CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 21
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 21
???????
???? ??????
12 раундів з Віталієм Кличком
Влодко Кауфман: «Для мене мистецтво - хвороба, якої важко позбутись»
CITY SOCIETY
Академік з Прикарпаття
На крилах натхнення
CITY HISTORY
Слідами «Трьох білих Орлів»
CITY HISTORY
Серце старого Станіславова
CITY FAMILY
Кельн
Перлина Адріатики
CITY FAMILY
Чоловіче безпліддя
Мама для 87 дітей
CITY FAMILY
Зелена кімната нашої душі
CITY ART
Марія Корпанюк:«Життя для мене - це гра»
Райські «Небелиці» Гурістюка
У нас є все необхідне, аби духовно підкорити Європу
CITY ART
Парад Надій
Персонаж під знаком +
CITY LIBRARY
Василь Габор: «Жінки потребують любові»
???? ??? CITY
???????:
N4(21) Квітень 2006     ???? ??????: CITY PEOPLE
??? ? ???????
CITY FAMILY
Кельн

Ну, що, поїхали? «Любі друзі, зверніть увагу: з лівого боку...», — автобусний гід розпочав би свою оповідь саме так. Але ми підемо іншим шляхом. Ви, дорогі читачі, змушені повірити мені на слово. Якщо згодні — не пошкодуєте!
Комфортабельний «Неоплан» одного серпневого дня мчав за маршрутом «Київ-Кельн». У Луцьку, підібравши нетерплячих пасажирів, узяв курс на Німеччину. Запрошення однієї з давніх колежанок відвідати її у далеких землях виявилося доречним (мої подруги та просто знайомі, що вирішили випробувати долю і побралися з німцями, мешкають нині у різних містах Німеччини — у Кельні, Франкфурті-на-Майні, Ганновері, Лейпцигу, Берліні). Відвідати усіх, на жаль, не було змоги, тож я вирішила осісти на самому заході Німеччини, у Кельні, що знаходиться в одній із найкрасивіших земель із казковою назвою — Північна Рейн-Вестфалія.
Отже, Кельн, або, як його називають корінні жителі, Колонія (поселення), — місто, засноване римлянами дві тисячі років тому. Тут надзвичайно гармонійно поєднані старовина часів Римської імперії та сучасність, досить-таки модернові споруди та інсталяції. Кельн — місто давніх німецьких племен: готів, кельтів, що поклонялися друїдам, розводили тварин, займалися будівництвом. Стоїть на дивовижній річці з могутніми водами і справжньою «німецькою» назвою — Рейн. Це один із символів міста. Місцеві жителі з повагою ставляться до Рейну, третьої за величиною річки Європи. Рейн бере початок у швейцарських Альпах, у Базелі, тече територією Франції, Німеччини, Нідерландів і впадає в Північне море. Німці називають його «дер фатер Райн» — «батько Рейн». Ми, українці, так шануємо свій сивий Дніпро.
Кельн — одне з найбільших міст Німеччини — разом з Ессеном, Бонном і Дюссельдорфом утворює великий промисловий конгломерат. До речі, мешканці Кельна і Дюссельдорфа живуть у постійних суперечках і змаганнях, доводячи одне одному більшу значимість і красу саме свого міста. Нескінченна конкуренція сприяє розвитку і розквіту обох. І хоча Дюссельдорф — дуже гарне місто із неповторним шармом (мені подобається його вишуканість), будемо з повагою ставитися до Кельна, що дав мені на деякий час притулок і був досить гостинним — якщо не зважати на постійний дощ, мряку, туман (за час перебування у Німеччині — три тижні — сонечко визирало і «намагалось» обігріти всього три-чотири дні). Ось така вона — справжня німецька погода.
Отже, величний Кельн. Місто зелених скверів, фонтанів, розкішної готичної архітектури з ненав’язливими «домішками» романського стилю, бароко, рококо, класицизму і наполегливих (що поробиш — цивілізація!) вкраплень модерної архітектури — пам’ятників, інсталяцій, малих архітектурних форм. Вуличні художники на площі перед собором творять справжні дива, малюючи на асфальті картини, рикші (велотаксі) люб’язно пропонують за один «ойро» (так німецькою звучить євровалюта) проїхатися затишними провулками та набережною. Камінна Білосніжка та гноми зручно влаштувалися навколо маленького фонтанчика. Богиня Гея демонструє усім свою неперевершену красу.
Ще один впізнаваний усіма, хто хоч раз побував у Кельні, символ міста — Кельнський собор, або Кельнер Дом. Це величезна споруда готичного стилю, що височіє над містом і Рейном (157 метрів), оберігаючи від біди. Цікава легенда побутує серед мешканців Колонії: коли закінчиться спорудження собору — настане кінець світу. Цього бояться набожні католики, тому будівництво чи радше ремонт Дому не припиняється з ХІІ століття. Собор постійно знаходиться у риштованні. Вірять німці своїм легендам! На дзвіницях собору дев’ять могутніх дзвонів, чий благовіст чути у різних кінцях міста, на іншому боці Рейну.
Іще одним, але вже «ароматичним» символом Кельна є... Правильно — одеколон, адже «о’де Колонь» означає «вода з Кельна»! У будинку під номером 4711 знаходиться магазин-музей зі справжнісіньким «одеколонним» фонтаном. Саме цей будинок є логотипом торгового знаку «Кельніше вассер» (Кельнська вода).
Мені довелося також бути свідком мільйонного паломництва — до Кельна з’їхались учасники ХХ Всесвітнього фестивалю католицької молоді. Склалося враження, ніби тут проходили літні Олімпійські Ігри! Навіть знамениті німецькі акуратність і організованість не могли дати ради гостям з усього світу у перші дні фестивалю! Міський транспорт був переповнений, а місцеві жителі буркотіли, нарікаючи на «молодечі забави». Та все ж молодь не забула, з якої причини зібралась у Кельні й, віддавши шану Папі Іоанну Павлу ІІ, із захопленням слухала Бенедикта ХVІ, що правив месу на поромі посеред Рейну.
Що ще потрібно сказати про німців? Їхню націю завжди вирізняли акуратність, педантичність, скрупульозність, ощадливість. Але настав період розчарувань. Це вже не та (або не зовсім та) Німеччина, яку ми колись уявляли могутньою, економічно стабільною, «впорядкованою» в усіх розуміннях цього слова державою. Мене подивувало у цей приїзд до Німеччини одне: у німців сьогодні немає впевненості у майбутньому. Що на них чекає завтра? Чи впораються з безробіттям (майже 20 відсотків!)? А де подівся славнозвісний німецький «орднунг» (порядок)? Німеччина зараз «переповнена» жителями з інших країн, націй, континентів, які не вважають її своїм домом, а отже — і не шанують, як належить. Сьогодні населення Німеччини — це переважно... турки. При першому приїзді сюди виникає враження, що ти в Туреччині, десь у Стамбулі, — мовні, етнографічні, гастрономічні, «зовнішні» ознаки цієї нації зустрічаються на кожному кроці! Далі — араби, негри, поляки, євреї, росіяни... Кого тільки не зустрінеш у сучасній Німеччині! Геополітична карта світу міняється докорінно, ознаки рас асимілюються, утворюючи «мішанку» — метисів, мулатів... Де ж та «арійська» раса, за чистоту якої так боролися у недалекому минулому?
Але є й інші враження від подорожі до іноземної держави. Наприклад, надзвичайно приємно пригадати найсмачніший у світі (на мою думку) хліб — «брот», їсти який можна просто так, скибка за скибкою! Особливо подобаються мені «Вікінгер» (відчуваєте приємний запах свіжої випічки?) і пончики «Берліне», що продаються у спеціалізованих хлібних магазинчиках — «бекерай». Найпрестижніша пекарня-кафе у центрі Кельна — «Мерценіх». Вона має давню, з кінця ХІХ століття, історію і користується заслуженою повагою та авторитетом серед мешканців і гостей міста. Тут можна замовити чай-каву-капучіно, вибрати смачнюче тістечко або шматочок торту (до біса дієти!) і насолоджуватися хвилинами «кулінарного екстазу», уважно споглядаючи метушливий туристично-шопінговий ажіотаж за вікнами кав’ярні. А взагалі німцям властиве спокійне «чаювання» на гамірних вулицях, у вуличних кав’ярнях і пивних (гаштетах). Чого-чого, а барів, ресторанчиків у різних проявах, з різними екзотичними кухнями, назвами у Німеччині вдосталь.
А ще німці дуже привітні (може, тому що європейці?). Завжди почуєш ранкове «морген!» із неодмінною щирою посмішкою або більш демократичне «хальо!», а на прощання — посмішка «на здачу» і сподівання на нові зустрічі (й покупки): «чю-ус!» (щось інтернаціональне, на зразок нашого «бувайте!»).
Німці — нація надзвичайно мобілізована. І не тільки в розумінні — зібрана, а й телефонізована. Але ви ніде не почуєте «мобілка», «телефон». Замість звичних для нас слів, скорочень чи абревіатур — досить просте «хенді» (від німецького «ханд» — «рука»), отже — ручний або «приручений» помічник.
Ще один момент (даруйте, чоловіки, знову болюча для вас тема), без якого не можна уявити собі закордонну подорож, — «шопінг». І як нам, жінкам, без цього чудернацького слова? Так, саме шопінг, або, як кажуть поляки, «закупи» (це нам трохи зрозуміліше і ближче). Одна з моїх німецьких колежанок придумала досить влучний вислів — «прасувати магазини» (тобто підбирати усе, що трапиться на очі). На такий екстремальний вид «шопінгування» я не зважилась, але дещо прикупити таки вдалося. Подарунки, сувеніри — родині та друзям (це святе!), зовсім трішечки (ну, зовсім-зовсім) — собі, любій. Цікаво, що німці, заощаджуючи на покупках, чекають сезону знижок — це у них називається «зоннерпрайз», «ангебот», «редуцірт» (пропозиції, спеціальні ціни і таке інше). Інколи можна натрапити на досить пристойні пропозиції, що не дуже помітно спустошать ваш гаманець, але додадуть масу позитивних емоцій, моментів справжнього жіночого щастя! Представниці прекрасної половини людства мене зрозуміють. Скажімо, вас би не зацікавили знижки на 50-90 відсотків? Це вам не просто так, шановні вітчизняні підприємці, це вам не скупа пропозиція на 5-10!
Отже, «магазинні дні» — спроба осмислити співвідношення ціни та якості і найболючіший процес: переведення «їхньої» валюти у нашу, вітчизняну. Повірте, цього робити не варто. Стає досить сумно і незатишно! Філіжанка кави на «наші» гроші — всього-на-всього... майже десять гривень, проїзний квиток на тиждень у міському транспорті — 16 євро, екскурсія у замок чи музей — від 4 до 10 євро, хліб — більше 2 євро... Але не можу не звернути вашої уваги й на те, що ананас «у них» коштує всього 1 євро! Здається, це й у гривнях недорого, бо в нас...
Та все ж краще не відволікатися на такі «дурниці», а прогулятися торговельними вулицями Кельна — Шільдергассе, Хоенштрассе — і насолодитися красою, стилем, дизайном, ароматом дорогих бутиків, салонів, супермаркетів: «H&M», «ESPRIT», «Zara», «Mango», «MEXX», «Douglas», «Louis Vuitton», «Betty Barklay», «Tom Tailоr», «United kolors of Benetton», «Angels», «Hermes», «Chanel», «Tshibo (TCM)», «Madonna», «Orsay», «Salamander». Мій улюблений (за стилем, якістю) «H&M» («Hennes & Mauritz») подарував моменти чисто жіночого задоволення від «своїх» покупок. Речі цієї торговельної марки завжди стають улюбленими в моєму гардеробі. Недарма у світі цінується німецька якість. Німці працюють, живуть «на совість», хоч за що би бралися, хоч яку б продукцію виробляли.
Порадував і Кельнський зоопарк (місцеві жителі кажуть «цоо»). Заснований у 1860 році, цей досить затишний притулок для різноманітних представників флори-фауни за 8,5 «ойро» радо вас привітає і запропонує прогулянку своїми екзотичними павільйонами, тераріумами, джунглями, тропічними лісами. Цікавим у «цоо» є те, що звірі там справді «живуть», а не існують за ґратами, у залізних клітках. Їм створені надзвичайні умови, максимально наближені до природних. А для слонів збудований справжній палац — «елефант хаус»!
Звичайно, туристичні гостини не обмежилися лише Кельном... Це була подорож, географічно окреслена як «євровояж», а саме — Луцьк-Берлін-Магдебург-Ганновер-Ессен-Бохум-Дюссельдорф-Кельн-Бонн-Трір-Люксембург-Брюссель-Амстердам. Європа вразила, подорож приємно втомила, навчила дивуватися й радіти здобуткам інших країн і бути гордою за свою націю.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
  Перлина Адріатики
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: