CITY LiFE - інформаційний журнал твого міста

 СІТІ ЛАЙФ iнформаційний журнал
CITY LIFE iнформаційний журнал
CITY LIFE Номер 10
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Гороскоп
CITY LIFE ????? 10
???????
???? ??????
Поліна Сікорська:«Головне — не хвилюватися, а хвилювати...»
Поліна Сікорська - обличчя CITY LiFE
CITY ART
«Зіркові» перевтілення
«Знаменитості у фотопроектах» у Львові
Хрестоматія мистецтва
«Мистецтво Львова другої половини ХХ століття»
Гобелени Біласа
Гобелени Михайла Біласа...
«Люкс-тусовка»
«Люкс-тусовка» у Луцьку
MIX
«Мистецьке розмаїття шкіри»
«Мистецьке розмаїття шкіри» у Луцьку
«П’ятерня» у «Крайній хаті»
Незабаром.. «Повернення в Едем».
CITY ГУРТ
«Ґринджоли» братимуть» Європу
Зелені й веселі...
CITY EXPERT
Євробачення: Києвський крок
..телебачення — це наркотик..
CITY STAR
Ані Лорак: Жіноче Я
CITY THEATRE
Львівська опера
В гостях у CITY LiFE
SHOW MAN
МОЛЬФАР
В гостях у CITY LiFE Мирон Блощичак.
STORY
Це забуття не для вічності
У березні 110 років тому відійшов у вічність «скандальний» Мазох
CITY ADVICE
НЕ ЩАСТИТЬ? БОРІТЬСЯ…
Наше життя — в наших руках.
ТОЧКА ЗОРУ
Міністр слова
Українське телебачення сьогодні це...
LVIV PARTY
Свобода вибору розваг
Річниця «Мі 100»
CITY SPORT
Stipe Pletikosa
В гостях у CITY LiFE - Стіпе Плетикоса
EXTRIM
Краще гір можуть бути… лиш гори
Вертикальна межа Ігоря Карабіна
CITY РЕЛІКВІЯ
Штірліц… і його «Мерседес»
Володимир Крачунов і його бенцик
CITY HEALTH
Знімаємо весняну слабкість
Будьте здорові!
???? ??? CITY
???????:
N3(10) Квітень 2005     ???? ??????: CITY SHANS
??? ? ???????
CITY EXPERT
Євробачення: Києвський крок

 —Пане Геннадію, ви вважаєтесь чи не найкращим спеціалістом із просування українського культурного продукту на міжнародну арену, але ж ось...

 — Підкреслюю: я пішов із телебачення без жодного тиску з боку теперішнього керівництва НТКУ. Хоча в Інтернеті прочитав, ніби я подав у відставку після бесіди з новим головою компанії Стецьківом. Смішно, я з ним навіть не познайомився. Шокувала мене — та й багатьох моїх колег — заява Стецьківа, що в нього немає часу й бажання розбиратися в телевізійній специфіці. Але, зрозуміло, не це стало причиною мого рішення піти зі своєї посади.

 — А що ж тоді, невже скандали навколо пісенного фестивалю?

 — Я багато сил віддав Євробаченню. Нагнітання пристрастей навколо конкурсу, гра в каламутній воді — це не для мене. Дуже багато чого мені не ясно в тактиці й стратегії нинішніх керівників НТКУ. Думаю, їм самим зрозуміло ще менше. Взяти найбільш резонансний факт. На фінальному етапі національних змагань, без подання заявки і участі у власне конкурсі, до списку учасників було імплементовано гурт «Ґринджоли». І як їм тепер дивитися в очі тим, хто чесно, від самого початку пройшов усю процедуру і до кінця боровся за перемогу? Є така приказка: закон суворий, але це закон, він має бути один для всіх.

 — Вас це обурило як фахівця з правових питань?

— Таке не може сподобатися будь-якій людині, що має здоровий глузд. Адже якби у футболі — уявімо собі такий абсурдний приклад — якійсь одній команді дозволили вивести на поле не одинадцять гравців, а п’ятнадцять… лише на тій підставі, що в них є уболівальники в самих верхах. Навіщо тоді правила та й узагалі сама гра? На культурну еліту цей скандал справив шокове враження і породив найглибші розчарування.

 — Але ж нові імена з’явилися не лише серед конкурсантів…

 — Авжеж. Для мене не є зрозумілим виникнення нових прізвищ у національному оргкомітеті конкурсу. Так, Руслана виграла минулорічне Євробачення, це, беззаперечно, її заслуга. Проте деякі люди ідентифікують конкурс узагалі із самою пані Русланою. Вона добре розкручена співачка. У неї потужна власна піар-структура. Але чи мав право Олександр Ксенофонтов, її чоловік і персональний продюсер, лише на цій підставі стати заступником голови оргкомітету?

 — А чому поширилася думка, ніби проведення Євробачення в Києві опинилося під загрозою?

 — Правда полягає в тому, що на якомусь етапі ми не могли рухатися уперед, тому що не було фінансування. А його не було тому, що не був прийнятий бюджет. Тільки-но ситуація змінилася, ми підготували тендер, підкреслюю — відкритий тендер. Підготували пакет документів, але вся ця робота була зірвана не з нашої вини. Торпедовані були також уже підготовлені спонсорські договори.

 — Про гроші, які начебто крутяться навколо конкурсу, теж ходить багато пліток.

 — Я завжди був за абсолютну прозорість і чесність. Але тепер у мене таке враження, що весь час нашої підготовчої роботи існував тіньовий комітет, який тільки тепер себе проявив. Вони сподіваються, що зможуть в’їхати до раю на плечах київського мера Омельченка? Він, принаймні, хоч розуміє всю складність ситуації і те, з якими «фахівцями» йому доведеться працювати…

 — А що ви скажете про візуальне оформлення Євробачення в Києві?

 — Абсурдною є ситуація з Борисом Красновим*. Так, він громадянин Росії, але, між іншим, випускник Київської художньої академії, лауреат Шевченківської премії. І цього не просто прекрасного художника, а найдосвідченішого, кращого в Європі театрального технолога відсторонили! Адже сценографія — це не просто приваблива картинка. Треба достеменно знати ті ж болти, кріплення, міру горючості задіяних матеріалів, зрештою — гарантувати безпеку виконавців і глядачів. Краснов дуже хотів попрацювати для рідного Києва. Вже розробив ескізи, макет тримірний. Але якимось чином, ні з ким не консультуючись, арт-директором Євробачення призначили Михайла Ілька. Ніхто з українських фахових дизайнерів ніколи не чув про роботу цього художника в галузі сценографії.

 — То чому ж ви свого часу не підписали контракт із Красновим?

 — Тоді ще не існувало бюджету. А тепер такі цифри називають, що в мене волосся дибки встає. Я ж знаю, за які гроші все можна було зробити. Їх треба менше коли не в два, то в півтора раза. І можу довести це з рахунками, паперами, партнерами, врешті-решт. У моєму архіві є всі документи, але ними ніхто не поцікавився.

 — Можна конкретніше?

 — Були розроблені й підготовлені до підписання практично всі контракти з фірмами і спонсорами. Це величезний обсяг експертної роботи. Хто хоч раз робив такі контракти, мене зрозуміє. Ми співпрацювали з відомою у світі сценічного дизайну голландською компанією «Євростейдж». Але її теж відсунули. Хоча ще у вересні було підписано документ, що EBU готова офіційно призначити голландців і дві шведські фірми нашими технічними партнерами. Так, їх рекомендував Краснов. Його фірма співпрацювала з ними, і він знає їх як професіоналів. Інші проекти, що нам подавалися, просто не витримували критики. А до проекту Михайла Ілька в мене одна претензія — нетехнологічно! До речі, Краснова у нас не люблять ще й через те, що з ним не можна халтурити, він усе робить миттєво, сам бігає й інших підганяє. Просто геній у своїй справі.

 — Розкажіть, яка ваша роль в організації участі наших артистів у попередніх конкурсах?

 — Ми мали величезні борги перед EBU за десять років трансляцій їхніх програм. Я сам вибивав кошти по високих кабінетах, доки не погасили заборгованості. Спокійно можу назвати власною заслугою те, що Україна стала членом адміністративної ради EBU. Та й та ж Руслана виборола Євробачення-2004 саме завдяки моїй роботі. Хто б її допустив до конкурсу, аби я не відбив 386-мільйонний позов до НТКУ!

 — А взагалі, чи не вважаєте ви, що розпалюється забагато пристрастей навколо чергового змагання естрадних співаків?

 — Я вкотре повторюю: Євробачення — це лише телепередача. Так, грандіозна. Вона вимагає великих фінансових інвестицій і висококласних фахівців, але це тільки телепередача — не більше й не менше. І готувати її повинні досвідчені спеціалісти. Все, що залежало від нас, ми робили без зайвої метушні й роздмухування ажіотажу навколо кожного нашого кроку.

 — Вас особисто хвилює, як складеться все у травні, коли до Києва приїдуть багато виконавців, почесних гостей, журналістів і просто фанатів поп-музики?

 — Якийсь час я хвилювався, тепер мене це не дуже обходить…

 — Є така фраза: телебачення — це наркотик, прощання з яким украй болісне. Вас це стосується?

 — Так, це й справді наркотик, але мені з ним попрощатися було просто необхідно. Тільки-но я це зробив, як мені запропонували роботу у великій транснаціональній корпорації, де отримую на порядок більше, ніж на посаді віце-президента державного телеканалу. Я ні про що не шкодую і тим більше не бідкаюся. CL

*Борис Краснов народився й виріс у Києві, працював головним художником театру ім. Лесі Українки. З 1987-го живе в Москві, обіймає посаду головного художника Кремлівського палацу. Компанія «Краснов-дизайн» створила сценографію десятків спектаклів, мюзиклів, фестивалів та урочистих імпрез у багатьох країнах світу.

?? ???? ?? ????? ?????????? ?? ????? ??? ????? ??? ?????
2007
N(34)Червень
N(33)Травень
N(32)Квітень
N(31)Березень
N(30)Лютий
N(29)Січень
2006
N(28)Грудень
N(27)Листопад
N(26)Вересень
N(25)Серпень
N(24)Липень
N(23)Червень
N(22)Травень
N(21)Квітень
N(20)Березень
N(19)Лютий
N(18)Січень
2005
N(17)Грудень
N(16)Листопад
N(15)Жовтень
N(14)Вересень
N(13)Липень
N(12)Червень
N(11)Травень
N(10)Квітень
N(9)Березень
N(8)Лютий
2004
N(7)Грудень
N(6)Листопад
N(5)Жовтень
N(4)Вересень
N(3)Серпень
N(2)Липень
N(1)Червень


Реклама:


Луцьк, вул Рівненська 76а
+38(0332) 78-49-49

artvist-liberty@yandex.ru
Про журнал Архів Рекламодавцям Передплата Представництва Контакт Форум Гороскоп
© ТОВ "КРЕАТИВ ПЛЮС".
Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали, а також художнє оформлення
належать редакції журналу "CITY LiFE"
Передрук та відтворення інформації допускається лише з письмового дозволу редакції


   
Реклама: