CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 11
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 11
???????
CITY FASHION
ЛIТО-2005 буде трIшки нечупарним
Новини моди
MIX
Всі — на «Таврійські Ігри
«Таврійські ігри 2005»
Туве Янсон: «Країна Мумі-тролів»
Дочекалися «Країну Мумі-тролів»!
Пекінська кіностудія їде у Косів
І знову кіно
«Подорож за імлисті гори»
«Гобіт, або Подорож за імлисті гори»
Життя у материнському лоні
«Який чарівний цей світ»!
CITY RELIGION
Храм Всіх Святих землі Волинської
Собор Всіх Святих землі Волинської
CITY TRADITION
Восьме чудо світу
Музей Писанки
CITY MEETING
Павло Гудімов:«СУМУЮ ЗА ЛЬВІВСЬКИМ ТЕМПОМ ЖИТТЯ»
У нас в гостях Павло Гудімов
???? ??????
ARS LONGA, VITA DREVIS
Мистецтво вічне, життя — коротке
CITY ЗУСТРІЧ
Євген Безніско: «Люблю людей, котрі дивують»
В гостях у CITY LIFE Євген Безніско
CITY ФЕСТИВАЛЬ
Весна розмовляє французькою
Подарунок від Франції
CITY TRAVEL
Venezia
А Ви були у Венеції?
ГІСТЬ НОМЕРА
Анатолій Дяченко:«Я пережив два безумних кохання»
CITY ГУРТ
«Los Dinamos» під соусом CHILI
«Los Dinamos» про сві новий альбом
CITY STAR
Фагот. ТНМК
Олег Михайлюта, він же Фагот…
CITY ЗДОРОВ`Я
Небезпека святкового столу
Вся правда про їжу
???? ??? CITY
???????:
N4(11) Травень 2005     ???? ??????: ARS LONGA, VITA DREVIS
??? ? ???????
ГІСТЬ НОМЕРА
Анатолій Дяченко:«Я пережив два безумних кохання»

— Колеги кажуть, що в юності ви багато чого змінювали у своєму житті, щоб тільки мати можливість виходити на сцену.

— Після закінчення Київської середньої школи №33 (досі це число найулюбленіше) мені годилося вступати на навчання у вище військово-морське політичне училище — цього хотіли батьки та вчителі. Думалося, що така професія найнадійніша. Мені ж понад усе хотілося бути артистом. Тому потайки від рідних здав документи до театрального інституту. Успішно склав екзамени і став студентом цього навчального закладу.
   Ясна річ, служити в армії довелося. Свого часу навіть перевівся в ансамбль пісні й танцю Далекосхідного військового округу. А вже звідти потрапив до театру естради. Не повірите: аж шість разів там мене приймали на роботу і стільки ж звільняли. А ще я грав у театрі «Гротеск», співпрацював з Іллею Ноябрьовим… Одне слово, «кидало» мене, як осінній лист, по театральних колективах та телекомпаніях.
   Мушу зізнатися, що не мав менеджера (я ж людина творча і не вмію продавати свою працю). Саме через це «глохли» чудові проекти. Скажімо, протягом десяти років я виступав на сцені з Михайлом Цирішенком — ми були чудовою естрадною парою. Нам би тоді режисера, менеджера… Дует розпався (Михайло тепер у Москві, виступає в програмі «Криве дзеркало»). Натомість з’явилися «Кролики» — святе місце порожнім не буває.

— Театр, телебачення, кіно… Всюди залишаєте свій яскравий слід. Але ж кожна з цих ваших «стихій» вимагає своїх особливостей у роботі.

— Звичайно! Різниця в художньому пошуку, в тому, як людина реалізує свій творчий потенціал, які використовуються технічні засоби для її вираження. У театрі всіх цікавить твоя емоційна сторона, наскільки переживаєш запропоновані тобі обставини. А в кіно ти важливий як фактура.
   Мені як людині, що спробувала все в цьому житті, цікаво освоювати щось нове, розширювати рамки своєї професійної діяльності. Тепер найбільше працюю в американському екшн-спілкуванні — важливо володіти увагою аудиторії, відповідати на репліки, почуватися «своїм» у колективі, «заводити», кого треба.
   Досі був інтуїтивний шлях пізнання акторської діяльності, пошук себе у просторі мистецтва. Нині ж почався філософський, осмислений шлях. Усе вибудовується в єдину систему.

— Ви багато знімаєтеся в Оксани Байрак...

— Мені не пощастило знятися лише в одному її фільмі — не співпали наші графіки роботи. Я для Байрак як талісман (режисер сама не раз про це говорила). З нею цікаво і легко працювати, вона вміє слухати актора і добиватися свого. Я все життя працював у гумористичному жанрі. І дуже вдячний Байрак за те, що вона дала мені можливість зіграти драматичну роль у серіалі «Нероби».

— А чим вас захопила «Королева бензоколонки-2»? Невже спалахом пристрастей?

— Не тільки… Для мене важливо, що цей фільм (він знімався на замовлення телеканалу «Інтер») сповнений доброго гумору. І саме він провокує актора на нові відчуття і емоції, які надихають його на творчий пошук. Виконавець ролі Опанаса Петровича у першому фільмі Андрій Сова — чудовий актор. Я ж людина іншого часу та світогляду. Вже навіть через це не зміг би повторити зроблене до мене. Тим паче, що й Рогнеда Карпівна зовсім інша. У виконанні Клари Новикової вона практично не схожа на попередню героїню. Так що образ благородного бізнесмена Опанаса Петровича я створював відповідно до цих реалій.

— Знаю, що такий успішний актор, як ви, ніколи не залишається байдужим до кінокурйозів.

— О, я досі згадую випадок із Валерієм та Костянтином Меладзе під час роботи над «Сорочинським ярмарком» — мюзиклом телеканалу «Інтер». Трапилось так, що Костянтин, приїхавши на зйомку, довго шукав брата. Виявилося, що Валерій був загримований і одягнутий у костюм Чорта з яскравим козацьким чубом. Й увесь час стояв поруч. Костя просто... не впізнав брата-співака. Так що на знімальному майданчику ніколи нудьгувати!

— А найулюбленіший жанр?

— Та я готовий працювати в будь-якому жанрі, окрім бойовиків, — мені не дуже подобаються бійки. Можливо, навіть готовий зіграти Отелло (хоч я абсолютно не ревнива людина, проте із задоволенням дослідив би джерела ревнощів).
   Досі пам’ятаю, як на третьому курсі інституту діймав свого викладача: «Я комедійний актор. Навіщо ви мені даєте якихось Гамлетів, Чехових грати?» Знаєте, що він мені відповів? «Дяченко, ви народилися клоуном. Давайте я вас навчу чомусь іншому». І я зрозумів мудрість справжнього вчителя.

— На екрані ви створили типовий образ щирого українця.

— О, то моя найбільша гордість. Я виріс у дуже простій сім’ї, яка переселилася в місто із села. І дуже люблю до нього їздити, спілкуватися з людьми.

— До речі, про телепрограму «Золотий гусак». Складалося враження, що її учасники просто приходили до ресторану, сідали за столи, розповідали анекдоти і… все.

— Будете сміятися, однак саме так і було. Проте цьому передувала підготовка, і дуже серйозна. За три тижні доводилося «накопати» 30-40 хороших анекдотів. Інколи вони перероблялися, переписувалося закінчення — надто важливо було зробити всі анекдоти «своїми». «Гусаки», на щастя, достатньо серйозно ставилися до творення своїх образів. Усі воювали за ефірний час. Ішла така собі внутрішньовидова боротьба.
Бувало, приходимо на зйомки, а Діма Чекалкін кричить: «Володю Ямненку, в мене два геніальних анекдоти про наркоманів. На, тримай!» Адже всі розуміли, що анекдот про наркомана чи пияка ніхто не розповість так яскраво , як Володя Ямненко. Власне, кожен «Гусак» мав свою спеціалізацію. Мені віддавали анекдоти про хохлів, Черкаському — про англійських серів. Під час зйомок ніхто не пив.

— Ваші знайомства з коханими жінками мали якусь особливість?

— Раніше я придумував собі жінку, і потім ту, з якою жив, «підганяв» під свою мрію. В останньому шлюбі я кардинально переглянув свої погляди на життя. І відразу пропали муки душевні. Не намагаюся будувати ідеальний шлюб, як в юності. Ставлюся реально до тієї людини, яка тепер живе разом зі мною. І нічого не придумую. Я пережив два безумних кохання. І дуже гордий від того, що третє моє кохання усвідомлене, хороше, взаємне. Мені дуже добре, і я щасливий.

— Де ви познайомилися зі своєю дружиною?

— У Ялті, на конференції гінекологів.

— Як ви відпочиваєте?

— Дуже люблю мандрувати і вдячний своїй дружині за те, що вона поділяє мої уподобання. Для мене навіть мандрівка в сусідню область завжди є цікавою. А ще люблю лазню. Це ритуал. Раніше катався на лижах, зараз зайнявся дайвінгом.
 
— Яке улюблене місто?

— Київ! Це символ вічної течії. Москва втомлює суєтою, Харків — індустріальністю. Кременчук — місто спогадів дитинства, це гострота відчуттів. У Львові в мене є багато друзів, які «відкрили» чудові місця для рибалки та відпочинку.

— Ви любите готувати?

— О, та-а-ак!!! Усе готую з однаковим задоволенням: котлети, плов, тушковану капусту з телятиною. Все залежить від настрою, обставин. В мене багато друзів — таких же гурманів, як і я. Ми намагаємося дивувати один одного незвичайними стравами — вони мене запрошують на смачне фондю, а я їх — на млинці.
   Вдома з дружиною надаємо перевагу фруктовим салатам. Усе, що є в холодильнику, — яблука, апельсини, ківі, мандарини, — нарізується і заправляється йогуртом чи медом. Любимо також перетертий із медом фейхоа.

— Які книги читаєте?

— Різні. В основному покладаюся на поради друзів. Якось Ноябрьов розхвалив Акуніна... Я купив одну книгу, прочитав і купив решту. Шекспіра перечитую практично щороку. І Булгакова «Майстер та Маргарита».

— Які фільми дивитеся?

— Як правило, хороші. Просто задля того, щоб пережити відповідний емоційний стан. Можу не один раз передивлятися ці фільми. Це, зокрема, «Хоробре серце», «Ромео і Джульєтта», «Стара рушниця». Інколи дивлюся й погані фільми — з погляду професіонала повинен знати, як не треба грати.

— Який у вас автомобіль?

— Зараз «паркетний» джип. За кермом уже п’ятнадцять років.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: