CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 18
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 18
???????
???? ??????
«Приморожений» вогник
Новий 2006 рік
Золотий грамофон - це пристрасні почуття
Кому дістався «Золотий грамофон»?
Станція Березай! Кому треба — співай!
CITY PEOPLE
Мадам, Мсьє, на бал...
В гостях у CITY LiFE Олександр Пономарьов
CITY PEOPLE
Кутюр’є ялинкових прикрас
Які іграшки модні?
CITY SOCIETY
Першу княжну України обрали у Луцьку
«Княжна України — 2005» у Луцьку
CITY SOCIETY
Різдво у Карпатах
«Споконвіку було Слово, і слово було у Бога, і Слово було Богом... І Слово сталося тілом і перебувало між нами, сповнене благодаті та правди, і ми бачили славу Його…»
Михайло Дейнега: «У Ватикані мій ангел увійшов до десяти кращих»
І «Різдво Христове», і «Різдво Марії»...
«Наша духовна спадщина»
Повернення «Львівської Богоматері»
CITY HISTORY
Забаглось вина? Біжіть в... аптеку
Таємниця консервації часу
«У літо 6668 князь Мстислав розписав святу церкву у Володимирі»
Подібної церкви не було на всій північній землі
CITY FAMILY
Квадратура фішки
Чхати на грип небезпечно
CITY FAMILY
Йорданія: любов і голуби
CITY ART
Наталка Карпа: співачка, телеведуча й невиправна оптимістка
CITY ART
Юрко Кох: «Хуліганство у мистецтві — не гріх»
CITY ART
Світлана Поваляєва: «Не залишу свій слід на мембранах всесвіту»
Я, «Побєда» і Берлін
???? ??? CITY
???????:
N1(18) Січень 2006     ???? ??????: CITY HOLIDAY
??? ? ???????
CITY PEOPLE
Мадам, Мсьє, на бал...

«Мій перший тост буде за рік, який минув...»

...Олександр удома бавився з новим мешканцем — маленьким цуценям Абу. Воно досить рідкісної породи бурбуль. У дорослому віці має досягти значних розмірів і може важити до 90 кілограмів. Можемо засвідчити, що з Абу мирно уживаються доберман, два коти та ще двоє собак невідомої породи.

— Пане Олександре, вже відчувається подих новорічних свят! З ким і де ви зустрічатимете 2006-й рік? Про що буде ваш перший новорічний тост?
— Планую святкувати Новий рік удома з дітьми та друзями. Поки що живу на дачі в Осокорках — там дуже гарний старий сад. Він мені настільки сподобався, що я спокусився купити її. Квартира на Оболоні залишилася колишній дружині та донькам — я купив собі іншу, з видом на Дніпро (нині проводиться ремонт цього житла). Мій перший тост буде за рік, що минув, і за те, щоб 2006-й був кращим, ніж попередній. Найяскравіше я зустрів 2003-й рік. Було це на Мальдівах. Опівночі випив келих шампанського, пішов і стрибнув в Індійський океан. А ось у перші секунди 2002-го спускався з гори на лижах. Це був ніби стрибок із одного року в інший!

— З якими побажаннями напередодні Нового року хочете звернутися до своїх шанувальників?
— Любі мої, нехай доля подарує вам справжніх друзів — щоб вони ніколи вас не зраджували. Бажаю кожному знайти свою половинку (і собі також!). Усім побільше прагнень і цілей у житті. Не зупиняйтеся перед перешкодами, сміливо йдіть уперед.

— Коли востаннє колядували і щедрували?
— Це було дуже давно! Мабуть, коли вчився у шостому чи сьомому класі. З хлопчаками бігали з просом і співали: «Сію, сію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!» Господарі, яких ми вітали, давали колядникам по карбованцю.

— Яка ваша дитяча новорічна мрія здійснилася, коли ви стали дорослим?
— У дитинстві я хотів понад усе мати автомобіль, щоб їздити за кермом. Уже в дорослому віці придбав першу машину — «ВАЗ-2106». Пізніше мав різні автомобілі. Зараз, наприклад, їжджу на «Мерседесі». А ще у мене є мотоцикл «БМВ».
Я мріяв також стати космонавтом... Так що мені залишається ще полетіти до зірок у смокінгу з метеликом і заспівати оперну арію (сміється).

— Храм відвідаєте на Різдво? Звертаєтеся до Бога з молитвами?
— Природно, що я, як людина віруюча, православна, читаю молитви. Молюсь часто! І обов’язково піду до храму на Різдво.

— Вам доведеться вдома сервірувати святковий стіл?! Яким стравам віддасте перевагу? Чи любите солодке? Що вживаєте на сніданок, обід і вечерю у звичайні дні?
— Звичайно, святковий стіл мені доведеться сервірувати самому. Можливо, допоможе хатня працівниця. Для мене Новий рік асоціюється з запахом алкоголю, ялинки та мандаринів.
Моя улюблена новорічна страва — салат «Олів’є». Без солодкого не можу обійтися, особливо без морозива. Вважаю, що в солодкому знаходиться гормон щастя. А взагалі полюбляю українську кухню. Мені дуже приємно відводити душу, коли трапляється нагода поїсти борщу.
У звичайні дні харчуюся по-різному. Вранці п’ю чай. Пообідати не завжди вдається. На вечерю найчастіше їм страви японської або ж української кухні.

У благодійності — божественний голос

У благодійності — високе чисте чоло, обличчя лагідне, з виразно окресленим підборіддям. У благодійності — худорляве тіло, яке існує заради душі, діловий костюм пастельних тонів. У благодійності — божественний голос, вселюблячі і всепрощальні очі.

— Під час проведення вашого благодійного балу у Палаці «Україна» дами й кавалери вражали елегантністю, розмаїтістю крою й матеріалів своїх туалетів. Серед гостей був Президент України Віктор Ющенко з дружиною Катериною — вони кружляли у вальсі...
— Учасників балу зустрічав президентський оркестр у білій парадній формі, вітаючи барабанним дробом. У залі був аншлаг.
Дійство складалося з двох частин: мого концерту та власне балу. Я співав арії з відомих опер Россіні й Леонкавалло, Чайковського й Римського-Корсакова... Потім перейшов до українських пісень. Національний симфонічний оркестр виконав «Вальс квітів» з опери «Спляча красуня», увертюру до «Весілля Фігаро», зіграв «Мелодію» Скорика. Ірина Житинська заспівала уривок з «Кармен» Жоржа Бізе, а Національна заслужена академічна капела «Думка» виконала «Va pensinero» (дія ІІІ) Джузеппе Верді з «Набуко». Декілька танцювальних номерів показав театр сучасної хореографії «Сузір’я Аніко».
Бальна частина заходу була традиційною — музика, вальси, світські розмови... Триста VIP-персон взяли у ній участь (вони робили різні благодійні внески — від півтори тисячі умовних одиниць). Найкрасивішою парою стали Євгенія Пономарьова (моя донечка) й Олександр Богуцький.

— Яку мету ви ставили перед собою, організовуючи цю благодійну акцію?
— По-перше, долучитися до реалізації програми «Від лікарні до лікарні» Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», з яким свого часу підписав угоду про співпрацю. Зібрані кошти підуть на закупівлю систем реанімації новонароджених (обіцяю, що особисто простежу за використанням грошей). Мені буде приємно, якщо через двадцять років якась людина з’ясує, що їй допомогла така реанімація, і згадає добрим словом моє ім’я або ім’я іншого благодійника...
По-друге, хочу відродити в Україні інтерес до академічної музики — вона знаходиться у великому занепаді.
По-третє, хтось же має прищепити культуру доброчинності нашим людям. Подібні бали — це не данина моді, а європейська чи навіть світова тенденція, у рамках якої втілюється цивілізована форма збору коштів для благодійності. Я намагатимуся щороку організовувати такі бали. Можливо, зміниться форма їх проведення, проте подібна акція має бути постійною.
 
— Які бальні танці ви вмієте танцювати?
— Вальс, танго, ча-ча-ча. Коли я вчився у консерваторії, бальні танці були обов’язковим предметом.

— Не раз ви виступали на концертах у вишиванках. Хто створював для вас ці сорочки?
— Жінка, яка живе у Косові. Вишиванками вона займається все життя. Кожну з моїх сорочок творила по два місяці... Бісером їх вишивала.

— Мільйони людей завмирають, коли ви виконуєте Гімн України. Вам не важко переключатися з ролі популярного естрадного співака на роль виконавця, який має показувати себе патріотом своєї держави?!
 — Не думаю, що йдеться про якесь переключення. Я вважаю, що кожен виконавець має бути популярним cпіваком і патріотом. Зрештою, перефразовуючи слова класика, скажу так: відомим співаком ти можеш і не бути, а патріотом зобов’язаний стати...
Я дуже радий, що Бог дає мені можливість виконувати Гімн України. Завдяки цьому здійснюю вплив на весь наш народ. Відчуваю, як усе більше пересічних громадян наспівує зі мною мелодію «Ще не вмерла Україна». А це значить, що зростає їхня повага до країни.
 
— У Лондоні ви були на прийомі у королеви Британії. Розкажіть про деталі зустрічі з нею. Чи розмовляли ви з королевою?
— На тому прийомі у неї було майже дві тисячі чоловік. Можете собі уявити, яка то величезна «колекція» VIP-персон?! Щирим захопленням світились їхні обличчя. Церемонія була спокійна і дисциплінована. Я скоріше відчув, ніж зрозумів, що в житті все-таки існує зв’язок між тими, хто не знає одне одного...
Мені пощастило опинитися серед двадцяти чоловік, кожен з яких звернувся до королеви зі словами «Nice to meet you!» (приємно познайомитися — авт.). Зізнаюся, жодна королева доти не затримувала на мені свого погляду — ані надовго, ані на мить.

— Вам доводилося чим-небудь жертвувати заради успішної кар’єри?
— Лише своїм особистим часом і тим часом, який я повинен був присвячувати своїм дітям.

«З Ані Лорак я цілувався»

У павільйонах кіностудії імені Олександра Довженка недавно тривала робота над створенням кліпу «100 кisses» («100 поцілунків»). Олександр Пономарьов знімався з Ані Лорак. Він — у шортах і капітанському кітелі, вона — у коротенькому сарафанчику, в легких босоніжках.
Декорації витримані в стилі Америки 60-х років: квартира закоханих зі справжніми платівками відомих у ті роки співаків, раритетним програвачем, телевізором та старими книжками.
 — Пане Олександре, перші відгуки про кліп не забарилися: кажуть, що з Ані Лорак ви взагалі не цілувалися... Цього ніяк не можна зрозуміти — мати поруч таку гарну жінку і не скористатися нагодою?
— Ми все-таки поцілувалися. Уважно дивіться кліп — там такий момент є.

— Ані Лорак посіла гідне місце у вашому кліпі. А ваше серце відкрите для неї?
— Нехай це залишиться між нами...

— У житті ви частіше керуєтеся розумом чи почуттями?
— Напевно, почуттями.

— Ви здатні на божевільні вчинки, наприклад, заради кохання?
— Думаю, що так. Сміливості мені вистачить.

— Від однієї з ваших фанаток почув: «Гарна пісня + любов — це Сашко Пономарьов». Як вам така формула?!
— Прямо в «десятку» влучили! Бо тої «любові» буде ще більше. Готується випуск мого україномовного альбому «Я люблю тільки тебе».

— Зізнайтеся: яка жінка може стати вашою половинкою?
— Навряд чи мене можна вразити візуально... Щоб зацікавитися жінкою, мені необхідно спершу з нею поспілкуватися. Перш за все вона має бути дуже розумною...

— Назвіть три речі, які є найголовнішими у вашому житті.
— Мої діти, музика і третя річ, яка, я маю надію, з’явиться в моєму житті через якийсь час, це — сім’я, справжня сім’я...

— Класична і естрадна музика... Як у вашій душі уживається одне з іншим?
— Я не розділяю музику на класичну та естрадну. Хоча б через те, що класична музика може бути й естрадною. Класика в естраді — це та музика, яка звучить на естраді дуже давно і досі є популярною. Наприклад, «Besame mucho».
Ділити музику можна на академічну й естрадну. Я взагалі не розумію, чому одна з іншою мають не уживатися в одній особі виконавця. Коли я навчався у консерваторії, мій викладач також казав, що неможливо одному співаку виконувати й академічну музику, й естрадну, що це несумісні речі.
Здається, я вже довів, що можу виконувати й те, й інше. Мені більше подобається співати академічні твори. Очевидно, це пов’язано з тим, що в естрадній музиці я використовую свій голос відсотків на 30-40, в академічній — на 80-90. Моя улюблена — арія Ленського «Куда, куда вы удалились?» із «Евгения Онегина».

«Бажання стати міським головою Хмельницького починає народжуватися...»

...А у київському ресторані ми ледве не «заворогували» з Олександром, коли побачили, як він з діловим спокоєм курить кальян. Ніде правди діти: трохи «приревнували» його до трубки з водою, в якій дим відфільтровується від різних шкідливих речовин.

— Як ви даєте собі раду, коли нестерпно на душі?
— Співаю пісні і пишу їх. Інколи, якщо хтось сильно мене розізлить, можу постукати «грушу» — вона висить на моїй дачі. Я ж професійно займався боксом до п’ятнадцяти років — аж поки не відчув, що почав псуватися зір.

— Ви вмієте тримати удар?
— Думаю, що вмію. Все залежить від того, хто і як влучить. Сьогодні навряд чи можна знайти людину, яка витримає будь-який удар. Є люди більш твердоголові, є менш твердоголові. Я наче був колись твердоголовим (сміється). Який я тепер? Не знаю! Давно мене не били.

— Тепер вам доводиться «використовувати» свої кулаки?
— Я причетний до кількох історій, пов’язаних з шоу-бізнесом та кулаками... Траплялися люди, які буквально сідали на голову і вели себе некоректно. Тому доводилося ставити їх на місце.

— Як ви ставитеся до успіху — він вас розслаблює чи стимулює?
— А я взагалі не звертаю уваги на це! Можу лише поспівчувати тим, хто переймається подібним...

— Яким ви себе уявляєте у 2016 році?
— Думаю, що я буду продовжувати співати, писати музику. Можливо, займуся більш активними видами діяльності, пов’язаними з моєю країною. Зокрема, з політикою.

— Ви народилися і виросли у Хмельницькому. Стати мером цього міста вам не хочеться?
— Повинен щиро сказати, що у мене не виникало такого бажання, коли мером був мій близький друг (його люди обирали на цю посаду чотири рази поспіль). На жаль, він загинув в автокатастрофі разом із дружиною. І те, що відбувається тепер у моєму рідному місті, — зовсім не те, що у ньому має відбуватися. Тому зараз цілком інша ситуація, і я інколи ловлю себе на думці, що бажання стати міським головою починає народжуватися...
Розумію, що, мабуть, не зміг би працювати на цій посаді, тому що вона вимагатиме великої самопожертви. А в мене інше покликання — творити світ пісні. Так що не все так просто...
 
— Що для вас значить Західна Україна?

— Вона дає мені відчуття рідного дому... В Західній Україні не знайдете жодного міста, де б я не був.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: