CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 17
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 17
???????
CITY MIX
Танго — це танець життя
Славомір Мрожек. «Танго».
У театр прийшла сороканіжка
«Ляльки шоу-25»
Перший спектакль Єжи Новак зіграв у Богородчанах
Єжи Новак побував на Івано-Франківщині
CITY PEOPLE
Кузьма «Скрябін»:«Я стрижуся, коли в мене депресія...»
Кузьма в гостях у CITY LiFE
???? ??????
Василь Вірастюк: «Шварценегер поки не знає української мови»
Василь Вірастюк в гостях у CITY LiFE
CITY PEOPLE
Чотириста «похресників» родини Мороз
«Інтерсоно»
CITY SOCIETY
Вічна лучанка Олена Абаза
В гостях у CITY LiFE Олена Абаза
CITY SOCIETY
Ірена Карпа: «Продюсер мені гомілку покоцав, а я йому щелепу вибила»
В гостях у CITY LiFE Ірена Карпа
Екстремальний «Нівроку»
XII фестиваль молодіжного мистецтва «Нівроку» відбувся у Тернополі
CITY SOCIETY
Таємниці Личаківського кладовища
Розкриває CITY LiFE
CITY HISTORY
Древнє Рівне — язичницький мегаполіс?
Досліджує CITY LiFE
Трипільці жили біля сучасного Луцька
Досліджує CITY LiFE
CITY SHOPING
Кавовий бум на віденський кшталт-2
Все про каву!
CITY FAMILY
Злата Прага
Детально про Прагу...
CITY ART
Кременець — ворота раю
Фотовиставка присвячена славетному місту...
CITY ART
Шарм ретрографіки
«Руська, 12»
Гардероб її величності Історії
Франциск І мав 13 600 золотих ґудзиків
Музей — у подарунок!
...модерної скульптури Михайла Дзиндри...
???? ??? CITY
???????:
N10(17) Грудень 2005     ???? ??????: Богатирський виклик "Термінатору"
??? ? ???????
CITY ART
Шарм ретрографіки

Власники галереї свідомо зупинилися саме на цих двох кімнатках у стародавній кам’яниці — пам’ятці архітектури. Адже тут усе — стіни, складені кілька сотень років тому, залишки рідних білокам’яних порталів дверей, відкоси вікон, які, можливо, ховають десь на споді десятків шарів тиньку первинні орнаменти, балки стелі, профіль сходів — створює настільки привабливу мистецьку ауру, що її шарм вихлюпується за поріг, як вода з переповненого акваріуму. Саме цей простір продиктував решту інтер’єру: кам’яне замощення підлоги, нерівність тиньку з відкритими фрагментами автентичної кладки, простий дизайн шаф, розпис столярки а-ля ретро, стародавні меблі... Саме він не дозволяє жодних похибок і в доборі експонатів: щира правдивість приміщення вимагає відповідних якостей і від експонованих тут творів мистецтва.

У планах галереї — створення мистецького салону на кшталт довоєнних, коли львівська інтелігенція гуртувалася навколо яскравих особистостей. Тому, окрім пропозиції хорошого смаку арт-сувенірів і доброго сучасного живопису, галерея «Руська, 12» організовує камерні мистецькі виставки. Першою з них було малярство відомої львівської художниці Алли Гончарук. Тепер тут можна побачити рафіновану добірку львівської графіки, яку хочеться особливо вітати, адже, на жаль, її сьогодні значно частіше можна побачити на закордонних, ніж на львівських виставках. Нічого дивного у цьому немає: львівська графіка сьогодні не просто термін для ідентифікації регіональної мистецької школи. Це — поважний світовий бренд. За його плечима — кілька десятків імен, чия творчість сформувала кістяк інтелектуального мистецтва України ХХ століття.

Виколисана в традиції класичного європейського офорту, помноженій на авангардні пошуки першої половини ХХ століття, львівська графіка, після Другої світової опинившись у силовому полі системи радянського абсурду, стала оазою для інтелектуалів, українських дисидентів від мистецтва, представників андеграунду, неформалів і космополітів — тобто всіх, хто не хотів під одну ковдру з соцреалізмом. Львівська графіка 1970-1980-х — це окремий герметичний світ, у межах якого діяла система світових мистецьких цінностей. Комунікативним механізмом між «малим світом» львівської графіки і «великим світом» за кордонами соцтабору стала… радянська пошта. Запакований у звичайний конверт і обклеєний необхідною кількістю марок, таврований мистецтвом папір зі Львова вільно діставався крізь залізну завісу і до суворо заборонених берегів Америки, і до загублених за обрієм радянської географії, практично нематеріальних островів Японії... А в зворотньому напрямку до Львова надходили каталоги престижних світових виставок та конкурсів з повідомленнями про відзнаки, нагороди та призові місця для львівських митців.

Хоч як дивно, зняття «залізної завіси» не змінило статус-кво. Львівські графіки так само продовжують запаковувати свої твори у конверти і розсилати по цілому світу. А в рідному Львові графіка продовжує перебувати навіть не на других, а десь на третіх ролях після живопису і декоративно-ужиткових жанрів, які мають добрий попит у власників євроінтер’єрів. Тоді як вишуканий світ графіки може подарувати можливість безкінечного інтелектуального блукання в лабіринтах безкінечного універсального тексту, базою даних до якого є весь арсенал світової культури і філософії, плюс енциклопедичну метафоричність вислову і технічну віртуозність виконання — все для вузького кола поціновувачів.

Виставка графіки — саме для них. До того ж її куратор Ганна Сидоренко проявила чудеса еквілібристики, зібравши і вмістивши в одну досить невеликих розмірів залу стільки відомих імен, що з цієї експозиції можна зробити міні-енциклопедію львівської графіки. Адже на виставці можна побачити твори і легендарного Олександра Аксініна, і решти «гуру» і «метрів» львівської графіки: Ірини Соболевої-Гінзбург, Гери Левицької, Теніса Вінта, Івана Остафійчука, Олега Денисенка, Романа Романишина, Богдана Пікулицького, Михайла Красника, Сергія Міхновського, Сергія Іванова, Галини Жигульської, Ігоря Подольчака, Надії Пономаренко.

Родзинкою виставки стали нові роботи відомого львівського графіка Юрія Чаришнікова, який уже довгий час живе і працює у США. Його творчість, попри те, що набула кольору, відозмінилася не надто. Це все одно складнопідрядний, міцно збудований на рівні малюнка і добре прорахований на рівні інтелекту постмодерний колаж.
Те, що головний герой — «совковий» інтелігент, загнаний системою у глибини фізіології власної оболонки, розширив свій історичний і географічний набір цитат разом із автором, не вплинуло на стрижневі теми, які цікавлять Юрія Чаришнікова впродовж цілої його творчості: «маленький» чоловік у «великому» світі, сенс життя і смерті, визначеність свого «Я» відносно релігії. Його тепер великоформатні аркуші все одно скидаються на розкадровку єдиного і безкінечного фільму, який фіксує процес створення Юрієм Чаришніковим авторської версії креслень механізму життя.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
  Гардероб її величності Історії
  Музей — у подарунок!
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: