CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 16
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 16
???????
CITY PEOPLE
Стрес, який називається «Басков»
CITY PEOPLE
Микола Басков:«Хочу стати міністром культури»
Микола Басков в гостях у CITY LiFE
CITY MIX
Під музику Вівальді...
Міжнародний фестиваль давньої музики знову у Львові
Від Сібеліуса до наших днів
«Музика Фінляндії та України: від Сібеліуса до наших днів».
До Степана Гіги — по уроки вокалу
Степан Гіга в Тернопільському Інституті мистецтв
CITY PEOPLE
Іван Вакарчук: «Університет — це вільнодумство»
Іван Вакарчук в гостях у CITY LiFE
CITY SOCIETY
Каша Сальцова: «З будь-якою зовнішністю можна почуватися на мільйон доларів»
Каша Сальцова в гостях у CITY LiFE
???? ??????
Чолом тобі, Лучеську!
Луцьку 920!!!
Найдавніша панорама старого міста
Історія Луцька...
Метаморфози вулиці Лесі Українки
Майже сто років вона була головною у Луцьку
CITY SHOPPING
Віраж Караванської
Оксана Караванська провела показ у Львові
Літо зустрінемо в хусточках і чоботах
Наступної весни мода стане зовсім українською
CITY FAMILY
Наталія Валевська: «З майбутнім чоловікомя знайомилася тричі!»
Наталія Валевська в гостях у CITY LiFE
CITY FAMILY
Короноване серце Польщі
Краків - Колиска польських королів
CITY ART
Тернопільські театральні вечори
VI Всеукраїнський фестиваль знову у Тернополі
«Victoria» ангела української бандури
Оксана Герасименко презентувала симфонічну поему «Victoria»
CITY ART
Пісенний тріумф Ірини Ярини у Голлівуді
Українці покоряють Голівуд...
???? ??? CITY
???????:
N9(16) Листопад 2005     ???? ??????: Луцьку 920!
??? ? ???????
???? ??????
Метаморфози вулиці Лесі Українки

Можна сказати, що цю вулицю «започаткувала» господарська дорога з міста до Пречистенського монастиря на Святій горі. Коли на початку ХV століття міська забудова виплеснулась за межі острова на територію за Глушцем, вулиця почала «обростати» будинками. Заселення всієї території призвело до того, що тупикову господарську дорогу продовжили на північ і схід. Колишня Пречистенська вулиця по черзі носила назви доріг, що вели в різні населені пункти. Спочатку вона називалась Олицькою, а вже у кінці ХVІІІ століття її перейменували на Дубнівську.
Після розширення Луцька на північ до Сапалаївки, правої притоки Стиру, і на схід на територію двох приміських сіл Волична над Глушцем і Волична (Вузька) Прилуцька територія за Глушцем опинилася в центрі міської забудови. Саме тут починає формуватись Середмістя. Колишня зовнішня вулиця стає головною і найбільш впорядкованою. Це пов’язано з прокладанням через Луцьк стратегічного шосе сполученням Київ — Брест. Вулицю вимостили бруківкою, і вона дістала відповідну назву — Шосова.
Щоправда, ця вулиця дещо змінила свою трасу. Вона не пішла, як її попередниця, до Братського мосту в Старе місто, а повернула на захід до Красненського, «прихопивши» таким чином початок Ковельської вулиці. А вже від повороту відійшла на схід нова Глушецька набережна. Від цього перехрестя до Старого міста веде невеличка вуличка з оригінальною назвою Братський міст — тепер однойменний майдан.
Набагато частіше, ніж назви, вулиця змінювала свій вигляд, своє архітектурне обличчя. Особливо яскраво це стало помітно у ХІХ столітті. Після пожеж переважно дерев’яної забудови вулиця не завжди точно відтворювала свій вигляд. Вона не поспішала звільнятися від звичних дерев’яних шат — перевага надавалася спорудженню комбінованих будинків. Уже з початку ХІХ століття, крім цегляних, на Шосовій з’являються, особливо на схилах, споруди, низ у яких був цегляним, а другий поверх зводився з дерева. Нерідко дерев’яні стіни будинків обкладали цеглою або ж у них мурували кути і гарно декорували їх. Деякі з таких будинків досі збереглися.
І все ж роль головної вулиці міста змусила Шосову визначитись. І вже у кінці ХІХ століття над нею ніби пронісся вихор перебудови: за 20-35 років вулиця майже повністю змінила свої шати. Її окрасою стали два триповерхові будинки на перехресті, зведені представниками найбагатшого на той час луцького родинного клану домовласників — Кронштейнів. Суворістю рис італійського Відродження відзначався будинок із західного боку перехрестя. Зі східного ж боку Шосової виріс будинок, який мав риси одного з видів російського історичного стилю — так званої «ропетовщини» (термін походить від прізвища архітектора П. Роппета — палкого прихильника пишного декорування нетинькованих будинків цегляною орнаментикою). Як відомо, будинок Кронштейнів був зведений з цегли двох відтінків — жовтого і червоного.
Саме ці, такі різні споруди стали ніби символічними воротами Середмістя, визначали напрямок забудови всієї вулиці. Це призвело до стильового різномаїття її архітектурних шат. Еклектичні, модерні або ж сецесійні, стримані в кольоровому вирішенні споруди чергуються з яскравими дво- чи навіть триколірними витворами цегляного стилю.
Однак те, що різні за стилем будинки зводились в одну епоху і значною мірою з оглядкою на сусіда, не могло не сприяти виникненню деяких спільних рис, особливо в широкому використанні модної тоді металопластики, — кованих решіток для вікон, балконів, перил чи дашків над входами. Тому вигляд вулиці сприймався як своєрідний ансамбль із припасованих різних частин. Немало цьому сприяло і впорядкування вулиці, особливо трирядкове розміщення квітів на вікнах і балконах у кольорах російського прапора. Це особливо увійшло в звичай, коли на честь 300-річчя дому Романових на російському престолі міська Дума присвоїла вулиці ім’я імператора Миколи ІІ.
Споруди на ній були переважно комерційні: другий чи третій поверхи відводились під житло чи офіси, а на першому розташовувалися різні магазинчики. Траплялись і спеціалізовані зали, як, скажімо, у магазині Варковецького — для торгівлі гастрономічними товарами з великим акваріумом у центрі — чи торгових рядах Кронштейнів.
Окрім торгових закладів, на вулиці розташовувалися найпрестижніші готелі міста «Версаль», «Брістоль», «Європейський», «Волинський» (у деяких із них виступали артисти з оркестром), знамените кафе «Турецька кава» з відповідною обслугою чи не менш престижна чайна «Під шафраном» Луцького товариства тверезості. Тут не тільки пригощали різними видами чаю, а ще й демонстрували живі картини.
А неподалік, майже поруч із будинками Кронштейнів, було влаштовано перший у місті біоскоп (по суті, демонстрація кінофільму) та перші два електротеатри: більш демократичний «Модерн» і простіший «Ренесанс». Напроти них, через вулицю, в 1870-х роках було влаштовано перший у місті публічний сад з естрадою для виступів полкових оркестрів та літнім театром.
Головна вулиця поступово ніби витягувала зі Старівки деякі загальноміські установи. Цей процес пішов швидше, коли в один із будинків Кронштейнів «перейшла» міська пошта. Напроти пошти було поставлено спеціальний обеліск, від якого вимірювалися відстані до інших міст. Поряд ще були влаштовані і перший у місті кіоск для продажу газет, і перша афішна тумба.
Вулиця, особливо її південна частина, стала настільки багатолюдною, що постало питання про її об’їзд по бокових Нижньобрудній та Шпитальній (тепер частина вулиці Богдана Хмельницького) та перетворення Шосової на пішохідну. Однак цей задум як естафета поколінь був здійснений уже в 60-х роках ХХ століття.
Побувши головною чи не ціле століття, вулиця передала цю роль у 50-х роках іншій — вулиці 17 вересня (згодом Леніна, тепер проспект Волі), а собі вибрала роль гамірної торгово-пішохідної артерії, що з’єднує центр міста з історико-культурним заповідником «Старе місто». Для цього вулиця чітко обмежила свої розміри від майдану Театрального до майдану Братський міст. Скупчення людей перемістилось на її середину і північну частину.
Вулицю тепер прикрашають новобудови... Нижні поверхи будинків «обростають» різними, часом недоречними прибудовами. Вулиця на наших очах змінює своє обличчя, перетворюючись на своєрідний торговий пасаж.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
  Чолом тобі, Лучеську!
  Найдавніша панорама старого міста
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: