CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 5
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 5
???????
МІКС
Книжковий форум у Львові
Книжковий форум у Львові — це набагато більше, ніж просто ярмарок.
«Берегиня» знову з Луцьком
"Берегиня" повернулася в Луцьк
«CITY LiFE» на «REX»
«Мало бути хорошим парубком — треба, щоб про це знали всі»,
ПОДОРОЖ ІЗ СITY LIFE
Із «CITY LiFE» по Хорватії
«CITY LiFE» побував у Хорватії та знайшов там друзів
???? ??????
За лаштунками форту Буаяр
Гість номера — відомий телеведучий каналу «1+1» Анатолій Борсюк
МАЛЕНЬКА ПОДІЯ
«Меч Луцького замку — 2004»
Турнір лицарів під мурами Луцького замка.
ЛЮДИ ЗВІДСИ
Європеєць, якому не цікава Європа
Сергій Михальчук в гостях у "CITY LiFE"
СІМ`Я
У категоріях святості
Про погляди на сім`ю
СТИЛЬ ЖИТТЯ
Полювання на кумира
Хто не полює, той не п’є шампанське.
КУМИРИ ФУТБОЛУ
Витязь у червоно-чорній «шкурі»
Ексклюзивне інтерв`ю Кахи Каладзе журналу "CITY LiFE"
ПОРАДА
Як правильно читати, не нашкодивши очам, або Парадокси лікаря Корбетта
Ви правильно читаєте?
ЛЕГЕНДИ МОДИ
Пако Рабанн: Гра з «жінкою у скафандрі»
Пако Рабанн про моду і не тільки
МОДА
Тенденції моди осені-2004
Осінь... Мода... Думки...
СВІЙ ПОГЛЯД
Секс-туризм по-жіночому
Туреччина — країна жіночого секс-туризму.
ДРУЗІ МЕНШІ
Котячий аристократизм починається з хазяїв
Кілька порад любителям кішок
???? ??? CITY
???????:
N5(5) Жовтень 2004     ???? ??????: За лаштунками форту Буаяр
??? ? ???????
???? ??????
За лаштунками форту Буаяр

 — Анатолію, один зі знакових проектів нового телесезону в Україні — це, безумовно, «Форт Буаяр». Ну, а на телеканалі «1+1» — це точно хіт номер один...
 — На сьогоднішній день так. Це дуже великий і трудомісткий проект. «Буаяр» обійшовся каналу в один мільйон чотириста тисяч доларів. Це вісімнадцять програм, які будуть іти в ефірі «1+1» аж до Нового року. Адже ми лише п’ятнадцята чи шістнадцята країна у світі, яка змогла цей проект здійснити. Повторюся: це дуже дорогий проект. І можливість його реалізувати — це ще й можливість продемонструвати зрілість нашого телеканалу. Показати, що сьогодні команда «1+1» може реалізувати, у принципі, будь-який із найкращих світових телевізійних проектів. Звичайно, дуже важливу роль відіграли французи: на їхніх плечах було все технічне забезпечення — що цілком логічно, адже це шоу в «декораціях» реального форту Буаяр багато років тому придумали саме вони. Завдання каналу «1+1» полягало в основному в організаційній роботі: доставити туди знімальну групу, адміністративну, простежити за своєчасною доставкою й відправкою гравців. І, повірте, це непроста робота.
   Для мене особисто форт Буаяр був давньою мрією. Мрією, що збулася. Я там був найбільш зрілим учасником. Звичайно, наді мною всі дуже потішалися. І коли я оголосив, що їду у форт, мене запитували — «а в якості кого»? Багато хто думав, що я їду туди ведучим. А я казав, що представляю тих, кому за п’ятдесят, і що брати участь у таких пригодах повинні всі. Це не прерогатива юності. Можна грати до сивого волосся й навіть зовсім до «без волосся», як я. Це не питання віку — це питання самовідчуття. Дружина мене дуже відмовляла, а я казав, що ніколи собі не пробачу, якщо там не побуваю. Хоча торік у мене була важка травма — я у футбол грав і порвав «ахіллове сухожилля». Тому я тільки в січні-лютому з милиць зліз, але...
 — Нещасні випадки на зйомці були?
 — У мене був нещасний випадок, звичайно ж, пов’язаний із фортом. Коли приземлились у Києві, оператор відкривав багажну полицю, і звідти випала коробка із французьким сиром у металевій упаковці, яка й тріснула мене по голові. Ось це — єдина травма, яка в мене була.
   А якщо серйозно, то нічого особливого там статися не може. Все дуже ретельно продумано. На вищому рівні. Все повинно постійно створювати враження неминучих небезпек і ймовірних травм — на це й розраховано. Адже це шоу все-таки має викликати емоції.
   Хоча в нас були й досить неприємні конкурси. Плили ми у форт після багатогодинного інструктажу напередодні, тобто ми абсолютно не виспалися, та ще й підняли нас о сьомій годині ранку... Катер кидало на хвилях, я облився від голови до ніг гарячою кавою — продукцією нашого головного спонсора — і проклинав усе на світі. Й отут крізь хвилі, прямо з океану, «піднімається» фортеця. Вона побудована у формі овалу, й до неї веде естакада. Причалити не можна. На естакаді стоїть кран, із якого на наш катер, що коливається на хвилях, опускають сітку. Ми з рюкзаками за спиною вхопилися за неї, і нас так піднімали наверх. Гойдало страшно. Можна було, звичайно, сісти й у сітку, але нас же знімали. Ні, думаю, помру героєм (потім, щоправда, ледве руки розтиснув). І ось після цього наш французький інструктор і психолог Дідьє провів ще один інструктаж, розповівши нарешті, які саме конкурси на нас чекають. Щоправда, кому саме що випаде, він так і сказав, зберігаючи інтригу до кінця. А все це потрібно лише для того, щоб ми не витрачали час, коли опиняємося біля приміщень, де ці конкурси безпосередньо відбувалися. Все-таки гра йде безперервно, знімається без зупинок.
   Знаєте: я не боюся ні жаб, ні мух, ні інших гадів. Я не боюся висоти. Але я дуже хотів, щоб у мене були конкурси, пов’язані з певною можливістю ризикнути, продемонструвати спритність, із висоти стрибнути на банджі або полізти по стіні.
Серед інших був і конкурс-пастка. Стоїть таке собі пристосування із трьома дірками: одна — для голови, дві — для рук. І от у підлозі у згорбленому стані ти всовуєш туди руки й голову, вся ця конструкція верхньою частиною опускається, і в такій позі ти виконуєш якесь мудроване завдання, суть якого зводиться до того, щоб витягнути черговий ключ. А якщо ти ключик не дістав, то залишаєшся у цій позі до кінця гри. Дідьє говорив англійською мовою, і хоча я англійську знаю слабенько, все розумів. І от він описує цей конкурс, а я починаю відразу фантазувати, як залишуся прикутий до кінця гри, і що при цьому будуть думати мої родичі, дружина, глядачі, шанувальники мого скромного таланту. З’ясовую, чи буде позаду ходити обслуговуючий персонал? (Чи можуть вони за цей персонал поручитися?) Дідьє дуже активно підтримав усі мої жарти. В другій половині гри ведучий мені й каже: «Тепер ваша черга!» І я бачу ту саму конструкцію для голови й рук. Я так багато жартував із цього приводу,  що, можливо, вони вирішили зробити саме мене учасником цього конкурсу. Ну, ось, вставляю я голову в цю штуку й бачу просто перед своїм носом змію і двох павуків-птахоїдів.
 — Змія отруйна?
 — Не знаю. Тісного досвіду спілкування в мене з ними немає. При цьому я розумію, що, очевидно, занадто багато базікав під час інструктажу, й тому абсолютно не пам’ятаю, що потрібно робити. А всі кричать: «Давай швидше!» Витягнув я цю неймовірно довгу штуку. Ключ упав у дерев’яний лоток. Наші зовні повинні були його дістати... Чим закінчилася справа — побачите... Хоча потрібно сказати, що насправді я був трохи розчарований. Адже я спеціально ходив у спортзал. Я підкачався. Я плавав. Я був готовий до більшого. Але недовіра до моєї фізичної форми все-таки існувала.
 — А як ви ставитеся до того, що телебачення зараз — узагалі суцільне шоу?
 — Телебачення, на відміну від кінематографа, в якому я досить довго пропрацював, мене годує. Для мене це засіб масової інформації. Я навіть не знаю, що потрапить в історію мистецтва ХХ століття з телебачення. Я знаю, які фільми потраплять, які театральні постановки. А от що з телебачення? Може, «У світі тварин» або «Навколо світу»? Ну, і все. Телебачення — це засіб масової інформації або дезінформації, що формує людей для виконання певних цілей. Для чиєїсь вигоди. Ті ж «Вікна» закріплюють у свідомості людей певні моделі поведінки. Адже там є не тільки стосунки чоловіка й жінки, а й ставлення до свободи іншої людини, до свого життя, до прав інших людей, до свободи совісті. Й усе це дуже далеке від досконалості. Шкода, але біологічні потреби, які в людини ой які великі, придушують той тоненький шар культури, що ще зберігається. Зрозуміло, що можна сказати: «А ти сам що робиш? Ти ж сам створюєш далеко не найкращі моделі». Можливо, це й так, але все-таки я не переступаю якусь межу. Я можу спровокувати людину на таку поведінку, але я цього свідомо не роблю. У мене совість чиста.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: