CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 20
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 20
???????
???? ??????
Яке райське життя, коли маєш таку дружбу!
ДВА ЖИТТЯ АНЖЕЛІКИ
Два життя Анжеліки Рудницької
CITY PEOPLE
Художник Никифор
CITY SOCIETY
Як зразок, як мрія
Японці на Прикарпатті
Люди-катастрофи
CITY HISTORY
У Луцьку було більше аптек, ніж у Москві
Скелі Урича
CITY FAMILY
Таїсія Литвиненко:«Кожна жінка сама робить собі чоловіка»
CITY FAMILY
У Вас стрес?!
Лікар номер «1»
CITY FAMILY
«Ноєв ковчег»
Пробіг... увесь світ
CITY MIX
Руслана цілувала й обіймала
«Зимові візерунки» з вихилясами
Королів «побила»... королева
«Цибульне» дітище «гвинтів»
CITY ART
Дарія Зав’ялова:Костюм - «це код образу»
Чорна перлина
CITY ART
Рука, якою водить Господь
CITY LIBRARY
Олександр Вільчинський:«Моя «Віагра» з Варшави»
???? ??? CITY
???????:
N3(20) Березень 2006     ???? ??????: CITY HOLIDAY
??? ? ???????
CITY HISTORY
У Луцьку було більше аптек, ніж у Москві

Ця аптека розміщена у кам’яному будинку кінця ХVIII століття, який є пам’яткою архітектури. Він «приписаний» на колишній площі Ринок (нині вулиця Драгоманова) в Старому місті на території Луцького державного історико-культурного заповідника.


З середини ХІХ століття цю кам’яницю використовував для аптеки та житла Петро Злоцький. Вона перебудовувалася, змінювала архітектурні форми. На плані відображалась як комплекс неправильної форми, в якому зблоковані будинки з різноформатними віконними та дверними прорізами. Приміщення зведене на двоярусних підвалах циліндричної форми.
— Аптека мала торговий зал, кабінет власника, лабораторію, коктерій (кухню), підвал і погріб, — пояснила заступник директора Луцького державного історико-культурного заповідника Валентина Окуневич. — Умебльовувалася спеціальними шафами та столами-прилавками з береста. У середині 80-х років минулого століття столи-прилавки замінили на нові, а старовинні шафи збереглися. В кутку торговельного залу була ікона з лампадою. Вікна у ньому прикрашалися двома великими кулями, заповненими рожевою та жовтою рідиною. До кінця 20-х років минулого століття аптека освітлювалася гасовими лампами.
Валентина Окуневич повідомила і про такі подробиці: працівники ботанічного відділу аптеки збирали лікарські рослини, сортували їх і готували до зберігання. У лабораторії працівники господарського відділу виготовляли 50-55 найменувань мазей, 25-30 настоянок, 15-20 видів сиропів. З цією метою вони використовували 220 найменувань лікарських рослин.
В аптеці продавалися косметика, парфуми, хімікати для фотографій, речовини для вичинки шкір, суміші для феєрверків. До початку 90-х років ХІХ століття забезпечувала майстерні спеціальними розчинами для виготовлення дзеркал.
З 1935 року в аптеці продавалася мінеральна вода. Поблизу пробурили артезіанську свердловину на глибину 110 метрів, з якої вода по трубах потрапляла у підвал. У ньому її газували і розливали у пляшки. У 1962 році під час капітального ремонту аптеки криницю засипали.
Власниками аптеки були Петро, Адам, Францішка Злоцькі. За лаштунками історії залишилося їхнє життя. Проте відомо, що ця династія навчала учнів, які стали у Луцьку відомими фармацевтами.
У 70-х роках ХІХ століття тут працював провізором, старшим магістром Гілярій Червінський. Фармацевтом була і його дружина Олена, яка прийшла сюди на роботу після смерті чоловіка. Вона товаришувала з сім’єю Косачів і не раз виготовляла восени 1882 року мазі для Лесі Українки.
У 1925 році учнем Францішки Злоцького був Іван Криштоп. Знання, які здобув тут, поглиблював під час навчання на фармацевтичному відділенні Варшавського університету. Став магістром фармації. У 1944 році очолював Волинське аптекоуправління. Вийшовши на пенсію, продовжував допомагати людям.

З серпня 1983 року цією аптекою завідує Надія Цеслів.
— Ми є спадкоємцями давніх традицій, — наголосила вона. — Спеціалізуємося на виготовленні мазей, паст, супозиторіїв, суспензій, емульсій. В середньому впродовж року виробляємо майже дванадцять тисяч м’яких лікарських форм. У нашому музеї — 500 експонатів. Проводили екскурсії для туристів з Німеччини, Аргентини, США. Навідуються сюди і студенти медичних навчальних закладів.
Аптечний посуд ХVI-XVII століття, диплом провізора Київського університету від 1893 року, вага шалькова 1895 року з Польщі, касовий апарат 1902 року із США, упаковки ліків з аптеки Петра Злоцького, підручники з фармакології, фотодокументи... Здивовані від захоплення погляди відвідувачів. Я зумисне торкнувся рукою аптечного посуду ХVI-XVII століття: його знайдено під час розкопок на території Луцького державного історико-культурного заповідника. Адже, за легендою, той, хто це зробить, буде здоровою і щасливою людиною. Мені здалося, що я почув шепіт-заклинання від хвороб.

Прапрабабуся усіх аптек Луцька. Лікує не тільки своїми мазями та пастами, а й історією Старого міста.

Тільки факти

З історичного дослідження заступника директора Луцького державного історико-культурного заповідника Валентини Окуневич.

Людей, для яких лікування було основним заняттям і засобом існування, у часи Київської Русі східні слов’яни називали «волхвами», «відунами». Крім лікарських рослин, для зцілення хворих вони використовували мінерали, тваринні організми.

Один з перших медичних трактатів на Русі — «Мазі» (у давньогрецькому оригіналі називається «Алліма»). Його створила внучка великого київського князя Володимира Мономаха Євпраксія. Вона описала хвороби серця, шлунка, зубів, засоби їх лікування, гігієнічні поради. Трактат зберігається у Флорентійській бібліотеці Лоренцо Медічі.

Батько Євпраксії Мстислав заснував у Луцьку Пречистенський монастир зі шпиталем для убогих і калік.

Вперше на сторінках актових книг Луцька згадується ім’я аптекарки Нети у документі, датованому 1561 роком. Вдруге про неї йдеться у документі 1566 року. Тоді ж жив у Луцьку Матиса Ніколаєвич — брадобрей (цирульник). У документі 1567 року його називали барберчик. Цирульники мали статус медиків аж до кінця ХІХ століття: вони робили кровопускання, продавали ліки, санітарно-гігієнічні засоби.

Трохи пізніше у Луцьку з’являються аптекарі Ян Жибровський, Павло, Андрій, Сава, Петро, Матис, Валентин, доктор Самсон, цирульник Данило Брове. У 1581 році у місті працювало сім аптек. У цьому ж році першу аптеку відкрили у Москві. І вона залишалася єдиною до 1672 року.

У першій половині ХVІІ століття у Луцьку жили і працювали аптекар Войтек Вціслович та доктор медицини Андрій Марцишовський. У 1630 році аптека засновується при єзуїтському колегіумі, вона проіснувала до 1774 року. Після ліквідації цього ордену Папою Римським ця аптека стала приватною власністю пана Жолтовського. Ймовірно, вона розміщувалася в одноповерховому будинку біля дзвіниці навпроти костелу св. Петра і Павла: на планах міста 1795 і 1807 років він позначався як аптека.

Друга монастирська аптека була при тринітаріях, які у Луцьку розпочали свою діяльність на початку ХVIII століття. У документі за 1843 рік вона згадується як «Луцкая гольная аптека Доменика Гуклера». Доменік Гуклер — перший із знатної династії луцьких фармацевтів. Його син Адольф також став відомим фармацевтом, у 1895 році обирався до міської управи. Справу Адольфа продовжив його син Казимир. У 1908 році у Луцьку працювали аптеки Казира Гуклера, Генріха Бушевського, Лазаря Даля та Петра Злоцького.

У звіті «З огляду Волинської губернії про стан промисловості, телеграфічного зв’язку і охорони здоров’я у місті Луцьку» від 4 січня 1884 року у розділі «Народне здоров’я» написано, що медичний персонал складався з двох лікарів, одного дантиста, трьох фельдшерів, трьох повивальних бабок, чотирьох цирульників і двох віспопрививальників.

У передвоєнний час у Луцьку працювало шість аптек і чотирнадцять дрогерій (аптечний склад або магазин сангігієни). Дві аптеки із шести були зруйновані під час війни: аптека Рейномена була на розі вулиць Лесі Українки і Медведєва, аптека Даля — на місці колишнього ресторану «Театральний». Аптеки Вигодовського та Фарбішевського розібрали після війни. З довоєнного часу залишились аптека Свідзінського (теперішня аптека №1 на вулиці Ковельській) і аптека Злоцького (аптека №3 на вулиці Драгоманова).

Начальник державної інспекції з контролю якості лікарських засобів у Волинській області Валентина Гельо повідомила, що на 1 січня 2006 року в Луцьку працювало 50 аптек та 47 аптечних пунктів.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
  Скелі Урича
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: