CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 26
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 26
???????
???? ??????
Чічка
CITY SOCIETY
Випускний бал Кубка
CITY SOCIETY
Це магічне слово «Тустань»
CITY SOCIETY
Митець, який заперечує натхнення
Лялька-мотанка
CITY SOCIETY
Африканствували у Луцьку
CITY STUDY
5 обов`язкових років
Автостопом у людські серця
CITY HISTORY
Львівські палаци
Король Ядвіжка
CITY HISTORY
Загадки старого підземелля
CITY FAMILY
Цей шокуючий Брюссель
CITY ART
Територія вільних муз
CITY ART
Карпатський вернісаж
???? ??? CITY
???????:
N9(26) Вересень 2006     ???? ??????: CITY PEOPLE
??? ? ???????
CITY ART
Карпатський вернісаж

Понад три сотні майстрів з 18 областей України, а також із Росії — таким було цьогорічне представництво на мистецькому форумі, який проходив у серці Івано-Франківська — на майдані Шептицького. Організатором веселкового дійства стала Рада з туризму Карпатського регіону за підтримки Міністерства культури і туризму України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Івано-Франківської міської ради. Журнал «CITY LіFE» виступив одним із інформаційних спонсорів.

Подивитися тут і справді було на що, адже народні умільці презентували свої роботи за понад сорока напрямками декоративно-прикладного мистецтва. Жителі і гості краю мали чудову нагоду помилуватися та придбати оригінальні взірці народного мистецтва. Зрозуміло, що найширше були представлені вироби майстрів Карпатського регіону.
Наталія Феркуняк з міста Косів привезла вишиванки і ґердани. Вишиває ще зі шкільних років, а от бісероплетінням захопилася порівняно недавно. Постаралася мама — народна майстриня. «Вона й зятя залучила до роботи, — жартує Наталія Василівна, — і внучку відправила в Косівський інститут декоративно-прикладного мистецтва вчитися на дизайнера одягу».
Інша косівчанка, Ярослава Медвійчук, виготовляє картини з березової кори. Краса — очей не відвести. «Це тому, — ділиться «секретом» пані Слава, — що кора цього дерева має цілу гаму відтінків». Допомагають майстрині чоловік, два сини і навіть шестирічний внучок. «Це в нас у крові, в генах, — переконана жінка. — Живемо ж у такому мальовничому краї, що просто не можемо не творити». 
А от жителька Івано-Франківська Олександра Григорук не лише сама вишиває — вона ще й збирає старовинні речі. Разом із чоловіком захопилися колекціонуванням з початку 90-х років — зі здобуттям Україною незалежності. Розповідає, що спонукав її до цього батько — вчитель історії. Де лише не побувала за ці п’ятнадцять років! Тернопілля, Покуття, Буковина, Гуцульщина... І от привезла старовинний одяг, щоб люди знали історію українського одягу, частіше вдягали вишиванки. «Я вже вдруге на цьому фестивалі і дуже вдячна його організаторам, — каже пані Олександра. — Тут панує атмосфера, яка очищує душу людини і підносить її до небесних висот». 
 
— Я родом з Хмельниччини, закінчила педучилище й отримала направлення у Свердловськ, — розповідає Леоніда Ткаченко. — Нині завідую дитсадком, а у вільний час вишиваю. Цьому прекрасному мистецтву мене навчила мама. Приходжу з роботи, швиденько перероблю хатні справи і — до вишивання. Якщо не сяду вишивати — заснути не можу. Дуже люблю використовувати в рушниках червоний і чорний кольори, хоча луганський орнамент — синьо-червоний. Дочку вже навчила. 
Леоніда Іллівна також хвалиться своїми писанками. Вони не схожі ні на гуцульські, ні на бойківські, ні на лемківські. Виявляється, секрет — у спеціальній техніці витравлювання оцтом.

У Василя Казновецького з села Млинівці на Тернопільщині — свої секрети. Він плете вироби з рогози. І що б ви думали? Саме у вересні йому потрібно заготовляти матеріал на весь рік. «А я все фестивалю, — бурчить пан Василь. — Оце щойно з Луцька, тепер ось у вас, а в кінці місяця до Львова запрошують». Воно й не дивно. Покриті лаком вироби з рогози не лише гарні, а й практичні. Якщо обплести пляшку, вона може служити як термос. Ну, а про кошики та брилі годі й говорити. Недарма на минулорічному фестивалі майстер майже всі свої витвори продав за один день. Тож цього року зробив висновки — прихопив більше.
Майже вся малеча обліпила столик з ляльками. «Ляльководом» тут Ірена Криницька-Омельченко з Івано-Франківська — незмінна староста народної хорової капели «Бескид» і невтомний пропагандист лемківського фольклору. «Шалянова спідничка, сардачок чи оксамитовий горсик, коралі, медальйончики, хустка на голові — таке традиційне вбрання лемкині, — пояснює майстриня. — А от маленька бойківчанка. У неї — сорочечка з вуставкою, пацьорки, жупан, фартушок, чобітки».
Від розмаїття кольорів усіх цих тирольок, гунь і лайбиків рябить в очах. Таке багатство сьогодні можна побачити хіба що в музеї. Дивлюсь, з яким захопленням і цікавістю розглядають лялькову колекцію не лише малюки, а й їхні мами-тата.

Увагу дітвори привертає і сусідній столик. Тут Надія Михайлова з села Чечелеве Полтавської області і Тетяна Ляхович з Донецька виставили кумедні обереги-домовички. Це вони, «хранителі домашнього затишку», поєднали і долі їхніх дітей, Олени та Максима. Минулого року хлопець і дівчина разом з батьками приїхали на Сорочинський ярмарок, там познайомилися, а п’ятого серпня цього року відгуляли весілля. «Це весілля нам теж допомогли справити «домовички», — жартує пані Надія: натякає на те, що гроші виручили від продажу оберегів. У весільну подорож молодята знову вирушили до Сорочинців. Для обох сімей це хобі, адже виготовляють свої вироби у вільний від роботи час. Хто б міг подумати, що миловидна Тетяна Ляхович — прапорщик?

Не менш симпатичні і керамічні козаки та козачки, опецькуваті поросятка, виліплені вмілими руками Ольги Андрусяк з Івано-Франківська. Їй, мабуть, на роду було написано зайнятися саме цим промислом, адже жила на Тернопільщині у селі... Гончарівка. Пані Ольга вважає, що митцем треба народитися. Себе з дитинства ніким іншим, як художницею, не уявляла.

Родина Андрусяків у повному складі на фестивалі вже вдруге. А от наймолодший, мабуть, учасник «Карпатського вернісажу» — 17-річний Михайло Мартин з міста Рахів на Закарпатті — приїхав уперше. Попри юний вік, хлопець уже має нагороду з виставки ЮНЕСКО в чеському місті Лідице, грамоти з Києва, Ужгорода. Фігурки з дерева вирізає з шести років. Азами цього мистецтва з ним поділився старший друг. Для роботи, каже Михайло, годяться лише вільха і липа — дерева м’яких порід.
Подружжя Швеців з міста Умань на Черкащині теж працює з деревом — вирізає ложки і миски. Цікаво, що захопилися цим промислом одразу після того, як одружилися, й от уже 18 років не зраджують улюбленій справі. Більше того — залучили до неї дочку: вона розписує ручки ложок і покриває їх лаком. Володимир Олексійович перелічує породи дерев, які годяться для дерев’яного посуду: липа, верба, тополя, каштан. «Головне, щоб дерево не мало запаху», — додає Тамара Миколаївна і не без гордості повідомляє, що мають уже в Івано-Франківську кількох постійних покупців.

Тим часом на сцену перед художнім музеєм виходять гості з Верховини — троїсті музики під керівництвом Романа Кумлика. Моя співрозмовниця Ірина Максименко з Новосибірська в захваті — вперше бачить «живих» гуцулів! «От молодці! — хвалить музикантів жінка. — Так витинають — хоч коломийки танцюй!»
Родина Максименків привезла з собою вироби з берести. «До їх виготовлення мене залучив чоловік, він учився ще у старих майстрів, які жили в селах, — розповідає пані Ірина. — Вони виготовляли горнятка, коробки і хлібниці, а все решта, що ви бачите — шкатулки, прикраси, заколки, — це вже наші новації. У коробках можна зберігати сипучі продукти. Денце і кришка виготовлені з кедра — він повинен вологу витягувати. А є ще й суцільні збаночки, в яких зберігають мед».
У великих шкатулках, виготовлених Максименками, можна зберігати біжутерію, в маленьких — ювелірні вироби. Ірина Альбертівна розкриває секрет: у берестяних виробах не чорніє срібло. Тому їхні маленькі шкатулочки йдуть «на ура» на ювелірних виставках.
Різьба по дереву, ткацтво, вишивка, писанкарство, ковальство, гончарство, лозоплетіння, твори художнього мистецтва, ліжникарство — яких лише ремесел не було представлено на «Карпатському вернісажі»! Фестиваль став чудовим святом народної творчості. 

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: