CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 12
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 12
???????
???? ??????
ЄВРОБАЧЕННЯ-2005: Повернення до себе
Eurovision 2005
MIX
Весна зіркового десанту
Івано-Франківську 334
І Петро І за компанію
Виставка «Міфи та легенди минулого і сучасного» у Рівному
Гравюра народна і стара
Виставка гравюри у Львові
«Ікона Великої України»
Виставка східноукраїнської ікони
Акули «позували» Бусленку
Акули-фотомоделі у Жухаї
CITY FASHION
Оксана Караванська: «Не здаюся… Парижу»
Я дуже люблю усіх своїх клієнтів...
CITY ГУРТ
Меню
Дарма я наївся цибулі..!
CITY DRIVE
Романтика «Західного вітру»
«Західний вітер» у Львові
CITY STAR
Людмила Добровольська:«Мої емоції — за кадром…»
Завжди робила тільки те, що мені в кайф...
CITY ПОГЛЯД
РОКСОЛОНА: Міф чи гордість
Кожен міф є однією з версій правди.
CITY BIRTHDAY
Львів танцював віденський вальс
Як місто кам’яних левів святкувало свої 749-ті уродини
CITY FAMILY
Троє: тато, мама і…
Повертайтеся, пелюшки...
ПЕРСОНА
Людина — невидимка
Футбол, як мені здається, — досить інтелектуальна гра.
CITY TEENS
Брейк-данс — це «прикольні фішки»
???? ??? CITY
???????:
N5(12) Червень 2005     ???? ??????: Eurovision
??? ? ???????
???? ??????
ЄВРОБАЧЕННЯ-2005: Повернення до себе

Вуличні зустрічі

   Удень серед натовпу на безплатних концертах та клубних імпрезах, у метро, фаст-фудах та ресторанах, не лише у центрі, а й у віддалених частинах міста, в парках та скверах — усюди потрапляли на очі розкуті люди з бейджами на шиях. За кольором цього клаптика пластику легко було визначити, хто перед тобою: музикант, журналіст чи телевізійник з Євробачення. Веселих хлопців з норвезького рок-гурту «Вігвам» (6-те місце за українським рейтингом і 9-те у фіналі за загальними підсумками) я ідентифікувала без допоміжних засобів. Вони всюди з’являлися разом, всі у яскравому чудернацькому вбранні, радо позували фотокамерам, спілкувалися, усмішками й потисканням рук легко долаючи мовний бар’єр. Утім, сьогодні англійську знають усі.

— Чи відомо вам, що вікінги, ваші давні предки, вчащали до Києва ще в часи Середньовіччя?

— Історія — не наш фах, але цей факт нам відомий. Про це у школі розповідали. Але більше нас цікавить музика. Якби мали час, потусувалися б у тутешніх клубах, звісно, там, де грають справжній рок-н-рол.
А де ж мені могло пощастити несподівано здибатися з розкішною К’ярою? Авжеж, у цукерні! Мальтійська діва (в загальному й українському рейтингах посіла 2 місце) смакувала вишуканий зелений чай. А от чи куштувала вона київські тістечка, я не наважилася поцікавитися. Проте співачка, що не вперше прийшла до фінішу Євробачення другою, навряд чи комплексує щодо власної ваги. Того емоційного ефекту, що його інші співачки та танцюристки справляють на публіку вертінням ледь прикритих сідниць, монументальна К’яра досягає, звабливо граючи пристрасними очима й елегантною, багатозначущою усмішкою.

— Чи маєте ви звичку наодинці мандрувати незнайомими містами?

— Тільки так і можна побачити щось несподіване й зрозуміти нову країну. Чудове й безпечне місто Київ. Я відійшла на декілька кроків від гамірливої центральної вулиці й опинилася в іншому часі й настрої. Це причаровує.

Рекламні війни

Хоч де б ви опинилися у Києві в ці дні, всюди на очі траплялися лайтбокси й бігборди, плакати, маленькі прапорці й великі транспаранти — усе рясно прикрашене логотипами спонсорів і партнерів ювілейного, п’ятдесятого за рахунком Євробачення. За прихильність глядачів-слухачів-покупців гаряче сперечалися не тільки співаки, а й торгові бренди. Їхня запекла боротьба виглядала хоч і яскравою, проте водночас нав’язливою. Адже більшість акцій усе ж таки відбувалися в одному місці й у той самий час — з ранку до пізнього вечора на Майдані та Хрещатику.
Дівчатка в блузочках з українським гаптуванням, з логотипами кока-коли, намальованими на стегнах та майже цілком відкритих глибокими декольте грудях, тицяли кожному перехожому до рук буклетики. Дихаючи їм у потилицю, ходили хлопці, одягнуті у строї на кшталт пляшки пива, і дарували свою рекламу. Люди-телефони та люди-цукерки, прапороносці й промовці. Відстань від сцени до сцени, від великого до ще більшого екрану, від ятки до ятки була — горобцю перестрибнути. Гучна музика, торохкотіння, виступи артистів — усе іноді зливалося в суцільну какофонію, веселу, але часто немилосердну для вух. Додайте ще естрадні пісні минувшини та надокучливу рекламу з гучномовців, рясно розвішених на кожному стовпі, приплюсуйте самодіяльних, а втім, дивовижно горластих вуличних музик, що у такий спосіб заявляли про своє існування європейській спільноті, — й отримаєте приблизну аудіокартинку святкового Києва. Повною вона стане, коли ви уявите собі ще й політиків з мегафонами, котрі крізь увесь цей тарарам прямують на чолі груп своїх прихильників до власної мети, авансом проголошуючи передвиборчі тези…

Оаза в серці столиці

   Де ж було тихо та спокійно? Деякий час — на Трухановому острові. Кілька перших днів конкурсу наметовий Євротабір залишався майже порожнім. Масовку створювала лише охорона навкруг нього. Причину відсутності очікуваної кількості мешканців (5 тисяч чоловік) пояснити досить просто: звичайна чиновницька недбалість та некомпетентність у розповсюдженні інформації у світі. Один із високих посадовців напередодні конкурсу запевняв, що на Трухановому острові не буде ані концертів, ані інших масових імпрез. Цю заяву розповсюдили інформагенції, тож більшість потенційних мешканців відмовилася від заздалегідь заброньованих місць. Хоча заплановані заходи відбувались і для спершу невеличкої кількості глядачів — туристів та киян. Емоції були піднесеними, а шоу — цікавими.
   Конкурс скульптури з піску, покази моделей, гончарна майстерня, де кожен міг опанувати ази майстерності та власноруч щось виліпити, дискотеки й живі виступи знаних та молодих рок-гуртів з усієї України, а також із Британії, Прибалтики, Польщі тощо… А от у ніч на суботу, перед фіналом Євробачення, до наметового містечка нагрянуло до ста молодих шукачів розваг з усієї Європи й навіть із Японії! І хоча ціни (10 євро за добу) декому видавалися неадекватними рівню послуг, погодимося з тим, що багатюща культурна програма компенсувала остров’янам побутові незручності.
 
Ажіотаж фінального змагання

   На фінал до Києва з’їхалися й неочікувані, але бажані гості. Так, у залі Палацу спорту було помічено уславленого паризького кутюр’є-авангардиста Жана-Поля Готьє та почесного президента Міжнародного олімпійського комітету Хуана Антоніо Самаранча…
   Як відомо завзятим меломанам-телеглядачам, концерт відкривала переможниця минулорічного конкурсу Руслана — співачка, завдяки якій Київ і вся Україна отримали право влаштувати собі й усьому континенту це фантастичне свято — Євробачення №50. Та головна заслуга Руслани полягає навіть не в цьому. Вона зуміла привернути увагу європейських поп-виконавців до їхніх власних етнічних і музичних коренів. Чим радикально відрізнялося українське Євробачення від усіх попередніх — то це народними мотивами у костюмах деяких артистів і фольклорним звучанням більшості пісень. Як сказали учасники молдовського гурту Zdob Si Zdub (6-те місце у фіналі й найбільша кількість голосів від України), завдяки Руслані повертається оригінальний формат конкурсу, що колись задумувався його засновниками як демонстрація кожною країною своїх етнічних традицій.
 
Переможниця та її нагорода

   Переможниця пісенного конкурсу Євробачення-2005 Гелена Папаризу з радістю згадуватиме Київ усе своє життя. Незважаючи на те, що (хоч як це й парадоксально) ця чудова грецька співачка отримала під час голосування від українців… нуль балів.
   Гелена Папаризу любить Грецію, бо там було все, окрім неї, але тепер є й вона. Гелена народилася й виросла не на березі теплого Середземного моря, а у прохолодній Швеції. У школі вивчала шведську й англійську і лише вдома з батьками спілкувалася рідною грецькою мовою. Від них же навчилася грецьким пісням, специфічній манері їх виконання та народним танцям. На професійну естраду Гелена вперше вийшла у Стокгольмі, в дуеті із сином таких же емігрантів Нікосом Панайотідисом. Свій ансамбль вони назвали «Антик». Уже перша їхня пісня «Опа-опа» у 2000 році стала хітом у Швеції,  Данії, Іспанії, Голландії та інших країнах. А виконана була грецькою!
Модний тоді стиль неодиско, в якому вільно почувалися «Антики», дав їм можливість номінуватися на премію Греммі-Скандинавія в категорії «модерн данс». Той шалений успіх напоумив шефів центрального телебачення Греції не витрачати час на прослуховування вдома кандидатів для участі в Євробаченні, а відразу запропонувати зарубіжному дуету «Антик» захищати музичну честь батьківщини їх предків у Копенгагені. Так у травні 2001 року громадяни Швеції Гелена та Нікос із піснею «Вмерти заради тебе» — англійською мовою, але з грецькою мелодією — зайняли для Еллади почесне третє місце! А тут — увага, читачу! Після тих здобутків співачка з партнером багато гастролювали, випустили кілька дисків, але їх стиль усе більше нагадував стандартизований євро-поп. Усе менше в їхній музиці вчувалося автентичних інтонацій. Минулого року дует «Антик» припинив своє існування. І якби не перемога бешкетуватої, проте суто фольклорно української Руслани на Євробаченні в Стамбулі, то, можливо, Гелена й не згадала б про свої музичні корені.
   А втім, вона й сама засвідчила це під час прес-конференції після того, як отримала з рук Президента України Віктора Ющенка золоту нагороду у вигляді скіфської прикраси зі стилізованою папороттю — символом Євробачення-2005.
 
Нічна прес-конференція

   Гелену, щойно з душу, оплесками зустріла велика зграя журналістів, серед яких було чимало греків. На вимогу преси співачка огорнулася національним прапором Греції і так сіла в крісло.
 — Я дуже щаслива, що конкурс Євробачення відбудеться наступного року в Греції. Це я кажу як офіційний посол Міністерства туризму Греції. Я також вдячна країні, де народилася й виросла — Швеції, від шведських фанів я отримала аж 12 балів. Дякую Києву, Україні за чудову організацію конкурсу і всім країнам, котрі голосували за мене. Ну, й, звичайно, нашій делегації. Усі вони — моя дебела грецька сім’я. Греків аж занадто багато повсюди у світі! — жартувала співачка.

   Гелена розповіла про свої емоції на сцені:
— Перше — це відчуття щастя: я почула, як публіка скандує: «Гелена! Гелена!» Потім я занервувала, але знову відчула себе щасливою, коли почала співати. А в кінці подумала: невже так швидко все минуло, хіба я вже відспівала?
   Хтось із журналістів назвав Гелену новою Мадонною, тільки вищою на зріст, молодшою і гарнішою. Це Гелена прокоментувала так:
— Хотілося б мені мати таку кар’єру, як у Мадонни. Я буду щосили працювати і, сподіваюся, стану першою поп-зіркою такого класу не з Америки, а з Європи.
   Й ось Гелену спитали, чи вона згідна з тим, що її виступ був схожим на виступ Руслани минулого року.
-Руслана примусила всі країни пишатися їх власними традиціями і національностями. Вона дала кожному поштовх до відчування себе особливим у цьому світі.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: