CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 11
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 11
???????
CITY FASHION
ЛIТО-2005 буде трIшки нечупарним
Новини моди
MIX
Всі — на «Таврійські Ігри
«Таврійські ігри 2005»
Туве Янсон: «Країна Мумі-тролів»
Дочекалися «Країну Мумі-тролів»!
Пекінська кіностудія їде у Косів
І знову кіно
«Подорож за імлисті гори»
«Гобіт, або Подорож за імлисті гори»
Життя у материнському лоні
«Який чарівний цей світ»!
CITY RELIGION
Храм Всіх Святих землі Волинської
Собор Всіх Святих землі Волинської
CITY TRADITION
Восьме чудо світу
Музей Писанки
CITY MEETING
Павло Гудімов:«СУМУЮ ЗА ЛЬВІВСЬКИМ ТЕМПОМ ЖИТТЯ»
У нас в гостях Павло Гудімов
???? ??????
ARS LONGA, VITA DREVIS
Мистецтво вічне, життя — коротке
CITY ЗУСТРІЧ
Євген Безніско: «Люблю людей, котрі дивують»
В гостях у CITY LIFE Євген Безніско
CITY ФЕСТИВАЛЬ
Весна розмовляє французькою
Подарунок від Франції
CITY TRAVEL
Venezia
А Ви були у Венеції?
ГІСТЬ НОМЕРА
Анатолій Дяченко:«Я пережив два безумних кохання»
CITY ГУРТ
«Los Dinamos» під соусом CHILI
«Los Dinamos» про сві новий альбом
CITY STAR
Фагот. ТНМК
Олег Михайлюта, він же Фагот…
CITY ЗДОРОВ`Я
Небезпека святкового столу
Вся правда про їжу
???? ??? CITY
???????:
N4(11) Травень 2005     ???? ??????: ARS LONGA, VITA DREVIS
??? ? ???????
CITY TRAVEL
Venezia

   Венеція, найсвітліша, Сереніссіма, як називають одну зі своїх найпрекрасніших перлин італійці. Венеція — це 117 каналів, 118 островів, 400 мостів і місточків. Люди почали селитися тут ще у II столітті до Різдва Христового. Невеличкі острови піднімали над рівнем моря, засипаючи землею, взятою з дна розширених і поглиблених каналів. Потім створену таким чином сушу укріплювали спаями з дерева, на яких згодом закладалися фундаменти будинків, палаців, храмів.
   Найвищого розквіту Венеція досягла в XI-XII століттях, коли вона контролювала Далмацію на Балканському півострові, грецькі острови, Пелопоннес, Кіпр, північно-східну Італію і була поряд із Генуєю наймогутнішою морською державою Середземномор’я. Потім місто пережило занепад, новий злет у XV столітті, на деякий час потрапило у залежність від Австрії і нарешті у 1866 році увійшло до складу об’єднаної Італії. Проте навіть не бурхлива історія цього древнього міста (зрештою, вся Італія — це суцільна історія), а його незвичне розташування у надзвичайно гарній морській лагуні на десятках островів, фантастичне поєднання архітектурних шедеврів, краси природи, оригінальності традицій і способу життя місцевих жителів принесли Венеції всесвітню славу.
   Міст, або «терра ферма» (залізна земля), який зв’язує місто з материком, що знаходиться за чотири кілометри, закінчується, і ми потрапляємо у великий порт. Залишаємо автомобіль на стоянці. Далі — або пішки вузькими вуличками серед стародавніх споруд (у деяких місцях можна, розкинувши руки, доторкнутися до протилежних стін), або на одному з видів канального транспорту: гондолі, моторному човні або водному трамвайчику. Цікавимося вартістю проїзду на гондолі — сто євро з чотирьох людей за годину екскурсії. Цей варіант відкидаємо відразу, незабаром відмовляємось і від моторного катера, який тут виконує роль таксі й коштує майже стільки, як і гондола. Нарешті знаходимо «народний транспорт» — водний трамвайчик. Разом із німцями, англійцями та французами сідаємо на судно, платимо капітану по шість євро з людини за двогодинну подорож і відпливаємо.
   Спочатку нас везуть по центру Венеціанської лагуни, здалеку ми бачимо грандіозний білий палац Дожів — резиденцію древніх правителів міста. Потім запливаємо у Гранд Канал — головну «вулицю» Венеції довжиною близько чотирьох кілометрів. Уздовж каналу тягнуться величні палаци всіх можливих стилів: венеціанська готика, ранній Ренесанс, високе Відродження. Загалом палаців тільки в центральній частині міста нараховується близько двохсот. Під входами до цих величних будівель до дерев’яних палиць, забитих у дно, прив’язані човни різноманітних форм і розмірів. Моторні човни у Венеції слугують замість автомобілів, на них тут плавають і поліція, і швидка допомога, і пожежники, і громадяни міста. Час від часу наш водний трамвайчик обганяють подібні судна, наповнені збудженими від побаченої краси туристами, які щохвилини фотографують усе, що потрапляє в об’єктив. А знімати є що: і незвичну архітектуру, і скульптури Дожів, і ліхтарі, які де-не-де стирчать прямо з води. Вдивляємось у воду — вона у венеціанських каналах мутна, коричнюватого відтінку, не те, що в лагуні. Але в той же час жодного неприємного запаху, про який так часто пишуть у журналах, не відчувається. Пропливаємо біля знаменитого мостику Подихів, який є своєрідним переходом над каналом від будинку міського суду до в’язниці. Від нашого гіда дізнаємося, що насправді місток отримав свою назву, тому що ним після вироку суду вели у камери в’язнів, які кидали звідси останній погляд на волю. А легенду про закоханих пізніше придумали венеціанці, щоб приваблювати охочих до романтики туристів…
   Від Гранд Каналу в обидва боки відходять вузькі протоки, своєрідні вулиці «міста». Вони мають лише 4-5 метрів ширини, і тому тут можуть проплисти лише знамениті венеціанські гондоли, які мають стандартний розмір (1,5 метра ширини і 11 метрів довжини) і єдиний колір — чорний. На моє запитання про таку одноманітність гід пояснив, що так було не завжди. Колись, у XI-XVIII століттях, гондольєри змагалися між собою у різноманітності кольорів і розмірів власних суден. Але у XVIII столітті епоха яскравих гондол скінчилася — міська влада своїм вольовим рішенням постановила, що всі човни повинні бути чорні й мати єдині розміри…
   Пропливши по Гранд Каналу, капітан водного трамвайчика знову виплив на простори Венеціанської лагуни і повіз нас на острів Мурено — район міста, де вже протягом понад п’ятсот років цілі династії майстрів займаються виготовленням художніх виробів зі скла. Нас провели у приміщення, яке водночас слугувало глядацьким залом і майстернею. На очах туристів близько двох десятків фахівців видували зі спеціальних трубок скляних морських коників і квіти, статуї і різноманітні чудернацькі фігури, які, застигаючи, ставали через декілька хвилин справжніми шедеврами. Після того ми відвідали магазин, у якому продавалося те, що деякий час тому зробили в цеху. Якщо будете колись на острові Мурено, запасайтеся грішми. Найдешевший скляний виріб тут коштує 150 євро…
   Ми відпливаємо від острова Мурено і через деякий час знов опиняємося серед каналів і будинків, які, здається, виростають прямо з води. Трамвайчик пристає до якоїсь «кампіелли» — невеликої площі з пам’ятником невідомому герою на коні. Капітан висаджує пасажирів і говорить, що через двадцять хвилин повернеться по нас. Але пройшло двадцять хвилин, потім сорок, а наше судно все не поверталося. Німці, французи й англійці продовжували слухняно чекати повернення трамвайчика. Ми ж усе зрозуміли й почали діяти. За чотири євро купили план міста у найближчому кіоску і почали цікавий, майже двогодинний шлях до порту, де залишився наш автомобіль. Завдяки цим блуканням ми побачили ще одну Венецію — не парадну з палацами і храмами, а буденну, зі звичайними будинками без надмірних прикрас, з білизною, яка сушиться на протягнутих над каналами канатами, з маленькими «п’яцеттами», вузькими вуличками, крамничками. Ця Венеція була не менш цікавою, романтичною, ніж побачена перед цим. І ось, нарешті, порт, стоянка, автомобіль, і ми вже їдемо по мосту на материк. А прекрасне місто каналів, гондол, островів поступово зливається з морською гладдю, прощаючись із черговими іноземцями, яких воно назавжди підкорило своєю красою.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: