CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 23
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 23
???????
???? ??????
Рецепт щастя від Софії Ротару
CITY SOCIETY
Пришестя адреналіну
Львів’янин у книзі рекордів Гіннесса
CITY SOCIETY
Вареники ліпили... з металу і начиняли цвяхами
«Прийшов я в турку - ходять бойки, як по шнурку»
Пам`ятники які сміються на могилах
CITY HISTORY
Жінки і Франко
CITY HISTORY
Рятівник замків
Лесь Курбас ставив «Наталку Полтавку»
CITY FAMILY
Чудеса в Луксорі
Гостинне Море Болгарії
CITY ART
Світлопис Прикарпаття
І альфа, і омега
Азарт пошуку
CITY ART
Фотокадриль
CITY LIBRARY
Сняданко не з філологічного гетто
???? ??? CITY
???????:
N22(23) Червень 2006     ???? ??????: CITY PEOPLE
??? ? ???????
CITY HISTORY
Лесь Курбас ставив «Наталку Полтавку»

Він приїхав до Тернополя у 1915 році. На той час молодий актор уже мав досвід роботи в «Гуцульському театрі» Гната Хоткевича та в театрі львівського товариства «Руська бесіда». Саме на Тернопільщині він провів дитячі та юнацькі роки. Народився Лесь у селі Старий Скалат (Підволочиський район). З 1900 року навчався у Тернопільській український гімназії та жив у бурсі від цього навчального закладу. Знову опинившись у рідному місті, молодий Олександр береться за створення постійного стаціонарного театру. В цій справі йому допомагають професійні актори з «Руської бесіди», яких Перша світова війна застала у місті Борщів. Зокрема, навколо Леся Курбаса гуртуються Микола Бенцаль із дружиною Теодозією, Ганна Юрчакова, Фавст і Філомена Лопатинські. До них приєднуються і молоді аматори: Януарій Бортник, Теофіл Демчук, Володимир Калин та інші. Пізніше саме з цього театру розпочав свою творчу діяльність молодий Мар’ян Крушельницький. Театр вирішили назвати «Тернопільські театральні вечори». Він мав свій симфонічний оркестр і хор.

Відкрився новостворений театр 18 жовтня 1915 року. Цього ж дня відбулася прем’єра вистави «Наталка Полтавка» Івана Котляревського. Роль Виборного зіграв Лесь Курбас. Пізніше Теофіл Демчук у своїй книзі «Лесь Курбас» напише: «Прем’єра мала цілковитий успіх, рясні оплески переходили в овації». Окрім вистав за творами української та російської драматургії, колектив часто готував і концертні програми. Адже тут працювала Філомена Лопатинська, яка згодом стала відомою оперною співачкою.

У березні 1916 року Микола Садовський запрошує керівника «Тернопільських театральних вечорів» до Києва. Разом із Курбасом залишають театр і Лопатинські. Його керівником стає Микола Бенцаль. Актори готують нові концерти і вистави, виступають перед публікою.

У другій половині 1917 року вони припинили роботу. Проте традиції, які започаткував молодий Курбас, не вмирають. Їх продовжують Микола Бенцаль та Теофіл Демчук, які 1918 року засновують «Український театр». До свого колективу вони запрошують відомих артистів Івана Рубчака та Антоніну Осиповичеву. Після служби в австро-угорській армії сюди повертається Мар’ян Крушельницький. В театрі ставлять переважно українську класику. Театр дає вистави у Тернополі, успішно гастролює у довколишніх містах.

Під час однієї з поїздок до колективу приєднується вже знаний на той час актор Амвросій Бучма. З його ініціативи у березні 1919 року створюється «Новий львівський театр». Бучма стає його художнім керівником та режисером. Колектив далі практикує гастролі в усій Україні. Восени актори опиняються у Вінниці, де зустрічаються та об’єднуються з групою акторів київського «Молодого театру», яким керує актор і режисер Гнат Юра. Згодом до них приходять актори із Проскурівського театру. Так ці три колективи утворюють Драматичний театр імені Івана Франка, який із 1926 року стає Київським державним академічним українським драматичним театром. Очолив його Гнат Юра — видатний діяч українського радянського театрального мистецтва.
Після встановлення у Тернополі радянської влади у липні 1920 року до рідного міста повертається група акторів з Вінниці. Серед них — М. Крушельницький, Т. Демчук, С. Зубрицький. Вони створюють «Драматичний театр». Художнім керівником став М. Крушельницький. Колектив встиг підготувати кілька вистав для тернополян та бійців Червоної армії. Проте у вересні 1920 року театр припинив роботу, бо почався наступ білополяків. Територія Галичини ввійшла до складу Польщі, і з цього часу театральне життя у Тернополі припинилося на тривалий час.

Прийнято вважати, що театр, який працює сьогодні у Тернополі, створено у грудні 1930 року. Саме в той час у місті Охтирка працював самодіяльний драматичний колектив. Ініціаторами його створення стали молоді аматори. Тільки двоє учасників колективу, режисер А. Коваль та артистка Н. Полтавка, були професійними митцями. Протягом наступних років до театру, який називався Другий робітничо-селянський театр Харківщини, приєднуються актори-професіонали. Спочатку театр готував переважно концертні програми, ставив невеличкі вистави. Та згодом перейшов до повноцінної роботи, пропонуючи глядачам не тільки українську класику, а й твори сучасних драматургів. У 1939 році Охтирку включають до складу Сумської області, і театр перетворюється на Охтирський драматичний театр імені Тараса Шевченка. Ще через рік колектив святкує своє перше десятиріччя.

Під час Другої світової війни, восени 1941 року, театр евакуюється у село Федорівна в Казахстані. Артистам доводилося працювати у надзвичайно важких умовах — непристосовані для вистав приміщення, різноманітні господарські та організаційні проблеми. Та найприкріше було те, що колектив не мав можливості забрати з Охтирки театральне майно — декорації, костюми, взуття, реквізит тощо. Усю необхідну для артистів амуніцію виділив зі своїх фондів Уральський комітет у справах мистецтв. Актори давали вистави у трьох районах — Теректинському, Приуральському та Буркінському. Лише в одному Теректинському районі вони показали 658 вистав. Окрім того, у селах актори дали 126 концертів, з них 77 — у польових умовах. До рідної України колектив повертається на початку 1944-го.

Вже у жовтні цього року в Тернополі відкривається обласний драматичний театр імені Івана Франка. Його повністю утримує і фінансує держава. Керівником новоствореного закладу стає талановитий актор і режисер Микола Комаровський. Незабаром приїжджають до Тернополя і заслужені артисти УРСР С. Терещенко, В. Варецька, актор В. Пчолкін та багато інших.

Приступивши до роботи над виставою «Правда» О. Корнійчука, актори змушені припинити її у зв’язку з війною. Діяльність театр відновлює у 1944 році після визволення міста він німців. Поповнений новими творчими людьми, колектив потроху відживає і береться до роботи. Артисти розділяються на три групи і виступають з концертами у госпіталях, прифронтових військових частинах. Звичайно, в той час було не до серйозних постановок. У репертуарі переважали воєнні пісні, одноактові вистави, сатиричні та гумористичні мініатюри тощо. З середини 1944-го актори працюють над підготовкою великих п’єс: «Наталка Полтавка», «Безталанна», «Шельменко-денщик», «Дай серцю волю, заведе в неволю».

У березні 1945 року на Тернопільщину переводять Охтирський драмтеатр імені Тараса Шевченка. Він оселяється у тодішньому тимчасовому обласному центрі — Чорткові. Паралельно у Тернополі працює театр імені Івана Франка. В області вже працювали два повноцінні театри. У квітні 1948 року вони об’єднуються, і відтоді у Тернополі працює Тернопільський обласний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка.

Сьогодні він має статус академічного. І за його «плечима» — 75 років діяльності. Але тернополяни не забувають і засновника першого професійного театру у своєму місті. Тож поряд із ювілеями театру відзначають і дату створення «Тернопільських театральних вечорів». А починаючи із 1998 року, кожної осені у драмтеатрі імені Тараса Шевченка збираються молоді режисери з усієї України, а інколи й з-за кордону, щоб продемонструвати свою майстерність у фестивалі молодої режисури «Тернопільські театральні вечори. Дебют».

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
  Рятівник замків
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: