CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 10
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 10
???????
???? ??????
Поліна Сікорська:«Головне — не хвилюватися, а хвилювати...»
Поліна Сікорська - обличчя CITY LiFE
CITY ART
«Зіркові» перевтілення
«Знаменитості у фотопроектах» у Львові
Хрестоматія мистецтва
«Мистецтво Львова другої половини ХХ століття»
Гобелени Біласа
Гобелени Михайла Біласа...
«Люкс-тусовка»
«Люкс-тусовка» у Луцьку
MIX
«Мистецьке розмаїття шкіри»
«Мистецьке розмаїття шкіри» у Луцьку
«П’ятерня» у «Крайній хаті»
Незабаром.. «Повернення в Едем».
CITY ГУРТ
«Ґринджоли» братимуть» Європу
Зелені й веселі...
CITY EXPERT
Євробачення: Києвський крок
..телебачення — це наркотик..
CITY STAR
Ані Лорак: Жіноче Я
CITY THEATRE
Львівська опера
В гостях у CITY LiFE
SHOW MAN
МОЛЬФАР
В гостях у CITY LiFE Мирон Блощичак.
STORY
Це забуття не для вічності
У березні 110 років тому відійшов у вічність «скандальний» Мазох
CITY ADVICE
НЕ ЩАСТИТЬ? БОРІТЬСЯ…
Наше життя — в наших руках.
ТОЧКА ЗОРУ
Міністр слова
Українське телебачення сьогодні це...
LVIV PARTY
Свобода вибору розваг
Річниця «Мі 100»
CITY SPORT
Stipe Pletikosa
В гостях у CITY LiFE - Стіпе Плетикоса
EXTRIM
Краще гір можуть бути… лиш гори
Вертикальна межа Ігоря Карабіна
CITY РЕЛІКВІЯ
Штірліц… і його «Мерседес»
Володимир Крачунов і його бенцик
CITY HEALTH
Знімаємо весняну слабкість
Будьте здорові!
???? ??? CITY
???????:
N3(10) Квітень 2005     ???? ??????: CITY SHANS
??? ? ???????
CITY ГУРТ
«Ґринджоли» братимуть» Європу

  Зелені й веселі...

 — Романе, найвизначнішим успіхом вашого гурту була участь у фестивалі «Майбутнє України», який відбувся наприкінці 90-х у Львові. Тоді, як на мене, ви сповідували імідж несерйозних індивідуумів на кшталт «Братів Гадюкіних». Тепер вас знають навіть за межами України. Звідки така дивакувата назва гурту — «Ґринджоли»?

 — Гурт «Ґринджоли» зародився на небозводі українського шоу-бізнесу в 1997 році. Він був створений на руїнах проекту «Нема Марлі», який, відповідно до назви, популяризував музику реггей. Роман Костюк був гітаристом, я — бас-гітаристом. Ми просто розійшлися з ідейним лідером групи у поглядах на те, як має підноситися наш спільний проект, і вирішили заснувати власний.
   Й відповідно взялися підшуковувати назву — таку, щоб вона була й автентичною, й одночасно привабною. На той час у репертуарі гурту «Нема Марлі» була пісня «Ґринджоли». А «ґринджоли» — це гуцульське діалектне слово, що означає «санчата». Маленькі дерев’яні санчата. Пісня була про те, як пречудово зимувати в Карпатах, як класно на санчатах з’їжджати з гори, дивишся — на тебе зоряниці летять, море кайфу. І, власне, ця пісня була першою, яку ми забрали із собою у новий проект. Слово нам дуже імпонувало, й ми залишили його як назву для своєї групи. Чим ще привабне це слово — це тим, що його можна англійською роз’яснювати як «green jolly», себто «зелені й веселі». Ми записали тоді десь із десяток реггей-пісень. І якщо зазвичай реггей підносить   сонце-море-пальми-пісок-дівчат-бікіні, то група «Ґринджоли» популяризувала зимовий вид відпочинку: сніг-гори-ялинки-санчата-лижі. Відповідно, й музика придумувалася палахка, такий танцювальний реггей. Так чи інакше, але обидва варіанти нашої назви милі, асоціативно пов’язані із зимою та веселощами — як з дитячою безтурботністю ігор на санчатах, так і з пухнастою зеленню новорічних ялинок, надзвичайними зимовими забавами.

 — Злі язики кажуть, що ви стали відомими завдяки лише одній пісні?

 — У піснях організованої напередодні зимових свят 1997 року групи ще досить довго переважала зимова тематика: окрім «Ґринджолів» — «Санта Ніко», новорічний хіт про святого Миколая, «Сипле сніг» на слова нашої землячки — талановитої поетеси Марійки Підгірянки... 
   Знаєте, усі молоді музиканти, коли не мають коштів, їдуть на фестивалі: «Перлини сезону», «Майбутнє України», «Червона рута». Декому щастить одразу. Нам же чомусь діставалися другі місця. Це трохи остудило бажання гурту прориватися далі. Останній рік займалися просто студійною роботою, допомагали музикантам, які до нас зверталися, записувати їхні пісні.

 ...спустились на санчатах з гір на Майдан

 — Як створювався хіт «Разом нас багато»?

 — 22 листопада в Івано-Франківську був мітинг. Десь 50-70 тисяч людей зібралися коло облдержадміністрації. Люди вимагали скасування результатів виборів. Моя дружина разом зі студентами стояла на морозі. Донька Наталя прибігла додому, почепила на мене помаранчеву символіку. Це було так зворушливо, що «Ґринджоли» теж вирішили підтримати страйкарів. Але на другий день зрозуміли: щось не те — йти до народу з ліричними піснями про кохання. Чи не варто взяти революційні гасла й покласти їх на музичний мотив? Ідея пісні зринула у мене. Я повсякчас компоную пісні у «маршрутках» — поки їду з дому на роботу, 20-25 хвилин. Так і цього разу. Прийшла в голову мелодія, слідом слова — згадав один із наших виступів на мітингу… Згодом Роман Костюк вніс свої корективи. Записавши пісню, ми відразу побігли співати її біля «білого дому» в Івано-Франківську, де відбувалися багатотисячні мітинги. А наші друзі з радіо «Західний полюс» розмістили її в Інтернеті. Є статистика, що за перший день наш гімн «скачали» 150 тисяч разів. Наприкінці грудня минулого року компанія Ukrainian Records випустила сингл «Ґринджолів» «Разом нас багато». Тоді ж з’явився й однойменний відеокліп.

 — А чому хіп-хоп? Цей стиль не зовсім характерний для вашої творчості…

 — Можливо, тому, що це був настрій часу, саме тієї миті. Це стиль оптимізму, самовладання та сили духу. І загалом — це найбільш революційний ритм.

 — Нашим читачам кортить більше дізнатися про учасників гурту.

 — Мені 36 років. Маю 14-річну доньку Наталку. Дружина Тетяна — викладач хімії в університеті нафти й газу. До речі, мені також довелося навчатися у ньому. Я — дипломований інженер-механік з ремонту і обслуговування нафтового обладнання. Після армійських буднів якийсь час працював у меблевому магазині — від вантажника до завідувача складом. Потім разом із Романом Костюком відкрив комп’ютерний клуб. Останнім часом працював диктором на місцевому телеканалі «3-тя студія» (розповідав прогноз погоди) і був ведучим авторської інформаційно-розважальної програми «Термінал». Гітаристові Роману Костюку — 32 роки. Він навчався в СПТУ №4 Івано-Франківська. Після армії працював охоронцем, крамарем на торговиці… Останні роки був звукорежисером на радіо «Західний полюс». Його дружина Леся — модельєр-дизайнер. Їхньому синові Іллі — три роки.

 — Кажуть, що є польськомовний варіант вашої пісні?

 — Так. Дванадцять найпопулярніших хіп-хоп-виконавців Польщі, яких надихнула боротьба за демократію в Україні, записали свій варіант гімну. Польські артисти, які пильно стежили за перебігом подій в Україні, провели низку концертів, присвячених перемозі демократичних сил. Згодом у музикантів виникла ідея виконати пісню «Разом нас багато». Першими ідею записати новий варіант композиції висловили музиканти польського лейблу UMC, який спеціалізується на хіп-хоп-музиці. Відомий телеведучий, музичний критик і продюсер Роберт Лящинський, який вів концерти у Польщі, за допомогою Центру громадських організацій Волині «Наша справа» вийшов на контакт з нашим гуртом «Ґринджоли» і рекординговою компанією Ukrainian Records, позаяк остання випустила диск із революційним синглом групи. У результаті пісня «Разом нас багато» отримала нове життя: польські хіп-хоп-зірки написали власні тексти на тему права кожної людини на свій вибір, а приспів виконують «Ґринджоли». Композиція активно ротується на польських радіостанціях. Чекайте на прем’єру пісні на українських радіостанціях. Невдовзі разом із польськими колегами знімемо кліп до нового варіанту пісні.

 — Мої американські колеги-журналісти з Чикаго прислали газету «Вашингтон Пост». У своїй статті «Ukraine Rockers Set Protest to Their Unique Beat» за 11 грудня 2004 року пан Даніель Вільямс розповідає про спілкування з вами і стверджує, що «Разом нас багато» враз стала хоровою речівкою Майдану.

 — Ви приємно подивували нас. Пригадую, що й справді у ті грудневі дні якийсь іноземний журналіст брав у нас інтерв’ю. Щоправда, тоді не знали, з якої саме газети. Тож раді, що найвпливовіше видання планети приділило увагу й нам.

 А звідти — на поміст Євробачення-2005

 — За тиждень до фіналу на відбірному турі побував віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Микола Томенко, й він зауважив, що змінилася не лише наша країна, а й музика, з’явилися нові імена, нові пісні. Й було б непогано, аби цю нову музику почули всі.

 — У відбірний фестивальний поїзд, який наблизився до фіналу, ми вскочили буквально на ходу. У п’ятницю нам по телефону запропонували взяти участь у заключних змаганнях, позаяк за клопотанням Миколи Томенка до списку фіналістів для надання боротьбі більшої гостроти вирішили долучити кілька гуртів, що відзначилися майстерністю і громадянською позицією під час Помаранчевої революції. Ми цілу ніч добиралися до Києва і мали в запасі всього кілька годин, аби привести себе в порядок і підготуватися до виходу на сцену. З’явилися на ній у своєму звичному сценічному одязі — футболках та джинсах, а я — у незмінній спортивній шапочці. Ми й не марили про перемогу, бо загальновизнаною улюбленицею конкурсу була Ані Лорак, тим більше, що, як розказують, вона готувалася до цієї події кілька років. У телестудії побачили відому гімнастку Лілію Підкопаєву, яка тримала в руках оберемок квітів, аби поздоровити свою приятельку з тріумфом. А перемога раптом вислизнула з-під самісінького носа...

 — Троє провінційних парубків пронеслися, неначе буревій, на своїх «Ґринджолах» і неждано-негадано залишили позаду усіх претендентів, навіть красуню Ані Лорак!

 — Якщо чесно, зірок з неба ми не хапали. Коли прийшли на фінал, то не чекали, що все буде так нездало. Співаки змінювали один одного, але ми марно вишукували з-поміж них яскраву особистість. І від пісень, і від їхнього виконання залишалися в душі тільки подив і розчарування: й це все, що вдалося віднайти в нашій співочій Україні? Про власну перемогу тоді навіть не мріяли. Але, якби дійсно не «революційні» гурти, яких «підсадили» перед останньою зупинкою і які додали цьому дійству певної енергетики, все, за деякими винятками («Мандри», «Тартак», «Таліта Кум», Віктор Павлік), виглядало б як огляд художньої самодіяльності або калька з російської попси. Та й пісень, які б хоч якось вказували на національну самобутність чи хоча б належність, майже не було. Знову засилля російськомовних та англомовних витворів.

 —Здається, провал на Євробаченні Олександра Пономарьова з англомовною піснею мало кого навчив. Як, власне, й минулорічна перемога Руслани. Ані Лорак теж вийшла на сцену з англомовною піснею.

 — Річ у тім, що писали ми пісню «Разом нас багато» не на замовлення, не для конкурсів і не для слави. Народили її за одним «присідом», за кілька годин, бо нас переповнювали почуття, бо відчували те, що й люди, які стояли на Майдані, відстоюючи власну гідність. Слова, які спали нам на думку, не назвеш високою поезією. Можливо, комусь вони здаються декларативними і примітивними, але одного в них не відбереш: вони — від серця.

 — Думається, коли ви вийдете на сцену Євробачення, всі заклякнуть біля телевізорів і на кілька хвилин стануть єдиними душею і тілом. Певен, глядачі співатимуть разом із вами — хто вголос, хто серцем, позаяк уболіватимуть за вас так, наче йдеться не про пісню, а про нашу свободу. Ми знову будемо разом. І в цьому єднанні навіть не надто важливо буде те, яке місце у світовому пісенному рейтингу ця пісня посяде. Хоча Олександр Ксенофонтов, продюсер і чоловік Руслани, переконаний, що вже сама причетність українського учасника Євробачення-2005 до Помаранчевої революції збільшує шанси України на перемогу в конкурсі як мінімум удвічі.

 — Мабуть, фахівці ще довго аналізуватимуть цей феномен. Найлегше, звичайно, успіх «Ґринджолів» пояснювати тим, що революційний запал мас ще не згас. Народ просто за інерцією відгукнувся на хіт Майдану «Разом нас багато». Але говорити так — це, по-перше, недооцінювати перемогу гурту і всіх тих, хто голосував за нього. А по-друге, не бажати зізнатися собі в очевидному: у глядачів просто не було вибору. Я думаю, що наша пісня все ж таки внесла якусь частку в історію революції. Вона підтримала морально тих людей, які вийшли на майдани, стала для них своєрідним гімном, хоча я називаю її «піснею свободи».

 —Ви будете виступати втрьох чи запросите до гурту інших музикантів, щоб давати концерти не тільки в акустичному варіанті?

 —У міру можливостей будемо збільшувати колектив, щоб усе можна було зіграти наживо. Але наразі, в найближчі місяці, поки що виступатимемо втрьох. Усе має буде по-справжньому — весь світ грає наживо. Чому б «Ґринджолам» теж не влитися в цю течію? Але насправді ми ще подумаємо. Може, набудемо й якогось електронного звучання. Наразі не до цього, бо до 21 травня маємо дати концерти в 40 країнах Європи. Крім того, треба підготуватись і до ювілейного фестивалю Євробачення в Києві. Тож ніколи ніжитися й грітися в промінчиках слави.

 — Цікаво, в історії Євробачення якась країна перемагала двічі поспіль?

 — Так. Двічі поспіль перемагали Люксембург (1972 і 1973 роки) та Ізраїль (1978 і 1979 роки). Тричі поспіль — Ірландія (1992, 1993, 1994). А в 1996 році — знову ж таки Ірландія. Також двічі перемагав один виконавець — Джонні Логан (1980 і 1987 роки). Серед відомих переможців Євробачення — «АВВА», що виступала в 1984 році від Швеції, та Селін Діон у 1988 році — від Швейцарії.

 — Бажаю вам успіхів і перемоги!

 — Дякую. Зустрінемось 21 травня.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: