CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 15
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 15
???????
CITY MIX
У готів — «Чорна ліра»
«Чорна ліра» у Збаразькому замку
Гуцули показали себе на весь світ
у Радехові...
Ностальгія за Флінтою
«Я хочу говорити правду, котрої я не знаю, але яку я шукаю!»
CITY PEOPLE
Таїсія Повалій: «Моя дружба з Басковим не випадкова...»
Таїсія Повалій в гостях у CITY LiFE
???? ??????
Капітан і його Надія
Анатолій Тимощук в гостях у CITY LiFE
CITY SOCIETY
Січа у замку Любарта
Луцьку — 920 років!
CITY SOCIETY
Олег Бойко:«НЕ ХОЧУ БУТИ КВАРТИРАНТОМ»
CITY HISTORY
Кам’янець — Бог це зробив...
«Хто так міцно укріпив неприступний Кам’янець?»
CITY HISTORY - МУЗЕЙ
Палац Бандінеллі
Вулицями Львова...
CITY HISTORY - СТАВ
Зі «Сльозами Гронського»
Тернополю 465!
CITY SHOPPING
Тепер — диктатура зими
CITY FAMILY
Форос
"...Моя сімейна історія..."
CITY FAMILY
Найоманливіша любов
Материнська!
CITY FAMILY
Ассія Ахат:«Заради дітей чи родини можу відмовитися від концертів»
Асія в гостях у CITY LiFE
CITY ART - АКТОР
Сергій Романюк:«Людина прийшла у цей світ задля того, щоб здивувати когось і себе»
Сергій Романюк в гостях у CITY LiFE
CITY ART
Світовий авангард: український ракурс
«Український авангард» у світі
CITY ART - СПІВАК
Віталій Козловський: «На свій день народження у подарунок я замовив кухонний набір…»
«...артисту корисно відчувати не лише радість, а й... гіркий біль...»
CITY LIBRARY
Роман Іваничук:«Література повинна звучати, як великодній дзвін, а не тхнути вбиральнею»
???? ??? CITY
???????:
N8(15) Жовтень 2005     ???? ??????: КАПІТАН ТА ЙОГО НАДІЯ
??? ? ???????
CITY HISTORY - МУЗЕЙ
Палац Бандінеллі

Роберто Бандінеллі був онуком відомого італійського скульптора Бартоломео Бандінеллі, котрий усе життя мріяв перевершити свого суперника в мистецтві — Мікеланджело. Тож коли Мікеланджело поставив при вході до Палаццо Веккьо на площі Синьйорії у Флоренції свого славнозвісного «Давида», Бандінеллі поставив поряд майже таких самих заввишки (понад чотири метри) «Геркулеса і Кракуса». І якщо за життя йому не вдалося досягти рівня слави свого великого суперника, то принаймні нині має сатисфакцію: неодноразово покалічений вандалами і серйозно пошкоджений часом оригінал «Давида» Мікеланджело вже давно перебрався до музею, натомість поряд із його копією під небом Флоренції дотепер стоїть оригінальна скульптурна група Бартоломео Бандінеллі «Геркулес і Кракус».

Онук скульптора Роберто, за львівськими оповідками, був неабияким розбишакою. Після якоїсь чергової бійки чи дуелі мусив утікати подалі, аж до Львова. Тут він вирішив зайнятися вигідним на той час у Західній Європі бізнесом — поштовим. 1629 року він удосконалив львівську пошту — ПЕРШУ У СХІДНІЙ ЄВРОПІ (!), організовану італійцем Доменіко Монтелуппі. У будинку на площі Ринок розмістилася поштова контора Бандінеллі. 4 березня 1629 року король Зиґмунд ІІІ Ваза надав Бандінеллі титул «королівського постмагістра». Щосуботи львівські кур’єри, серед котрих був якийсь Варфоломей Ломиніг, вирушали на Гданськ через Замостя — Люблін — Варшаву — Торунь і на Краків через Ярослав — Ряшів — Тарнув. Коштували поштові послуги дорого, тому Львівська рада вирішила зекономити на витратах і організувала власну поштову службу. Розлючений Бандінеллі, який втратив свого основного клієнта й опинився на межі банкрутства, знову ж таки за львівськими оповідками, викликав одразу всіх львівських радців (12 осіб!) на дуель. Але його італійська слава розбишаки й дуелянта вже добігла Львова, тож ті вирішили не випробовувати долю і не з’явилися.

У ХVІІІ столітті споруду трохи перебудували і відреставрували, у ХІХ-му тут містилася заснована 1796 року книгарня К. Вільда — клуб львівської інтелігенції, а от у другій половині ХХ століття на будинок чекало неабияке випробування. Мешканці верхніх поверхів, намагаючись пристосувати ренесансні планування до сучасних потреб, постійно били старі стіни і мурували нові. Ще одна зайва ніша чи стінка стала останньою краплею для палацу Бандінеллі: 1985 року його стіни (яким на той час виповнилося 400 років), перевантажені залізобетоном, почали тріщати. Рятувальні роботи обмежилися відселенням мешканців, і більше десяти років палац стояв без вікон і дверей, аж поки навесні 1996 року не… завалився. Тобто зруйнувалася центральна частина, а фасад від вулиці Ставропігійської нахилився майже на десять градусів.

Кілька років львів’яни і гості міста спостерігали цю нерадісну картину: крізь вікна верхнього поверху палацу світиться небо, а стіну підпирають металеві ферми. Напевне, руїну зрештою розібрали б, якби не активність громади, у першу чергу членів «Товариства шанувальників Львова». Вони — науковці, реставратори, історики, мистецтвознавці, журналісти і просто мешканці міста — спільними зусиллями й Божими молитвами врятували палац від знищення. Але гроші на реставрацію унікальної пам’ятки львівського Ренесансу надходили нерегулярно, часом з інтервалами в кілька років. Відновлювали палац Бандінеллі фахівці інституту «Укрзахідпроектреставрація». Колектив архітекторів-реставраторів майстерні №3 під керівництвом відомого львівського архітектора Миколи Гайди розробив унікальний проект: у центральній частині будинку було встановлено металеву ферму, до якої кріпився кожний наступний поверх. Тепер складно визначити, чого в стінах палацу більше — каменю чи заліза. Всі знайдені протягом реставрації аутентичні білокам’яні фрагменти було дбайливо збережено, а замість утрачених оригінальних деталей за їх взірцями було замовлено копії. Під час робіт на архітекторів чекали цікаві знахідки: залишки унікальної конструкції печі ХVІ століття та потаємних гвинтових сходів, датовані ХVІІ століттям дерев’яні балки стелі й унікальні інкрустовані алебастром ренесансні різьблення віконних відкосів, замуровані в пізніші часи цеглою. Унікальні об’єкти були відновлені.

Наприкінці минулого року львівська влада урочисто заявила про закінчення реставрації палацу Бандінеллі. Але тільки 14 травня 2005 року до Міжнародного дня музеїв його було урочисто відкрито для відвідувачів. Там розмістились експозиція муніципальних коштовностей Історичного музею Львова і кілька виставок: трипільської культури, історичного жіночого портрету, історії архітектурного ансамблю площі Ринок у Львові. Отже, палац живий, він «дихає», у ньому звучать людські голоси, його історія продовжується.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: