CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 19
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 19
???????
???? ??????
Леді Под
В гостях у CITY LiFE Лілія Покопаєва
CITY SOCIETY
Потрібні буква, цифра і нота
CITY SOCIETY
Силуети Львова руйнує не лише час...
Артур + Ванда = увічнена любов
Лучеськ Великий
CITY HISTORY
Палац колієвий
У Львові вежовий годинник працює з 1851 року
CITY FAMILY
Той, що танцює на цифрах
CITY FAMILY
Безпліддя лікує... любов до себе
CITY FAMILY
Весілля від Раїси Цапун
CITY FAMILY
Любіть собаку хоча б наполовину так, як вона любить вас!
CITY FAMILY
Балаклава
CITY ART
Світ на перехресті
На острові Олега Дергачова
CITY LIBRARY
«Бульйонна кістка» літературної юшки
Я, «Побєда» і Берлін
???? ??? CITY
???????:
N2(19) Лютий 2006     ???? ??????: ЛЕДІ ПОД
??? ? ???????
CITY HISTORY
Палац колієвий

І тепер багато хто переконаний, що без залізниці в Івано-Франківську і студент не вивчиться, і нові будинки не постануть, і промислові підприємства не зрушать з місця... Зрештою, через неї передаються традиції розвитку міста.

У 1378-1772 роках терени Галичини були в складі Польщі, а в 1772-1918 роках — Австро-Угорщини. В ці часи розпочався активний розвиток регіональної промисловості, зокрема, розбудовувались залізниці. У 1866 році через Станіславів (нині Івано-Франківськ) була прокладена залізниця при будівництві лінії «Львів-Ходорів-Станіславів-Чернівці», яку в 1869 році продовжили до Ясс у Румунії. Ця залізниця була другою в підавстрійській Галичині після лінії «Перемишль-Львів», зведеної в 1861 році.
Залізничними станціями пізніше від Станіславова стали навіть Харків (1869 р.) і Київ (1870 р.). Від Станіславова продовжувалось будівництво залізниць у різних напрямках. З 1 січня 1875 року розпочався рух на Стрий, з 1 січня 1884 року — на Гусятин, з 19 листопада 1894 року — на Воронєнку. На той час станція стає вузловою, лінії від неї розходились у п’яти напрямках.
Одночасно з будівництвом лінії «Львів-Чернівці» розбудувалась інфраструктура. На кожній станції споруджувалися вокзали. Вокзал значних масштабів був зведений і в Івано-Франківську у 1866 році. Його архітектуру визначали елементи мавританського стилю — півциркульні вузькі вікна, гранчасті колони із завершеннями у вигляді тюрбанів (такі форми донині зберіг вокзал у Коломиї Івано-Франківської області). Відлиту дату «1866» можна побачити практично на всіх стовпцях перонного навісу, що є гарним зразком художнього литва.
Потреба в розширенні вокзалу виникла вже у 1886 році — тоді добудували їдальню ІІ-ІІІ класу (в напрямку Львова), колієву канцелярію та пошту (в напрямку Чернівців). Ці приміщення мали вигляд одноповерхових флігелів, вирішених у єдиному стилі, з головним поверховим об’ємом.
Довжина розбудованого вокзалу становила 170 метрів. Його вигляд доносять до нас листівки минулого століття. Одночасно з цією розбудовою був споруджений перший варіант віадуку через колії до залізничних майстерень.
Вони будувалися разом із заснуванням залізниці і дали початок машинобудуванню у місті, швидко зростали із розгалуженням сітки залізниць. 1876 року тут працювали 222 робітники, 1912-го — понад тисячу чоловік. Пізніше на базі цих майстерень створили паровозоремонтний завод, а нині тут працює локомотиворемонтне підприємство.
Важливим поштовхом для розвитку залізничної справи у місті стало створення дирекції залізниць. На початку 1890-х років влада дійшла висновку, що двох дирекцій у Галичині (у Львові та Кракові) замало, треба створювати третю, бо мережа залізниць швидко розростається. В жорсткій конкурентній боротьбі з Чернівцями, Коломиєю, Тернополем право прийняти таку дирекцію виборов Станіславів. І це при тому, що в той час він був меншим за кожне із названих міст, але мав вигідне географічне положення. Це перехрестя залізничних шляхів значно вплинуло на розвиток міста.
Воно швидко збудувало для дирекції колій імпозантну чотириповерхову кам’яницю (тепер головний корпус Медичного університету), яку здало в оренду дирекції залізниць у липні 1894 року. Архітектором цього об’єкту став Ернест Баудіш. Забігаючи наперед, скажемо, що 1914 року дирекція залізниць збудувала власну кам’яницю на вулиці Грюнвальдській (тепер Будинок правосуддя), а в 1935 році припинила своє існування.
Івано-Франківському вокзалу судилося увійти в історію міста як першій споруді, освітленій електрикою. Електричні лампи тут спалахнули 13 січня 1897 року. Було також освітлено станційні будинки, прилеглу територію, майстерні. Працювали три трифазних динамо-машини, які видавали струм напругою 130 вольт. Вони вводилися в дію двигунами «Wolf», потужність кожного з яких становила 75 кінських сил. Роботи щодо електрифікації приміщень провела відома німецька фірма «Сіменс і Гальске».
Наприкінці 1890-х років рух поїздів на станіславівських залізницях став значно інтенсивнішим. Як свідчать тогочасні розклади поїздів, що дійшли до нас, через місто проходило 30 поїздів — швидких, пасажирських, дачних. Щоправда, поїзди далекого сполучення через місто ще не курсували. Відправлялися вони тільки до Львова, Чернівців, Гусятина та Воронєнки.
У 1904 році Міністерство залізниць виділило на перебудову та розширення вокзалу 0,6 мільйона крон. Поруч із вокзалом в єдиному архітектурному стилі спорудили двоповерховий цегляний будинок залізничної пошти, який здали в експлуатацію наприкінці 1905 року.
Роботи з перебудови вокзалу розпочалися навесні 1906 року під керівництвом ревідента Ганагеля. Інженер Шалль у газеті «Кур’єр станіславовскі» досить детально описав проект: «Остаточний проект перебудови виконаний в Міністерстві колій під керівництвом старшого радника Баудіша. Вестибюль має 20 метрів висоти, в основі — 20,5 х 14,3 метра (тут головний вхід, каси пасажирські та багажні). Правим коридором добираємось до залу очікування І-ІІ класу, ресторану і залу очікування ІІІ класу. Довжина фасаду — 200 метрів».
До нашого часу вигляд будинку майже не змінився. Архітектурним акцентом споруди є потужний купол з ліхтарем, що проглядається з різних кінців міста. В перші десятиліття після побудови над ліхтарем підносилася скульптура крилатої богині, яку з плином часу було втрачено.
У процесі роботи з реконструкції та реставрації вокзалу, що проводилися востаннє у 1999 році, керівництво залізниці врахувало вимоги обласного управління архітектури та містобудування і товариства охорони пам’ятників історії та культури щодо збереження основних архітектурних форм і особливостей старого центрального залу, вокзального приміщення та прилеглої території. Споруда вокзалу занесена до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення.
Залізничний вокзал Івано-Франківська був свідком визначних подій та приймав багато знаменитих людей. Під його склепінням десятки разів виступав Іван Франко. Вперше він тут був у березні 1880 року проїздом до Коломиї, востаннє — у травні 1913 року при поверненні з Чернівців.
Бачили на вокзалі й австро-угорського цісаря Франца-Йосифа I, Миколу Драгоманова, Юрія Федьковича і Ольгу Кобилянську (неодноразово), Михайла Коцюбинського, Олександра Керенського, Нестора Махна.
Мешканці міста влаштовували тут урочисті зустрічі новопризначеним єпископам Юліяну Пелешу, Андрею Шептицькому, композиторові Миколі Лисенку, державним діячам Михайлу Грушевському і Симону Петлюрі.
На залізниці працював польський поет, герой Паризької Комуни, ад’ютант генерала Домбровського Кароль Свідзінський. В місті він і похований.
Розвиток промисловості на Прикарпатті супроводжувався будівництвом вузькоколійних залізниць. За період від 1890 по 1960 роки в Західній Україні їх зведено значну кількість. У 1960 році довжина ліній вузької колії досягла максимуму — становила майже тисячу кілометрів. У 1960-х роках почалося їх демонтування — ця робота тривала до 2000 року. Однак тепер у Карпатському регіоні ще існують три лісові вузькоколійні залізниці: Бескидська, Вигодська та Осмолода-Дарів. У 2001 році туристична агенція «Карпатський трамвай» відкрила туристичні маршрути по карпатських місцях з використанням вузькоколійної залізниці та відповідного рухомого складу транспорту.
Старе відмирає, молоде народжується… Проте і сьогодні залізниця у місті — як символ всемогутності життя…

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
  У Львові вежовий годинник працює з 1851 року
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: