CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 17
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 17
???????
CITY MIX
Танго — це танець життя
Славомір Мрожек. «Танго».
У театр прийшла сороканіжка
«Ляльки шоу-25»
Перший спектакль Єжи Новак зіграв у Богородчанах
Єжи Новак побував на Івано-Франківщині
CITY PEOPLE
Кузьма «Скрябін»:«Я стрижуся, коли в мене депресія...»
Кузьма в гостях у CITY LiFE
???? ??????
Василь Вірастюк: «Шварценегер поки не знає української мови»
Василь Вірастюк в гостях у CITY LiFE
CITY PEOPLE
Чотириста «похресників» родини Мороз
«Інтерсоно»
CITY SOCIETY
Вічна лучанка Олена Абаза
В гостях у CITY LiFE Олена Абаза
CITY SOCIETY
Ірена Карпа: «Продюсер мені гомілку покоцав, а я йому щелепу вибила»
В гостях у CITY LiFE Ірена Карпа
Екстремальний «Нівроку»
XII фестиваль молодіжного мистецтва «Нівроку» відбувся у Тернополі
CITY SOCIETY
Таємниці Личаківського кладовища
Розкриває CITY LiFE
CITY HISTORY
Древнє Рівне — язичницький мегаполіс?
Досліджує CITY LiFE
Трипільці жили біля сучасного Луцька
Досліджує CITY LiFE
CITY SHOPING
Кавовий бум на віденський кшталт-2
Все про каву!
CITY FAMILY
Злата Прага
Детально про Прагу...
CITY ART
Кременець — ворота раю
Фотовиставка присвячена славетному місту...
CITY ART
Шарм ретрографіки
«Руська, 12»
Гардероб її величності Історії
Франциск І мав 13 600 золотих ґудзиків
Музей — у подарунок!
...модерної скульптури Михайла Дзиндри...
???? ??? CITY
???????:
N10(17) Грудень 2005     ???? ??????: Богатирський виклик "Термінатору"
??? ? ???????
CITY PEOPLE
Чотириста «похресників» родини Мороз

Запліднення in vitro — справа сімейна

Львівський медичний центр репродуктології «Інтерсоно» є першим на західноукраїнських теренах медичним центром (і наразі єдиним), який займається високими репродуктивними технологіями. І серед них — запліднення in vitro (зачаття поза організмом мами, по-народному — «зачаття в пробірці»).

До того ж — що не менш важливо — він перший серед подібних медичних установ України отримав сертифікат, який свідчить: якість при наданні тут медичних послуг відповідає європейським стандартам (ще одним підтвердженням цього є те, що сюди по допомогу приїжджають пари не тільки з України, а й із Польщі, Італії, Іспанії, Німеччини, інших держав). І ще — це перша сертифікована медична установа в Західній Україні, яка, крім усього іншого, є ще й володарем звання «Галицький лицар».

Однак самобутність центру ще й в іншому: він — справа сімейна, його створила і веде сповнена ентузіазму та прагнення до постійного вдосконалення себе й інших непересічна львівська родина. Я запросила до розмови представника цієї дивовижної сім’ї, медичного директора «Інтерсоно», доцента Львівського медичного університету імені Данила Галицького Тетяну Мороз, аби вона припідняла завісу над часом і розповіла, як усе починалось...

...Якби Тетяна не стала лікарем, вона, напевно, була б музикантом. Принаймні, у дитинстві мріяла не про кар’єру кінодіви чи славу естрадної виконавиці, як більшість дівчаток, а про те, як виходитиме на сцену, сідатиме за фортепіано і видобуватиме з інструменту проникливі звуки, що полонитимуть переповнені глядацькі зали. Підсилювали віру навчання в музичній школі й — головне — перемога у республіканському музичному конкурсі, де журі присудило Тетяні друге місце. Однак дорослішання принесло і зміну пріоритетів. Усвідомлюючи, наскільки необхідний людям фах її матері (а Дарія Степанівна Кайструкова усе життя пропрацювала лікарем-онкогінекологом, відомим на всю Україну, до якої донині лікарі не лише Львівщини, а й інших областей держави скеровують своїх пацієнтів для уточнення діагнозів), Тетяна вирішила: піде в медицину.

Закінчена із золотою медаллю школа, а згодом із червоним дипломом тоді ще Львівський медичний інститут уможливили її роботу в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології (нині Інститут спадкової патології) у Львові, де вона незмінно працювала упродовж чотирнадцяти років. За цей час захистила дисертацію та отримала вчене звання старшого наукового співробітника (що прирівнюється до звання доцента в академічному вузі), стала заввідділенням клінічної генетики і, що головне, максимально захопилася ультразвуковою діагностикою, якою її інститут почав займатися одним із перших у Львові і з якої й почався її шлях до власної справи.
Як вважає сама, причина такого захоплення ультразвуком, напевно, у тому, що все своє життя любила дуже конкретні речі: конкретне лікування, конкретний колір, конкретну їжу. Завжди вважала, що краще лікуватися хімічними препаратами — себто ліками, а не біологічними добавками, як зараз модно, з’їсти страву, а не перебиватися бутербродами тощо. А ультразвук — річ і справді дуже конкретна. Адже обстежуючи будь-який орган, хороший фахівець одразу бачить, хворий цей орган чи здоровий. І від змін в аналізах це не залежить.

Цікаво, що перша наукова робота Тетяни Мороз в інституті стосувалася патанатомії. Входячи до наукового гуртка патанатомів, вона мала можливість «заглядати» в організми мертвих людей. Однак живі її вабили більше. Хоча знову ж таки здобутий досвід не минув марно. Та й аби вміти розрізнити патологію, треба було обстежити велику кількість здорових людей, щоб знати — саме так має виглядати здоровий орган. Масові скринінги у школах, коли підряд оглядали від тисячі до двох тисяч учнів, стали тією практикою, значення якої стало неоціненним надалі. Але головним було інше: Тетяна Мороз ішла на роботу з радістю, адже знала: займатиметься не просто працею — тим, що насправді страшенно любить.

Сьогодні вона стверджує, що якби не її чоловік Сергій Васильович, хтозна, чи зважилася б на те, щоб у 1992 році на базі дитячої лікарні відкрити перший приватний кабінет ультразвукової діагностики у Львові. Часи були тоді непрості. Про приватну медицину ніхто й не думав. Однак чоловік сказав: «Ти ж це любиш — робимо».


Лікували етапним методом

Перший ультразвуковий апарат діставали в Прибалтиці. Коштував він астрономічно дорого, тому на цю покупку пішли не лише всі їхні гроші, а й гроші їхніх батьків, які теж підтримали це починання. У перші дні на прийомах, які тривали щодня від четвертої до восьмої вечора (оскільки до обіду Тетяна Мороз працювала в інституті), бували одна-дві людини. Коли приходило п’ятеро, то це було свято.

Однак Сергій Мороз підтримував дружину: «Якщо вже почали, то не зупиняймось!» Дуже поволі, але упевнено кабінет здобував авторитет як серед фахівців, так і в ширших колах: лікарі почали направляти сюди своїх хворих, пацієнти — приводити знайомих. На горизонті засяяв успіх. З’явилася можливість замінити прибалтійський ультразвуковий апарат на більш досконалий японський, куплений у Варшаві.

— Саме працюючи в цьому кабінеті, я зауважила, що найбільше жінок до нас зверталося з приводу безпліддя, причому безпліддя довготривалого, — розповіла Тетяна Мороз. — Люди лікувалися роками, а проблему вирішити були не в змозі. Якось — а був це початок 1998 року — до мене на прийом прийшла жінка, яка носила двійню. На моє запитання, чи вагітність її самостійна, вона сказала, що ні — запліднення штучне. І додала: провели їй його у київській спеціалізованій клініці «Ісіда». Відтоді думка про те, що і Львову таку клініку було б варто мати, мене не покидала. Врешті, ми з чоловіком зібралися і поїхали в Київ. Якби тодішній директор «Ісіди» Віктор Веселовський нас відштовхнув, хтозна, як би усе повернулось. Але він зустрів нас дуже привітно. І коли поцікавилися, чи можна працювати етапним методом, щоб попередньо готувати пацієнтів у Львові, а на саму процедуру присилати до Києва, він не заперечив, хоча й зауважив: усе це надзвичайно складно. «Ви побачите, — сказав Сергій йому про мене, — це настільки напориста людина, що коли вона щось вирішила, то обов’язково це зробить».

За якийсь час — якраз на День медика — Віктор Веселовський уже сам телефонував до Львова: «Ну, що, коли приїдете на науку?» За місяць Тетяна Мороз уже вчилася в «Ісіді», а в листопаді взяла у Львові перше подружжя на етапне лікування. Як каже сьогодні, велику роль для віри у власні сили зіграло те, що перша ведена нею пара завагітніла з першої ж спроби. Перша «інтерсонівська» дитина, хлопчик, до речі, скоро відсвяткує семиріччя.
Такий багатообіцяючий початок підвів до думки: одного кабінету та апарату навіть для етапного лікування насправді замало, треба подумати про розростання. І найперше, що потрібно було зробити, — підшукати місце, де в майбутньому постане якщо не клініка, то, бодай, кілька спеціалізованих кабінетів. Почали шукати. Однак кожен варіант, про який ці ентузіасти інформували, згідно з законом, Фонд держмайна, від них тут же «втікав» — натомість уже за неповний місяць у цих місцях відкривалися бари, магазини тощо. Та подружжя не втрачало надії.


Процедури від «А» до «Я»

Сьогодні вони щасливі, що складалося саме так, а не інакше. Адже, врешті-решт, приміщення було знайдене. І не напівпідвальне чи цокольне, як раніше, а таке, де колись містилася медична установа, а це було дуже важливо.

За якийсь час завдяки державній позиці воно стало їхнім. Після серйозного європейського ремонту 1 травня 2000 року «Інтерсоно» відчинило двері для своїх пацієнтів. Відтепер зникла потреба шукати допомогу у столиці — центр «Інтерсоно» проводить усі необхідні процедури від «А» до «Я» у Львові, хоча за свою спеціалізацію обрав не тільки метод запліднення жінок поза материнським організмом.

Поява центру стала тією подією, на яку багато сімей і справді дуже чекали. Адже статистика свідчить: у нашій державі на безпліддя страждає від 10 до 20 відсотків усіх подружніх пар. Та й за світовою статистикою, кожна п’ята пара безплідна. Усе такі ж невблаганні цифри твердять: нині у методі запліднення in vitro щороку шукають порятунку близько 700 тисяч сімей світу. Причому щороку на світ з’являється близько 30 тисяч зачатих у такий спосіб дітей. Лише в одній Великобританії, починаючи з 1997 року, кожна 80-та народжена дитина зачата саме таким методом.
2002-й став роком, коли завдяки штучному заплідненню народилося мільйонне таке немовля. Лише від 2001 року завдяки «Інтерсоно» на світ з’явилося майже чотириста немовлят, серед яких значна частина зачатих «у пробірці». А це, погодьтеся, і справді багато.

— Я тричі особливо хвалила свою сім’ю і себе за досягнення у нашій сімейній справі, — каже Тетяна Мороз. — Уперше, коли спромоглися відкрити ультразвуковий кабінет, вдруге, коли створили клініку, а втретє, коли отримали довіру і визнання у медиків та наших клієнтів. Бо коли заходжу в «Інтерсоно» і бачу, що сидить багато людей, що вони привітні, що їм у нас подобається, то це також успіх. Коли досягаємо результату, і не тільки вагітності, а коли бачимо дитинку, яка народилася з нашою допомогою, це успіх подвійний. Успіхом є і те, що у нас працюють молоді енергійні люди, котрі, як і ми, дуже люблять свою роботу, постійно розвиваються, а не стоять на місці. Колись нас питали, чому в нашій клініці немає відомих прізвищ гінекологів, які звучать у Львові. То відповідь насправді дуже проста: нові технології вимагають молодих голів, людей, які досконало знають комп’ютер, ультразвук, англійську мову, що для старшого покоління — серйозна проблема. Тому завжди відповідаємо: ми не беремо відомі імена, ми їх створюємо.

Словом «я» Тетяна Мороз послуговується рідко. Та це й не дивно. Адже центр таким, яким є сьогодні, став передусім завдяки усій родині. Взявши курс на те, аби апаратура у клініці була найновіша та якнайкраща, Тетяна Мороз як її медичний директор також не випускає зі свого поля зору все нове, що робиться у сфері високих репродуктивних технологій у світі. (Не встигла влітку цього року почути на конгресі репродуктологів та ембріологів людини у Копенгагені про кріоконсервацію (заморожування) яйцеклітини (чого в Україні дотепер не робили — вміли заморожувати лише ембріони), як уже сьогодні цю технологію використовують і в «Інтерсоно». А це, до речі, дуже важливо, оскільки у перспективі дає шанс стати мамою навіть жінкам, вимушеним пройти хіміотерапію, після чого жіночі яєчники уже, на жаль, не працюють.) Сергій Мороз як президент центру взяв на себе вирішення усіх бюрократичних і організаційних питань. Єдина донька — батьківська гордість, душа і активний ініціатор та двигун багатьох починань — Олена Мороз, яка є економічним директором медичного центру, не лише веде усі його економічні справи, а й організовує усе так, щоб «Інтерсоно» не зупинялося на досягнутому. Її чоловік Ігор Палига завідує у центрі клінічним відділенням, є надзвичайно талановитим ультразвуковиком і першим у західноукраїнському регіоні, хто почав проводити пункції фолікулів, перенесення ембріонів тощо. Проводить прийоми у клініці і мама Тетяни Сергіївни Дарія Кайструкова: для справжніх професіоналів вік — не перепона. А є ж іще батько, від якого ця завжди усміхнена жінка взяла непереборний оптимізм і який морально підтримує родину вдома. І головне: є найбільше щастя і найбільша втіха всієї сім’ї — маленька донька, внучка і правнучка Даруся, яка колись теж, усі сподіваються, долучиться до цієї суспільно значимої справи.

— Зараз завершую підручник (такий собі аналог докторської дисертації) про яєчник як один із найважливіших репродуктивних органів жінки. Ця книга буде першою в Україні, де сказано все, що можна про цей орган дослідити та розповісти. А в клініці починаємо працювати над максимальним удосконаленням передімплантаційної діагностики, яка здатна допомогти попередити народження невиліковно хворого потомства... Колись дала собі слово: завжди працюватиму на те, аби діти народжувалися... Сьогодні це кредо для моєї сім’ї — визначальне.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: