CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 19
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 19
???????
???? ??????
Леді Под
В гостях у CITY LiFE Лілія Покопаєва
CITY SOCIETY
Потрібні буква, цифра і нота
CITY SOCIETY
Силуети Львова руйнує не лише час...
Артур + Ванда = увічнена любов
Лучеськ Великий
CITY HISTORY
Палац колієвий
У Львові вежовий годинник працює з 1851 року
CITY FAMILY
Той, що танцює на цифрах
CITY FAMILY
Безпліддя лікує... любов до себе
CITY FAMILY
Весілля від Раїси Цапун
CITY FAMILY
Любіть собаку хоча б наполовину так, як вона любить вас!
CITY FAMILY
Балаклава
CITY ART
Світ на перехресті
На острові Олега Дергачова
CITY LIBRARY
«Бульйонна кістка» літературної юшки
Я, «Побєда» і Берлін
???? ??? CITY
???????:
N2(19) Лютий 2006     ???? ??????: ЛЕДІ ПОД
??? ? ???????
???? ??????
Леді Под

Досьє

Прізвище: Подкопаєва
Ім’я: Лілія
Інше ім’я: Леді Под
Дата народження: 15 серпня 1978 року
За гороскопом: Лев
Місце народження: Донецьк
Звання: заслужений майстер спорту
Освіта: Київський інститут фізкультури (2001 р.), Донецький університет управління (2004 р.)
Досягнення в спорті: абсолютна чемпіонка світу (1995 р., Японія), абсолютна чемпіонка Європи (1996 р., Великобританія), абсолютна чемпіонка Олімпійських Ігор (1996 р., США), всього на міжнародних змаганнях здобула 45 золотих, 21 срібну і 14 бронзових медалей
Нагороди: відзнака Президента, хрест «За мужність», ордени за «За заслуги» II ступеня та Святого Станіслава
Хобі: гірські лижі
Кредо: більше діла — менше слів

На п’ятому міжнародному фестивалі «Золота Лілія» премію «За особливі досягнення у спорті» отримала Лариса Латиніна. «Ця жінка занесена до Книги рекордів Гіннесса, має вісімнадцять олімпійських нагород, — наголосила Лілія Подкопаєва. — Для мене вона — кумир!»
Величезний і переповнений зал київського Палацу спорту вітав легендарну Ларису Латиніну стоячи. «Я не можу втримати сліз, — зізналася вона. — Я так вдячна за нагороду. Мене часто запитують, як жити після завершення спортивної кар’єри? Відповідаю... Потрібно брати приклад з Лілії Подкопаєвої».

— Пані Ліліє, після різдвяних свят весь світ живе новими надіями і сподіваннями. Кожен з нас очікує подарунка долі... Що приносив вам Дід Мороз на Новий рік чи Різдво?
— Новий рік — це моє найулюбленіше свято, яке асоціюється із запахом мандаринів, шоколаду, ялинки з шишками... Жодне інше з ним не може зрівнятися, навіть 8 Березня! Я дуже довго вірила, що Дід Мороз та Снігурочка насправді існують. І що вони допомагають кожному втілити новорічну мрію — потрібно лишень сподіватися...
У зв’язку з цим я часто згадую свою бабусю. Вона була така вигадниця! Одного разу зробила дуже гарний сундучок. Поклала туди багато іграшок. І на Новий рік мені каже: «Лілю, у нас був Дід Мороз! Він, мабуть, тобі щось приніс...»
Піднявши подушку, я побачила лише маленький ключик. Відразу розплакалася. Не могла повірити, що Дід Мороз нічого більше мені не приніс. Діймав розпач: невже я не заслужила кращого подарунка? А бабуся мене втішила: «Лілечко, раз є ключик, значить, має бути десь замочок, який ним відкривається...» Ми кинулися до ялинки. Біля неї я знайшла сундучок з іграшками. У ту мить я була найщасливішою людиною!
На Новий рік я отримувала також ковзани (дуже хотілося взимку мати зимові подарунки). Одного разу мені купили шубу за 200 рублів… Відтепер вважаю, що справжній дарунок долі — це мої друзі, сім’я.
2005-й рік я зустрічала досить незвично: була в костюмі Наполеона Бонапарта (я народилася з ним  в один день — 15 серпня). Мій чоловік Тимофій виголошував тости у формі гусара. З нами святкувала Яна Клочкова — вона була Сніжинкою (сміється). Ялинка чудово пахла хвоєю, на столі горіли свічки, були черешні, полуниці...

— Найприємніший спогад вашого дитинства? Яка оцінка у вас була в школі з фізичного виховання?
— Усе дитинство в мене було приємним. У школі я була звільнена від уроків фізкультури, які проводилися в гімнастичному залі. Проте виступала на «Веселих стартах». Знаєте, скільки разів тоді я підтягувалася?! Тридцять три... І, до речі, найшвидше бігала. Саме в школі отримала перші нагороди за спортивні успіхи.
Доводилося часто роз’їжджати по Радянському Союзу, виступати на змаганнях. Коли поверталася додому, заходила в клас, показувала медалі. Пізніше стала виїжджати за кордон, одержувати гонорари... Мені дуже подобалося привозити подарунки для близьких та друзів.
Наш тренер створив особливу атмосферу в команді. Ми не послуговувалися такими поняттями, як «твоє» чи «моє». У нас все було спільне. Ми навчилися дружити, бути сильними.
— Великим був ваш перший гонорар? На що ви його використали?
— Перший гонорар становив 1000 доларів. За ці гроші купила кольоровий телевізор, відеомагнітофон.

— Яка іграшка була головною на ялинці у вашій оселі?
— 2006-й — рік Собаки. Тому на ялинці в моїй оселі було дуже багато цих тварин-іграшок. І одна з них стала талісманом на весь рік! Собака уособлює безкорисливість, вірність і надійність... Так що я очікую від 2006-го року добра і щедрості.

— Де і з ким ви провели новорічні свята? Кого привітали найперше?
— 2006-й рік зустрічала з чоловіком. Роздавали подарунки, влаштували для друзів сюрпризи. Зустрічалися з дітьми на новорічних благодійних акціях. Найперше зі святом привітала своїх рідних та тренерів, які нині перебувають в Америці.
 
— Разом з першою леді країни Катериною Чумаченко, дружиною міського голови Києва Людмилою Омельченко, співачкою Ані Лорак та іншими відомими особистостями ви були гостею тижня прет-а-порте «Сезони моди», на якому свої колекції представляли провідні національні дизайнери. Чи керуєтеся їхніми порадами, підбираючи гардероб?
— Я не перший рік «одягаюся» в українських дизайнерів. У моєму гардеробі переважає одяг з колекцій Ірини Каравай, Вікторії Гресь, Віктора Анісімова. Звичайно, прислухаюся до порад професіоналів, проте не намагаюся сліпо наслідувати моду.
Стараюся купувати одяг, який підкреслює мої переваги. Улюблена річ — це джинси (мабуть, дається взнаки спортивний стиль мого життя). Їх «комбіную» з чим завгодно: з блузками, кофточками, спортивними речами. Я часто подорожую, і мені дуже зручно носити такий одяг.

— А в якому вбранні відчуваєте себе Попелюшкою?
— На п’ятому фестивалі «Золота Лілія» я була символічно одягнена в золоту сукню від Вікторії Гресь. Взулася тоді я у золоті босоніжки. Відчувала себе справжньою Попелюшкою, яка прийшла до королівської зали. Вважаю, що потрібно частіше влаштовувати собі свята, красиво одягатися, щоб раділа душа!

На обличчі Лілії блукала посмішка. Згадувала, як діймали друзі, подруги-спортсменки через те, що не звертала увагу на чоловіків. Ситуація «розряджалася» ось таким діалогом...
— Лілю, а чому ти заміж не виходиш?
— Та я дуже зайнята! Не маю часу весілля справити. А взагалі вже давно заручена...
— З ким?!
— Зі спортом! Подала заяву, нас розписали. А весілля не справила — треба вигравати чемпіонські медалі...
— Як ви потрапили у велику гімнастику? Які вправи найбільше любили виконувати?
— Я народилася в Донецьку. І дуже пишаюся цим містом. Саме воно «зробило» з мене олімпійську чемпіонку, відкрило мені світ гімнастики.
До гімнастичної зали в п’ятирічному віці привела мене бабуся. Вона сказала: «Ми прийшли сюди не по здоров’я, а по медалі!» У цих словах втілювалася свого роду установка як мені, так і тренерам...
І я ходила на гімнастику, як на свято. Це була любов з першого кроку. У мене, як казали тренери, сяяли очі. Саме вони відчули, що природа заклала у мій характер невідступне прагнення бути першою. Я не була талановитою дитиною, проте відзначалася працелюбністю.
Понад усе любила виконувати вільну програму з найскладнішою хореографією та акробатикою, бо я максимально «розкривалася». З семи років хореограф водила мене в театр опери та балету, вчила пізнавати мистецтво танцю (відомо ж бо, що мовою тіла можна розповісти набагато більше, аніж словами). І на Олімпіаді в Атланті я одержала найвищу оцінку — десять балів — саме за вільні вправи.
Проте боялася виконувати вправи на брусах. Маленькими пальчиками рук мені було важко втриматися на них. Часто зривалася, падала...
Збірна команда тренувалася щодня по сім годин.  Натомість я приходила в гімнастичний зал на півгодини раніше та залишала його на півгодини пізніше, щоб мати можливість додатково потренуватися на брусах.
Спеціально для мене придумали накладки. Брали звичайний бинт, складали його в декілька шарів, прошивали... Я була єдиною гімнасткою в світі, яка користувалася цими накладками, щоб втриматися на брусах і не роздерти долоні. Пари накладок вистачало лише на одне тренування. Тому вся моя сім’я виготовляла ці гімнастичні «пов’язки». Часто мене запитували, чи сама їх шию. Я відповідала, що накладки поставляє фірма «Самшив» (сміється).
Інколи кажуть, що в мене такі погляди, наче я прожила п’ятдесят років... Це все від спорту. Він загартовує, виховує, формує людину як особистість.
Не раз у юності я була далеко від батьків, проте давала собі раду у найскладніших ситуаціях. На олімпійській базі, наприклад, сама прала свої речі. Звичайно, була можливість спробувати курити і пити. Але спорт так закохав у себе, так захопив, що я не могла піддатися на будь-які спокуси.

— Де, на ваш погляд, найгалантніші чоловіки?
— В Україні. Де ж іще?! Коли я їздила по світу, моїм нареченим був спорт, я не дуже звертала увагу на чоловіків. Коли повернулася в Україну, зустріла Тимофія. Вважаю, що в Україні досить багато чоловіків з великої літери...
 
— У чому, на вашу думку, полягає різниця між чоловіком і жінкою взагалі?
— Чоловік для мене — це глава сім’ї, її стержень. А жінка повинна бути помічницею. Вона має створювати затишок в оселі.

— Розкажіть про свого чоловіка. Чим він займається? Чому саме йому віддали свою руку і серце?
— Він — людина дивовижно унікальна. З сім’ї, в якій було десятеро дітей... Десять років відпрацював у шахті. Тимофію було двадцять років, коли померла мама. Він узяв на себе обов’язки з виховання трьох молодших сестер. Зараз займається спортивним бізнесом. Провів дуже багато спортивних заходів у Москві, в Естонії, в Україні.
Тимофія запрошували викладати спортивний менеджмент. Я його дуже ціную, багато чому вчуся в нього. Він мені радить, які книги прочитати, яку виставку подивитися. Для мене він і друг, і чоловік, і вчитель. Не дає розслаблятися. Дуже надійна людина. Я не боялася б піти з ним у розвідку (сміється).

— Ідеальний відпочинок для вас — це...
— ...Це коли я маю змогу провести час з Тимофієм.  На жаль, не так часто нам вдається побути разом. Маємо досить щільний робочий графік. Побували на Таїті, острові Святої Паски. Минулого року нам пощастило відвідати Китай.

— Пані Ліліє, ви плакали на Олімпіаді в Атланті, коли отримували золоті медалі чемпіонки. У ту мить разом із вами плакала ледве не вся Україна! Що сьогодні для вас означають ті олімпійські нагороди? Чи доводилося вам ще коли-небудь плакати від щастя?
— Це була перемога всієї України, а не лише Лілії Подкопаєвої. Я нічого не зробила б, якби не відчувала підтримку і допомогу багатьох людей! Коли піднімався прапор України та звучав гімн нашої держави, я згадувала бабусю — вона померла за місяць до Олімпіади. Золоту медаль абсолютної чемпіонки я присвятила їй.
Не могла стримати сліз також торік під час проведення фестивалю «Золота Лілія». Люди зворушили мене щирими оплесками. Я так пишалася, що моя країна — Україна. Хочеться бути корисною і потрібною їй!
А ще плакати, мабуть, буду, коли народжу дитину...
Спортсмен, як і звичайна людина, йде крізь свій час. Величезне значення мають його внутрішні якості. З медалями і титулами ніхто не буде спілкуватися. Звання олімпійського чемпіона зобов’язує бути чемпіоном у житті, ставити перед собою найвищі цілі й успішно втілювати їх у життя.

— Є в Україні місце, яке ви вважаєте найкращим?
— Побувавши в дуже багатьох країнах, я можу визначити, що найкраще місто в світі — Київ. Він такий красивий, затишний, домашній, рідний... Я дуже багато часу проводжу в Києві, проте ніколи не забуваю міста, де я народилася. Дуже хотіла б побувати у Львові та в Карпатах.
Надто кортить покататися в горах на лижах.

Відомо майже сто видів і понад три тисячі сортів лілій. Свою назву ця квітка отримала від давньогальського слова «лі-лі» (означає білий-білий). Є символом чистоти. У давнину воїни зображали цю квітку на бойових знаменах. З нею йшли на побачення закохані, щоб відкрити свої глибокі почуття і сердечні наміри.
Лілії необхідний водопроникний ґрунт — вона не терпить застою води. Найкраще вирощувати ці квіти на відкритих місцях, куди проникає сонячне проміння...
Характеристика цієї квітки повністю співпадає з характеристикою людини, яка стала символом свого часу. Ні, недарма батьки дали їй ім’я Лілія...

— Вже традиційним став міжнародний фестиваль «Золота Лілія». Торік, до речі, він був визнаний найкращим спортивним дійством на теренах СНД.
— У 2005 році фестиваль вперше пройшов під егідою ООН. Був спрямований на популяризацію спорту в Україні. Від бажаючих потрапити на фестиваль надійшло 38 тисяч заявок. У київському Палаці спорту він зміг прийняти лише десять тисяч чоловік. Був аншлаг.
На святі виступило понад п’ятсот чоловік з дванадцяти країн світу. На сцену вийшли олімпійські чемпіони Катерина Серебрянська, Рустам Шаріпов, Юрій Нікітін та Ірина Караваєва (Росія), спортсмени, занесені до Книги рекордів Гіннесса, Вінс Тейлор (найтитулованіший майстер з бодібілдінгу) та Мухтар Гусейнхаджиєв (найгнучкіша людина у світі) і чимало інших найвідоміших та найпрофесійніших спортсменів світу. У програмі були представлені акробатика, спортивні танці, балет, стрибки на батуті, аеробіка, стрибки у воду, бодібілдінг і, звичайно, спортивна гімнастика. Українська команда демонструвала екстремальні стрибки у басейн з висоти двадцять метрів. Єдину гармонійну картину створювали світло, звук, сценічне оформлення, піротехнічні ефекти, відеосупровід. Ми зробили дуже якісну телеверсію дійства — його знімали 24 телекамери...
Ані Лорак написала гімн для фестивалю. Вона офіційно передала мені естафету Посла Доброї Волі ООН.

— Пані Ліліє, якщо вам запропонують полетіти у космос, дасте згоду?
— Так, звичайно... Така пропозиція була б цікавою для мене. Одного разу стрибала з парашутом разом із Тимофієм. На борту літака я зовсім не хвилювалася. Пам’ятаю, як мене запитали: «Ти готова?» Я відповіла: «Так!» І стояла незворушно, аж поки мене не виштовхнули з літака. Враження надзвичайні! Врахуйте, що Тимофій раніше приземлився та встиг нарвати для мене польових квітів.
Я хотіла ще раз стрибнути з парашутом. Проте друзі відрадили: «Не треба засіб свого «спасіння» перетворювати на засіб розваги». Один раз спробувала, перемогла себе — і досить! Адреналіну вистачає. Треба тільки спрямовувати свій азарт у правильне русло.
Свого часу я спускалася в шахту. Коли піднялася на поверхню, подумала: «Боже, що ти можеш знати про сонце, якщо ніколи не був у шахті?» Моя подруга Яна Клочкова також була під землею...

— Що вам допомагає «триматися» у формі? Яка роль у цьому харчування?
— Я тричі на тиждень ходжу до фітнес-клубу (Тимофій розробив для мене спеціальну програму для підтримки і корекції моєї фігури), бо ж кожна людина — скульптор свого тіла. До того ж потрібно слідкувати, що ти їси і скільки ти їси. Хоча потрібно себе й балувати інколи.
Після Олімпіади я поправилася на десять кілограмів, виросла на сім сантиметрів. Не повірите: я кусала лікті від того, що не могла схуднути. Мучила себе дієтами, їла щодня по одному яблучку. Кохання допомогло мені нормалізувати вагу.
Дуже часто буваю на банкетах. На них сама себе обманюю. Яким чином?! Беру найменшу тарілочку або блюдце, кладу собі фрукти, сир... І уявляю, що у мене багато їжі...
Буває, що й переїдаю... У таких випадках наступного дня виконую вправ більше. Спеціальних дієт не дотримуюся. Улюблені страви — смажена картопля, тушкована курка, український борщ. Вважаю, що найкорисніші для людини продукти з тієї землі, де вона народилася.

— В якій країні ви хотіли б зустріти свою старість?
— Звичайно ж, в Україні! Хотіла б мати будиночок з великою зеленою галявиною... І дуже багато квітів та внуків. Я люблю ромашки, конвалії..

— Ваші найулюбленіші прикраси?
— Маю декілька прикрас, які уособлюються з тими людьми, котрі мені їх дарували. У позаминулому році на день народження від Рената Ахметова я отримала намисто з білого золота з діамантами (наче він знав про те, що я дуже люблю біле золото). Пишаюся годинником, який мені подарували на весілля.
Друзі дарують мені різні красиві речі, антикваріат. Від них, наприклад, отримала сумочку із золота, перстень сім’ї Романових. Кожен такий подарунок несе в собі особливі спогади.


Анкета

Після тренування можете слухати гурт «Ґринджоли»?
Після тренування люблю слухати Ані Лорак.

Рецепт здоров’я?
Найголовніше — мати поруч кохану людину. Потрібно не нервуватися, берегти себе, дбати про повноцінний сон.

Рецепт краси?
Найголовніше — краса душевна, все інше — не більше, як маска, зовнішня оболонка.

Улюблений колір?
Чорний.

Реклама відіграє вирішальну роль у виборі товару чи послуг?
Вона відіграє лише певну роль у цьому — не основну.

Річ, з якою ніколи не розлучаєтеся?
Мобільний телефон «Моторола».

Найближчі друзі?
Яна Клочкова, Ельбрус Тедеєв, Заза Зозирова, Ані Лорак.

Ставлення до алкогольних напоїв?
Вживаю їх у розумних межах. Свого часу у ролі мікстури мені прописали біле вино і коньяк.

Керуєте автомобілем?
З 1997 року... У мене «Volkswagen Passat». Раніше мала «Volkswagen Touareg» — цей автомобіль вкрали. Я категорично проти швидкої їзди.

В чому себе хочете випробувати?
Я хотіла б зніматися в кіно, проте я — не актриса. Я хотіла б співати, однак у мене немає голосу.

Гімнастика і здоров’я — поняття сумісні?
Гімнастика — травмонебезпечний вид спорту. Я ламала руки, ноги, ребра, ніс.

Ваші діти...
...Вони самі зроблять свій вибір у житті. Проте будуть займатися спортивною гімнастикою з метою зміцнення здоров’я.

З якого віку почали заробляти гроші?
З дванадцяти років.

Що приносить найбільше задоволення?
Переможені труднощі.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: