CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 19
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 19
???????
???? ??????
Леді Под
В гостях у CITY LiFE Лілія Покопаєва
CITY SOCIETY
Потрібні буква, цифра і нота
CITY SOCIETY
Силуети Львова руйнує не лише час...
Артур + Ванда = увічнена любов
Лучеськ Великий
CITY HISTORY
Палац колієвий
У Львові вежовий годинник працює з 1851 року
CITY FAMILY
Той, що танцює на цифрах
CITY FAMILY
Безпліддя лікує... любов до себе
CITY FAMILY
Весілля від Раїси Цапун
CITY FAMILY
Любіть собаку хоча б наполовину так, як вона любить вас!
CITY FAMILY
Балаклава
CITY ART
Світ на перехресті
На острові Олега Дергачова
CITY LIBRARY
«Бульйонна кістка» літературної юшки
Я, «Побєда» і Берлін
???? ??? CITY
???????:
N2(19) Лютий 2006     ???? ??????: ЛЕДІ ПОД
??? ? ???????
CITY SOCIETY
Лучеськ Великий

Міськдовідка

Назва: Луцьк
Інші назви: Лучеськ Великий, Маленький Рим, Рим Сходу
Вперше згадується: під 1085 роком в Іпатіївському літописі
Неофіційна версія: виник приблизно 1000 року
Походження назви: пов’язується з географічним розташуванням — на повороті (луці) річки Стир
Відкриття: християнство прийшло сюди раніше, ніж у Київ
ХІІ століття: збудовано потужні дерев’яні укріплення
1150 рік: витримано шеститижневу облогу полками засновника Москви Юрія Довгорукого
1259 рік: витримано облогу хана Куремси
1261 рік: на вимогу ханського воєводи Бурондая князь Василько «розметав» гродські укріплення
1340 рік: столиця Галицько-Волинського князівства, зводиться резиденція князя Любарта — Луцький замок
1429 рік: з’їзд європейських монархів за участю великого литовського князя, польського короля Владислава ІІ Ягайла, імператора Сигізмунда Люксембурзького, місто з’являється на картах Європи
1432 рік: міщанам даровано магдебурзьке право
ХVІ століття: замок набув функції адміністративно-політичного та судового центру Волині
1565 рік: чверть усіх платників податку виробляли і продавали спиртні напої
1569 рік: столиця новоутвореного воєводства, резиденція воєвод
1578 рік: послугами замкової судової канцелярії скористався першодрукар Іван Федоров
1596 рік: створено православне братство, яке отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви та притулку
1795 рік: центр повіту Волинської губернії, цим часом датується найдавніший знайдений план міста
Літо 1915 року: в околицях стався відомий Брусиловський прорив, який увійшов в історію Першої світової війни
Серпень 1918 року: створено «Просвіту»
20 грудня 1918 року: увійшли загони отамана Симона Петлюри
Березень 1921 року: столиця нового Волинського воєводства
1939 рік: центр Волинської області
1985 рік: Старе місто оголошене Луцьким історико-культурним заповідником
Жовтень 2005 року: відзначено 920-річчя міста
Площа: 4167 гектарів
Населення: приблизно 210 тисяч чоловік

Старе місто — Європа

У Старому місті ми оглядали будинок за будинком, намагаючись збагнути особливості невеличких і затишних вуличок. Довкола все переконувало: його слід розуміти як відображення Європи з часів князів Олега, Любарта, Вітовта. Архітектура тут «прописана» єврейськими, італійськими, польськими, російськими, вірменськими зодчими...

Леонід Герасимюк: — Особливості тутешньої забудови пов’язані з історичним фактором. Ось чому відчуваємо підвищену відповідальність за збереження кожного пам’ятника старовини. За сприяння фахівців з Києва виготовлено план регенерації історико-культурного заповідника. Втілюється завдання не тільки щодо проведення реконструкції тих чи інших об’єктів. Ідеться про більше... Зокрема, про те, щоб зберегти дух міста, показати нерозривність часів, підкреслити, що спадщина, полишена нам історією, входить у наше життя, формує відчуття краси і величі...
Тарас Рабан: — Історико-культурний заповідник охоплює ту територію Старого міста, яку воно займало у ХVIII столітті. Що дуже важливо: нові райони не поглинули історичну забудову, а змістилися на довкілля. І Старе місто опинилося не на узбіччі, а майже в центрі нового.
Замок — яскравий приклад фортифікаційної архітектури ХІV століття. Його укріплення мають три вежі: В’їзну, Владичу та Стирову. Польському письменникові та художнику ХІХ століття Ю.І.Крашевському належать слова: «Бачив багато замків, але жоден із них не здався мені таким поважним, таким гарним, таким красномовним, як цей». Після реставрації замку повернуто давній вигляд.
Леонід Герасимюк: — Ми виходимо з того, що образ міста формує саме замок. З цих міркувань і був розроблений проект його нічного освітлення. І в життя міста увійшло нове явище — вогні замку...
Однією з найдавніших споруд вважалася також вірменська церква Св. Стефана 1497 року, яку свого часу перетворили на житловий будинок (вірмени прибували з Криму та Феодосії, зводили кам’яниці, були чудовими мулярами та ремісниками).
Після Люблінської унії 1569 року Луцьк зазнав впливу найрізноманітніших католицьких орденів, оскільки входив до складу Польщі і був центром новоутвореного воєводства. Першими сюди прийшли домініканці. «Засвітилися» навіть комуністи — такий орден проникнув у Луцьк в ХVI столітті. Розмаху набула місіонерська діяльність єзуїтів.
Для тодішнього життя потрібні були більш пишні, багатші форми архітектури. Вони відтворювались у монастирі єзуїтів із колегіумом та Петропавлівським костьолом — комплекс будувався впродовж 1616-1639 років за проектом італійського архітектора Джакомо Бріано. В архівних матеріалах стверджується, що диплом він отримав у вісімнадцять років. Вступив в орден, щоб отримати замовлення на будівництво. Як монах був змушений працювати разом з іншими братами по вірі в ім’я Господа. З Луцька архітектора перевели у Люблін, а звідти — в Острог. Захворівши на туберкульоз, він помер на 34-му році життя десь неподалік від Львова. У Лондоні досі зберігається альбом його робіт.
Тарас Рабан: — Після Другої світової війни костьол закрили й перетворили спочатку на склад, пізніше — на музей атеїзму. У 1992 році його передали католикам. За кошти своєї громади вони реставрували державну пам’ятку. Останнім часом для реставрації і збереження культурної спадщини усе частіше залучаються кошти приватних інвесторів.
Комплекс монастиря шариток формувався протягом ХV-XVIII століть із будівель старої католицької кафедри Святої Трійці: палацу єпископа, шпиталю, дієцезіальної канцелярії та латинської школи. Домініканський монастир — одна з будівель найдавнішого католицького храму в Луцьку. У трохи несподіваному компонуванні постає масив єврейської забудови, який називали «Жидівщиною». Тут збереглася головна луцька синагога — пам’ятник культової єврейської архітектури ХVII століття (аналог краківської). А хіба не замилуєшся неготичною, зі стрімким шпилем лютеранською кірхою, яку в 1906-1907 роках звела церковна громада німецьких колоністів?! Її відреставрували і використовують для своїх духовних потреб євангельські християни-баптисти.
Ось Хрестовоздвиженська церква. Духовенство, міщани збудували її для захисту своєї віри й мови від державного католицизму і ополячення ще в першій половині ХVII століття (тоді вирішувалося питання — бути чи не бути православній культурі у місті). Крім того, це один із найбільш ранніх зразків переходу дерев’яного зодчества в кам’яне...
Тарас Рабан: — Луцьк у всі часи був інтернаціональним містом. У ньому налічувалося шістнадцять конфесій: кожна з них мала свої храми, систему планування забудови, збору податків... Тому місто називали «Римом Сходу».
Леонід Герасимюк: — Житло збереглося гірше. У Старому місті можна побачити одну з найстаріших двоповерхових  кам’яниць, яка зводилася на рубежі ХVIII-XIX століть. В ній  упродовж 1890-1891 років мешкали Леся Українка та її мама Олена Пчілка.
Тарас Рабан: — Яким чином удається вдихнути життя в Старе місто? Свого часу відремонтували приміщення старої аптеки, послугами якої користувалася сім’я Косачів. У ньому відкрили музей-аптеку. І сюди пішли люди. До речі, деякі експонати звідси ми передали у Львівський музей-аптеку.
Звичайно, Луцьк — особливе місто України. Фактично втілює усю її історію. До Другої світової війни Луцьк належав Україні лише протягом року — з 1918-го по 1919-й. За ландшафтним плануванням, «обличчям» окремих садиб фахівці порівнюють його з давньоруськими містами Псковом та Суздалем.

Як викреслювалися пам’ятники

В історії міста було ще ось що... Пам’ятники викреслювалися зі списку, наче у ньому перелічувалися унітази чи умивальники для якоїсь казенної структури. Очевидно, що пізнання такого явища не слід перетворювати ні на пасивну копію минулого, ні на довільний витвір сучасності. Отже, без коментарів, щоб зрозуміти обличчя часу...

«4 жовтня 1962 р.
Секретарю ЦК КП України товаришеві Скабі А.Д., заступникові голови Ради Міністрів УРСР товаришеві Троньку П.Т. Враховуючи зауваження, викладені в доповідній записці секретаря ЦК КПРС тов. Шелепіна А.І. «Про необхідність більш економічного витрачання коштів на соціально-культурні та інші заходи», Волинський обком КП України вважає за необхідне провести виключення з списків пам’ятників архітектури переважної більшості споруд, які не мають історичної, архітектурної цінності, на реставрацію і відбудову яких щорічно витрачається величезна сума державних коштів. Так, в 1962 році у Волинській області на відбудову і реставрацію цих об’єктів витрачено 10 тис. крб.
Переважна більшість пам’ятників архітектури на Волині — це церковні будівлі, які використовуються різними громадськими організаціями у культурних і громадських цілях, а також як культові споруди. 3 123 таких об’єктів більшість — це монастирі, церкви, костьоли, чернечі келії, дзвіниці і т.д.
Більшість з них однотипні, будувались в один і той же час, тобто не мають ні історичної, ні архітектурної цінності. Окремі з них являють собою руїни, загрожують обвалом, псують краєвиди міст і сіл області. Так, наприклад, в м. Луцьку по вул. Пугачова знаходяться розвалини колишньої синагоги, по вул. Калініна — дерев’яної кенаси, яка побудована в 1814 році і знаходиться тепер в аварійному стані, і ряд інших.
Не дивлячись на неодноразові клопотання виконкому Волинської обласної Ради депутатів трудящих і окремих громадських організацій про виключення з списків пам’ятників архітектури переважної більшості споруд, які не мають історичної і архітектурної цінності, Держбуд УРСР не підтримує цього клопотання.
В 1962 р. обласний відділ в справах будівництва і архітектури представив матеріали в Держбуд УРСР на виключення з списку пам’ятників архітектури 73 споруд, більшість яких втратила свою цінність, однак Держбуд не вирішує цього питання. Волинський обком КП України, виконком обласної Ради депутатів трудящих просить Вас зобов’язати Держбуд УРСР детально переглянути списки пам’ятників архітектури по Волинській області і залишити в ньому лише ті, які дійсно являють собою архітектурну цінність.
Секретар Волинського обкому КП України Ф.Калита,
голова виконкому обласної Ради депутатів трудящих П.Ярощук»
До цього листа додавався «чорний» список пам’ятників Луцька, які належало «виключити», — синагогу, келії монастиря єзуїтів, дзвіницю, Хрестовоздвиженську церкву, монастир, кенасу, житловий будинок нижнього замку, монастир Василіанів...

Підземне місто — таїна

А що?! Можна вже «прикинути» його площу. Оскільки історико-культурний заповідник займає в Старому місті 41 гектар землі, то підземка «потягне» приблизно на всю площу забудови.

Річ у тім, що в усі часи земля тут була аж надто дорога. Наприклад, у щільно забудованому місті середніх віків міщани чисто символічно мали право на однакові ділянки землі — шириною 7,5 «шнура». Звичайно, кожен намагався використати її для забудови якомога раціональніше. Як правило, зводилися приміщення з підвалами в один-два яруси (залежно від рівня ґрунтових вод).
І ще така особливість. Замість старих будинків, які руйнувалися, зводилися нові на колишніх фундаментах. Так що підземне місто збереглося у первісному стані. У нього досить просто потрапити з Петропавлівського костьолу.
Тарас Рабан: — Проведено археологічне дослідження десятої частини заповідника. Розчищено чимало підвалів. На вулиці Драгоманова відбудовано одинадцять домів на старих фундаментах.
Товщина стін підвалів, як правило, не перевищує  одного метра. Для порівняння: товщина стін фундаменту замку становить 1,5 метра.
Що знайдено у підвалах? Колишню гривню — невеликий злиток срібла трикутної форми (на всю область маємо лише дві такі грошові одиниці — друга експонується у Волинському краєзнавчому музеї). Ще за часів Радянського Союзу відкопали горщик, в якому зберігалося 255 золотих монет царської чеканки. Цей скарб були змушені відправити у Москву. Цікаво, що на тому ж самому місці гралася дитина і натрапила на пляшку з доларами 1925-1935 років.
В одному з підвалів виявлено склад шкіри. Очевидно, господар будинку шив чоботи. Наші дизайнери зі знайденої шкіри виготовили хоругви та художні вироби.
Розкопки проведено і на місці церкви Івана Богослова, збудованої у другій половині ХІІ століття князем Ярославом Ізяславичем. Досліджено руїни цього храму. Знайдено князівське поховання, фрагменти фресок, закам’янілого пензля.
Після проведення необхідних досліджень підвали засипаємо землею, щоб вони не руйнувалися. Підземні руїни церкви Івана Богослова перебувають під скляним накриттям і доступні для туристів.
Поширюються легенди, що зі Старого міста підземні ходи ведуть у Дубно, в Боратин, Забороль. Подібні тунелі створити неможливо хоча б через те, що нездоланною перешкодою у цьому плані є річка Стир.

Нове місто — Хрещатик

Його намагаюся зрозуміти як відображення своїх сучасників: колег, з якими працюю, мешканців, з якими щодня зустрічаюся на вулицях... Можна перелічити вулиці, архітектурні комплекси, які постають у художній єдності і, як мені думається, пов’язані з поезією. Адже діймає спокуса зрозуміти деталювання, декор, об’ємно-просторову композицію не як річ, а як творіння.

Скажімо, збудовано Музей Волинської ікони, проведено регенерацію вулиці Богдана Хмельницького, на якій навпроти лялькового театру встановлено пам’ятник святому Миколаю (він є символом міста). На проспекті Волі реставровано повоєнну сталінську забудову, створено дворові зони відпочинку, встановлено нові типи ліхтарів. На вулиці Лесі Українки будинки прикрашені мереживом балконних решіток та дашків над входами... Це головна пішохідна артерія, яку називають Хрещатиком. Драматичний театр імені Тараса Шевченка і народний дім «Просвіта» чудово гармонують з пам’ятником Лесі Українці.
Місто компактне і в той же час ніби розгорнуте, як книга. Луцьк входить у першу п’ятірку українських міст за кількістю кафе-барів на душу населення!
Власне, програма регенерації центральної частини міста втілювалася поетапно. До її виконання залучалося понад шістсот підприємств. Чугунне литво для лавок, решіток, світильників виконувалося за ексклюзивним проектом. Люки виготовлялися з елементами символіки міста...
Леонід Герасимюк: — Ми ставили за мету об’єднати містобудівельні роботи в єдину планувальну структуру, насичену новою соціальною і культурною функцією. Власне, цього вимагає реалізація програми «Луцьк туристичний». Вона об’єднуватиме  архітектурно-просторові акценти: Старе місто, Братський міст, пам’ятник святому Миколаю, вулиці Богдана Хмельницького, Лесі Українки, Театральний і Київський майдани, проспект Волі.
Ярослав Матвіїв: — Роботу щодо регенерації центральної частини міста висунуто на здобуття Державної премії. Цей факт говорить сам за себе. Формуються також духовні акценти — Собор всіх святих землі Волинської, Собор Василіанів. Тобто місто набуває нових прикмет. І вже стоїмо перед необхідністю скоригувати старий генеральний план міста. Вважаю, що повинні навіть готуватися до того, щоб створювати сателітні житлові центри за межами міста.
Нове місто через упровадження своєї призначеності розкриває той світ, в якому живемо ми.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
  Силуети Львова руйнує не лише час...
  Артур + Ванда = увічнена любов
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: