголовніше: як від таких косметичних нововведень прийти до фундаментальних змін на прикладі конкретних університетів, коледжів чи академій. Це гарна нагода, аби поміркувати над тим, що різнить сьогодні перспективного європейського студента і студента українського.

Так виглядає, що українська система освіти, про яку поширюють міфи, мовляв, вона найкраща в світі, є остаточно гнила. Понад сорок відсотків з усіх закладів вищої освіти в Україні уже є національними. Чим, власне, для держави є ці університети? Хіба ці безідейні, ні на що не спрямовані й дотепер хабарницькі мегаструктури претендують на те, щоб називатися національними методологічними центрами, де розробляється спрямування розвитку держави?.. Боюся, що не зарадить тут і Болонський процес.
А походять наші клопоти від таких простих, на перший погляд, речей, як рівень викладання, стосунки викладача і студента. Через відсутність у студента чіткого розуміння необхідності здобуття вищої освіти, певності у виборі конкретного фаху, твердого наміру стати гарним спеціалістом.

Mав рацію Григорій Сковорода! Справді, найбільші біди в світі від «несродної праці». Дуже часто крах потенційного молодого науковця настає саме на першій порі навчання. Йдучи за наполегливістю батьків або інших схиблених суспільних вражень, він обрав ту чи іншу «престижну» спеціальність. Не важливо, чи є задатки, рік інтенсивної підготовки, репетитори, тести, і ти — студент омріяного інституту. Та, як правило, ще після першого півріччя приходить якась відраза. Марудні семінари швидко допомагають зрозуміти, що щось не так. Найсміливіші, а таких мало, не надто вагаючись, дослухавшись свого єства, полишають обраний фах. Інші по-пристосуванськи звикають до незручностей і, боячись втратити уже, здавалось би, здобуте, нидіють від року до року, перевалюючись на «м’якеньких трієчках» з курсу на курс. Не цікавить їх ані сам фах, ані працевлаштування за фахом. Потрібен блискучий пластиковий диплом із голограмною геральдикою України.
Але не розумію, навіщо навіть це. Аби пізніше влаштуватися на роботу торговим агентом компанії UMC чи перевізником контрабандного товару через західний кордон, не потрібна буде посвідка про вищу освіту. Ніколи ці «освічені» громадяни не стануть декором своєї країни, не про них написано на фронтоні Львівського національного університету.
Є ще й інші, такі, що шукають чогось правдивого і живого. Спраглі істинних знань, вони хвацько засвоюють будь-яку міністерську програму, та почасти й цей процес різко стопориться. Прагматичні й одноманітні виклади швидко заколисують жвавий мозок. Випускники «інститутів красної професури» і сьогодні макітрять нам голови своїми напрацюваннями радянської давності. Що нового привносять в українську науку ті вчені, які, не підготувавшись до лекції, уже роками перечитують студентам ті самі підручникові матеріали. Чи не годі повторювати чужі думки? Я не хочу ходити на лекції, після яких у студентів немає запитань до лектора. А й справді, які можуть бути запитання? Кому не зрозуміло, що грецьке слово психологія — це психо і логос (учення)...

Іван Вакарчук, ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, проголошує: «Викладач і студент — це партнери». Еге ж — звучить непогано. Щоправда, шкода, що це почуття партнерства часто губиться поміж безпорадних попереджень «кому не цікаво, може вийти», «пам’ятайте, що на сесії...». Натомість студентів схиляють до школярської слухняності, змушуючи їх дбати про графік відвідування та добрі оцінки і зовсім не перейматися правдивими знаннями. Впевнено можна констатувати, що саме такі проблеми руйнують у даний час гуманітарну галузь.

ікаво, де студент-платник може оскаржити дії викладача, який за цілий курс зі свого предмету нічого нового його не навчив, не вніс у вже відомі й переписані у сотнях підручників речі особистісного переосмислення. Невже завданням університету є передовсім навчити джерелознавства? Якщо так, то списку рекомендованої літератури достатньо.

Обнадійливим у такому разі виглядає Моніторинг роботи викладачів — соціологічна акція, яку проведено минулого навчального року серед студентів Львівського національного університету імені Івана Франка. За певною схемою, цілком анонімно, впродовж кількох тижнів студентам дали змогу об’єктивно і відверто оцінити роботу своїх викладачів. За ініціативою відомства освіти тепер на університетських Інтернет-сторінках викладачі часто публікують свої, так би мовити, вимоги, передумови необхідних знань для складання іспиту. Доцільно буде опублікувати й студентам такі вимоги до викладачів. «Учень не більший за вчителя свого, — каже нам апостол Павло, — але й учень, навчившись, стає як вчитель його».

Закономірно буде тут поставити також питання про працевлаштування якого-не-якого, та все ж майбутнього професіонала. Збільшення розриву зв’язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти і ринком праці — надзвичайно загрозлива загальнодержавна тенденція. Кожного року від такої політики потерпає щораз більше випускників провідних навчальних закладів України. Вражені фаховим безробіттям, сотні спеціалістів у пошуках заробітку вдаються до різних можливостей, причому переважно не споріднених із набутими вміннями.

Зразковим у цій проблемі є практичний досвід Українського Католицького Університету. Спеціалісти із Центру розвитку студентської кар’єри, який діє при цьому закладі, прекрасно розуміють, що отримання диплому з вищої освіти — це лише перший крок на шляху до професійної кар’єри. Пошук місця праці, яке б задовольнило випускника, не є таким легким, очікування працедавців також різні. Добре було б державним вищим школам перейняти таке напрацювання цього маленького львівського університету. Асоціація випускників, де перетинаються інтереси випускників, котрі шукають роботу, та працедавців, що шукають працівників, мала б існувати не тільки при Кабінеті Міністрів, а й у кожному університеті.

Багато, далебі, непростих завдань стоїть перед Україною напередодні її можливого приєднання до європейського освітнього простору. Навряд чи підсильні вони чиновникам. Не у шкіряному портфелі ховається відповідь на виклики сьогодення. Відповідальність великою мірою лежить на самих освітянах. Від того, чи певен я у виборі фаху, чи твердо знаю, чого вартий і що шукаю, безпосередньо залежить, чи буде у майбутньому досвідчений український вчитель, потужний інженер, гарний лікар…

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
  Автостопом у людські серця
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: